Ухвала суду № 28689281, 15.01.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6282/12

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Білогірського відділення до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Славутська об'єднана державна податкова інспекція в особі Білогірського відділення звернулася в суд з позовом про стягнення з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податковий борг в розмірі 36639,99 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в які просить оскаржуване рішення скасувати та в задоволенні позову позивачеві відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував на відсутність податкового боргу та те що він не отримував податкової вимоги про сплату боргу.

У судове засідання належним чином повідомлені сторони не з'явились.

Поряд із цим від відповідача надійшла телеграма з проханням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття на судове засідання.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для його задоволення, оскільки зазначені відповідачем мотиви для відкладення розгляду справи нічим не обґрунтовані та належними доказами не підтверджені. Більш того, участь представників сторін у судовому засіданні не була визнана судом обов'язковою та не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Відповідач не був позбавлений можливості уповноважити на ведення даної справи представника чи своєчасно надати суду додаткові докази, які могли б мати значення для вирішення спору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи вищевикладене справа розглянута апеляційним судом у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Білогірською райдержадміністрацією 19.11.2002 року та знаходиться на обліку в Білогірському відділенні Славутської ОДПІ як платник податків.

Згідно даних Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Білогірського відділення за відповідачем рахується податковий борг в сумі 36639,99 грн., в тому числі: по податку на додану вартість в розмірі 24962,70 грн.; по платі за придбання торгового патенту фізичними особами - 617,52 грн.; по податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування - 10095,13 грн.; по податку з доходів найманих працівників - 964,64 грн.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п.57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно п.п.14.1.153 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога -це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Оскільки відповідач у визначені законом строки не сплатив зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями, то позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 55 від 02 квітня 2012 року. Вимогу отримано відповідачем 06 квітня 2012 року. Однак заборгованість погашена не була.

Колегія судів зазначає, що Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України, судова колегія приходить до висновку, що податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому, відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період з кожних конкретних підстав. Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України слідує, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, на підставі матеріального та з дотриманням процесуального права. Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові відповідають обставинам справи та ґрунтуються на наявних в справі доказах. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, в зв'язку з чим , колегія суддів не вбачає підстав до її скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.