Постанова № 28689816, 17.01.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2013 р.Справа № 5017/1526/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

при секретарі судового засідання: Мікула К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кіряк І.О., за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський дім"

на рішення господарського суду Одеської області від 19 листопада 2012 р.

по справі № 5017/1526/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський дім"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 50190,78 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Морський дім" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 50190,78 грн. заборгованості за договором поставки №119 від 01.07.2009р., з яких 32470,11 грн. основної заборгованості та 17720,67 грн. пені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2012р. (колегія суддів: головуючий Смелянець Г.Є., судді Гут С.Ф., Лічман Л.В.) в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю „Морський дім" відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт поставки товару відповідачу за вищевказаними накиданими позивачем не доведений, тим більш, що у письмових поясненнях сам позивач посилається на те, що поставлений позивачем товар приймала на складі довірена особа відповідача, яка підписувала та штампувала накладні і видавала їх позивачу. Однак, довіреність відповідача на одержання від позивача товарно-матеріальних цінностей за вищевказаними видатковими накладними, наявність якої передбачена як вимогами Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, так і умовами п. 2.4. укладеного між сторонами договору поставки, позивачем до суду не надано.

Таким чином, за відсутністю належних і допустимих доказів поставки товару відповідачу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ „Морський дім" є недоведеними та необґрунтованими.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, зазначивши, що за результатами експертизи можливо буде встановити приналежність підписів на видаткових накладних, на які посилається позивач, ФОП ОСОБА_3

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні зазначеного клопотання зазначивши, що в проведенні експертизи немає необхідності з огляду на письмові пояснення самого позивача про те, що прийняття поставленого позивачем товару здійснювалося на складі не самим відповідачем, а його довіреною особою, яка також і підписувала видаткові накладні на поставку.

Також місцевий господарський суд відхилив клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо вчинення підпису на заявках на переказ готівки саме відповідачем, оскільки стягнення боргу за товар, який поставлений за видатковими накладними від 21.08.2008р. №МД-0001349 на суму 2850 грн., від 27.08.2009р. №МД-0001374 на суму 2734 грн. та від 16.09.2009р. №МД-0001549 на суму 1009,20 грн. не є предметом позовних вимог у даній справі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Морський дім" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 19.11.2012р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає таке:

- з боку відповідача накладні підписувала та штампувала особа, яка діяла за довіреністю від ФОП ОСОБА_3, однак судом не було встановлено відсутність найманих працівників у відповідача;

- суд не прийняв до уваги те, що між ФОП ОСОБА_3 та нічним клубом „Рай" була досягнута домовленість на поставку морепродуктів, саме туди позивач й доставляв свій товар, де його приймав представник ФОП ОСОБА_3;

- оскільки відповідач не надав до суду докази звернення до правоохоронних органів із заявою про незаконне заволодіння його печаткою, то відповідно ФОП ОСОБА_3 володіла печаткою та здійснювала правочини від свого імені, а отже і підписала акт звірки взаєморозрахунків відповідач власноруч;

- апелянт вважає, що відсутність дозволу на виготовлення штампу не є доказом того, що відповідач не мав згоди виготовити даний штамп без отримання будь-якого дозволу.

- факт оплати відповідачем на рахунок позивача поставленого товару свідчить про те, що певний час договір працював, а відповідач приймав товар та здійснював оплату за поставлений товар.

ФОП ОСОБА_3 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Морський дім" (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець, відповідач) укладено договір поставки №119, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та у порядку передбаченому цим договором. Асортимент, кількість, ціна товару та строки поставок визначаються в прайс-листах та накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов п. 2.1., п.2.2. договору, поставка товару здійснюється за попередньою заявкою відповідача сформованої на підставі прайс-листа позивача. Відповідач надсилає заявку позивачу. Позивач зобов'язаний в дводенний термін підтвердити готовність здійснити поставку відповідно до заявки, повідомивши про це відповідача.

Згідно з умовами п.2.4., п.2.9. договору поставка товару здійснюється позивачем на протязі п'яти робочих днів від дати отримання заявки відповідача. При отриманні товару відповідач зобов'язаний передати позивачу довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. Товар вважається зданим позивачем і прийнятим відповідачем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладних.

Умовами п.6.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний проводити розрахунок за отриману партію товару не пізніше 10 календарних днів з моменту здійснення поставки (дата підписання відповідачем накладної позивача), якщо (у виключних випадках) інше не буде встановлено додатковою письмовою угодою сторін.

Умовами п.7.3. договору передбачено, що у випадку затримки платежів, передбачених п.6.1. цього договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення сплати, двадцять процентів річних з простроченої суми, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення.

Згідно з умовами п.10.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін та діє до 2010 року включно, крім випадку дострокового припинення договору відповідно до письмової згоди сторін та умов цього договору.

Вказаний договір підписаний сторонами, з боку відповідача особисто ФОП ОСОБА_3 та засвідчений печатками сторін, що не заперечується відповідачем.

На виконання вищезазначеного договору позивачем здійснено поставки товару на суму 34903,76 грн., в підтвердження яких позивач посилається на видаткові накладні: від 01.07.2009р. №МД-0000977 на суму 5281,70 грн., від 08.07.2009р. №МД-0001052 на суму 2087,54 грн., від 09.07.2009р. №МД-0001066 на суму 13096,70 грн., від 09.07.2009р. №МД-0001067 на суму 690,12 грн., від 17.07.2009р. №МД-0001135 на суму 1705,68 грн., від 24.07.2009р.№МД-0001169 на суму 7322,90 грн., від 11.08.2009р. №МД-0001261 на суму 4719,12 грн. При цьому, вищеперелічені накладні в графі „отримав (ла)" містять підпис особи, що одержала товар, без зазначення ПІБ цієї особи, який засвідчений прямокутним штампом ФОП ОСОБА_3

Також, позивачем надано накладну на повернення №МД-0000070 від 28.09.2009р., з посиланням при цьому, що відповідачем здійснено повернення товару позивачу на суму 2433,65 грн. Вказана накладна в графі „відпустив (ла)" також містить підпис особи, яка відпустила товар, без зазначення ПІБ цієї особи, який засвідчений прямокутним штампом ФОП ОСОБА_3

Окрім того, в підтвердження наявності заборгованості ФОП ОСОБА_3 перед ТОВ «Морський дім» позивач посилався на акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2009р., відповідно до якого заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед ТОВ «Морський дім» складає 32470,11 грн. Вказаний акт звірки містить підпис з боку відповідача, який засвідчений круглою печаткою ФОП ОСОБА_3

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з вимогами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а в силу вимог ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 та зареєстрована в Мінюсті України 12.06.1996р. за №293/1318, з відповідними змінами, та яка поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (п.2.). Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей (п.15).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ідентифікувати особу, яка одержала товар від позивача за вищевказаними накладними неможливо, оскільки підписи на договорі, накладних та у акті звірки взаєморозрахунків відрізняються, тобто підписи вчинені різними особами.

Згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 та зареєстрована в Мінюсті України 12.06.1996р. за №293/1318, із відповідними змінами, та яка поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (п.2.). Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей (п.15).

Довіреності відповідача на одержання від позивача товарно-матеріальних цінностей за вищевказаними видатковими накладними, наявність яких передбачена як вимогами Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, так і умовами п.2.4. укладеного між сторонами договору поставки в матеріалах справи відсутні, таким чином, судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції про те, що факт поставки товару відповідачу за вищевказаними накиданими не доведений.

Так само обґрунтовано не прийнято до уваги місцевим господарським судом в якості доказу повернення товару і накладну на повернення товару №МД-0000070 від 28.09.2009р., оскільки вказана накладна також не надає можливості ідентифікувати особу, якою повернутий товар позивачу, а згідно з доводами ФОП ОСОБА_3, вона не підписувала цю накладну та товар за цією накладною позивачу не повертала.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що з боку відповідача накладні підписувала та штампувала особа, яка діяла за довіреністю від ФОП ОСОБА_3, не підтверджені жодними доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, ТОВ «Морський дім» не надано до суду довіреностей на отримання товару, якими може підтверджуватись отримання товару уповноваженими представниками ФОП ОСОБА_3

За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 не видавала довіреностей на отримання товару за вищезазначеними видатковими накладними, а отже не отримувала товар за договором поставки №119 від 01.07.2009 року.

Більш того, судом першої інстанції правомірно зазначено про те, що наявність прямокутного штампу ФОП ОСОБА_3 на видаткових накладних та накладній на повернення не є доказом одержання та повернення товару саме ФОП ОСОБА_3, з огляду на відсутність доказів замовлення ФОП ОСОБА_3, виготовлення цього штампу та доказів видачі ФОП ОСОБА_3 відповідного дозволу на виготовлення цього штампу Управлінням громадської безпеки ГУ МВС України в Одеській області.

Пунктом 1.2 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, яка затверджена Наказом МВС України від 11.01.99 N 17 встановлено порядок видачі, продовження й припинення дії та анулювання дозволів на відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів.

Статтями 189, 189-2 Кодексу про адміністративні правопорушення в редакції від 05.11.2009р. встановлено відповідальність за порушення правил відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, та за порушення правил виготовлення та порядку обліку і зберігання печаток та штампів, а так само виготовлення, ввезення, реалізація та використання самонабірних печаток.

Таким чином, на час здійснення поставок товару ТОВ «Морський дім» у 2009 році виготовлення штампів без отримання відповідних дозволів було заборонено.

Судова колегія приймає до уваги свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, на зворотному боці якого наявний штамп Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Одеській області про видачу дозволу №ОДТ 069052 від 28.11.2008р. на виготовлення однієї простої круглої печатки, а також лист Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Одеській області від 20.06.2012р. №8/1597, відповідно до якого в термін з 01.06.2009р. по 11.01.2011р. дозвіл на виготовлення печаток і штампів, а також квитанцій про їх знищення ФОП ОСОБА_3 не видавався.

За таких обставин, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що ФОП ОСОБА_3 мала можливість виготовити прямокутний штамп без отримання будь-якого дозволу, оскільки у м.Одеса є багато підприємств, які займаються виготовленням штампів для внутрішнього обігу без реєстрації дозволу на їх отримання у органах МВС, як необґрунтовані та не підтверджені.

Твердження апелянта про те, що ФОП ОСОБА_3 володіла печаткою та здійснювала правочини від свого імені, а отже підписала акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2009р. власноруч, оскільки не надала докази звернення до правоохоронних органів із заявою про незаконне заволодіння печаткою, не спростовують висновків суду першої інстанції. Наявність зазначеного акту звірки взаємних розрахунків не доводить наявність боргу відповідача в сумі 32470,11 грн., оскільки акт складений на підставі видаткових накладних, які не можуть бути доказами поставки товару позивачем відповідачу, з огляду на те, що підписані не уповноваженою особою.

Що стосується посилань скаржника на платіжні доручення, надані банками про перерахування грошових коштів на рахунок позивача, а також на виписку по особистому рахунку, якими скаржник підтверджує факт виконання договору, то судова колегія не приймає до уваги зазначені докази, оскільки поставка товару за видатковими накладними №МД-0001374 від 27.08.2009р., №МД-0001549 від 16.09.2009р., №МД-0001349 від 21.08.2009р. не є предметом розгляду даного спору та ніяким чином не підтверджують факт здійснення поставок ФОП «Морський дім» та відповідно, отримання товару ФОП ОСОБА_3 або її уповноваженими представниками по даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а підстави, передбачені ст.104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області від 19 листопада 2012 року по даній справі, відсутні, відтак зазначене рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський дім" - залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський дім" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 19 листопада 2012 р. по справі № 5017/1526/2012 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 21 січня 2013р..

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя М.В. Михайлов