Рішення № 28689966, 17.01.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.13 Справа № 5021/1646/12.

за позовом: Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про внесення змін до договору оренди

Суддя Котельницька В.Л.

Представники сторін:

від позивача - Базіль Р.В. (довіреність №2686/02.02.02-17 від 25.11.2012 р.), Овсієнко Д. Ю. (довіреність №2083/02.02.02-17 від 15.10.12 р.)

від відповідача - ОСОБА_4 (довіреність б/н від 27.07.2012р.)

За участю секретаря судового засідання - Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач згідно поданого позову просить суд вважати укладеними зміни до розділу 3 договору оренди земельної ділянки від 13 квітня 2006 року № 040661200851, а саме, в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі, шляхом викладення першого речення розділу 3 договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 4,0% від нормативної грошової оцінки землі», а також судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач у поданому відзиві проти вимог позивача заперечує, вважає їх незаконними та необґрунтованими.

Представником позивача надані суду письмові пояснення б/н від 16.01.2013р. (вхідний реєстраційний № 694), в яких зазначається, що зміна умов договору відповідає положенням цивільного законодавства, а підвищення розміру орендної плати ґрунтується на положеннях податкового законодавства та відповідає його вимогам.

Відповідачем були подані додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву (вхідний реєстраційний № 754), в яких сторона додатково обґрунтовує свої заперечення щодо позову, а також просить звільнити її від сплати судового збору з посиланням на пункт 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Представником відповідача було подане клопотання (вхідний реєстраційний № 523) про долучення до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб № 163891 та копії довідки до акту огляду МСЕК № 647399 як доказу на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив:

15 березня 2006 року між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 137, зареєстрований у Сумському міжрайонному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.04.2006р. № 040661200851.

Відповідно до п. 5.1. вищевказаного договору оренди, зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 4.1 даного договору передбачено право орендодавця вимагати перегляду розміру орендної плати у випадках зміни умов господарювання або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначених цим договором, підвищенням цін, тарифів тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів, збільшення відповідно до законодавства України розмірів земельного податку.

Як вбачається зі змісту розділу 3 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, орендна плата на рік становить 2% від нормативної грошової оцінки землі.

Розділом 3 договору також передбачено, що за згодою сторін розмір орендної плати може бути переглянутий у випадках і з моменту отримання орендарем повідомлення про перерахунок орендної плати з причин: зміни умов господарювання або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначеної цим договором; підвищення цін та тарифів тощо, в т.ч. внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно із діючим земельним законодавством України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами та нормативно-правовими актами.

Так, згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Приписами ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Сумською міською радою рішенням від 26.12.2007 року № 1119-МР «Про затвердження грошової оцінки земель міста Суми» було відкориговано нормативну грошову оцінку земель м. Суми та затверджено грошову оцінку земель, розроблену ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Рішенням від 24 червня 2009 року № 2763-МР «Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми» затверджено, зокрема, розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для оптової та роздрібної торгівлі та складського господарства для зберігання майна, продукції для торгівлі та надання послуг по зберіганню продукції та майна. Цей розмір відсотків іншими рішеннями Сумської міської ради не змінювався, в судовому порядку не оскаржувався, а тому таке волевиявлення ради, оформлене вищезгаданим рішенням, стосується правовідносин, з яких виник даний спір.

Рішенням від 25 липня 2012 року № 1689-МР Сумська міська рада вирішила запропонувати орендарям, зазначеним у додатку (в тому числі і відповідачу у даній справі), внести зміни до договорів оренди земельних ділянок у частині розміру орендної плати згідно з рішенням Сумської міської ради від 24 червня 2009 року № 2763-МР «Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми».

Управління земельних ресурсів Сумської міської ради, на підставі пункту 2 рішення Сумської міської ради від 25 липня 2012 року № 1689-МР листом від 08 серпня 2012 року № 358/10.01-08 звернулось до відповідача з пропозицією привести укладений договір до вимог чинного законодавства.

Відповідачем вищезгаданий лист був отриманий 30 серпня 2012 року, однак, у встановлений законодавством двадцятиденний термін для надання відповіді на пропозицію щодо зміни умов договору, відповідач не повідомив про результат її розгляду Сумську міську раду.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що сторони не досягли згоди щодо зміни договору в частині розміру орендної плати. А тому у позивача виникло право на звернення до господарського суду з позовною вимогою щодо внесення змін до розділу 3 договору оренди земельної ділянки від 15 березня 2006 року № 040661200851 в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни договору в процесі його виконання цілком допускається. Заборонена лише зміна ціни договору, який повністю виконано.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (Постанова Пленуму Вищого господарського Суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна мінімального та граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанови Верховного Суду України від 06.12.2010р. № 2-1/10068-2008, від 23.05.2011р. № 7/105-10 ( 30/234-09), від 30.05.2011р. № 17/299-10, від 04.07.2011р. № 41/81 пд).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що повністю підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про звільнення його від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» просить звільнити його від зазначеного виду судових витрат, оскільки він є інвалідом ІІ групи. На підтвердження свого статусу відповідачем подана копія довідки до акта огляду МСЕК Серії 10 ААА № 647399 від 14.06.2011р., відповідно до якої ОСОБА_1 (відповідачу у справі) безстроково встановлена друга група інвалідності.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору. Так, пунктом 9 частини 1 зазначеної статті інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп звільняються від сплати судового збору.

В той же час, відповідно до частини 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

На підставі наведеного, су відмовляє в задоволенні клопотання відповідача щодо його звільнення від сплати судового збору та згідно ст. 49 ГПК України відшкодовує позивачу витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Вважати укладеними зміни до розділу 3 договору оренди земельної ділянки від 15 березня 2006 року № 040661200851, укладеного між Сумською міською радою (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код 23823253) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і/код НОМЕР_1) в частині розміру орендної плати, а саме - розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі шляхом викладення першого речення розділу 3 договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 4,0 % від нормативної грошової оцінки землі».

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і/код НОМЕР_1) на користь Сумської міської ради (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2; код 23823253) 1 073 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 18.01.2013р.

Суддя (підпис) В.Л.Котельницька