Ухвала суду № 2868870, 27.11.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 листопада 2008 року                                                                                м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача – КУШНЕРИКА   М.П.

суддів: ОЛЕНДЕРА   І.Я.,  ЗАВЕРУХИ  О.Б.

при секретарі судового засідання – СЮТИК   Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу

за апеляційною скаргою– Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області

напостанову господарського суду Львівської області від 07 листопада 2007 року у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0008052300/0 від 15 листопада 2005 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Львівської області від 07.11.2007р. частково задоволено позов ТзОВ «Самара-Сервіс», якою визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області №0008052300/0 від 15.11.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі у розмірі 3610 грн. і штрафних фінансових санкцій у розмірі 1805 грн..

                Постанова мотивована тим, що проведеною податковим органом комплексною плановою документальною перевіркою фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2003р. по 30.06.2005р., за результатами якої було складено акт №123/23-13821388 від 07.11.2005р. та зафіксовано порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 п.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями).

На підставі зазначеного Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008052300/0 від 15.11.2005р.

                Вважає, що відповідачем порушено п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердже­ного наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, яким передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітно­сті, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бу­хгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звіт­ністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерсько­му обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують на­явність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших докумен­тів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компете­нції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

В зазначеному Акті перевірки немає посилання на документ, який став підставою для такого висновку відповідача, відсутні аналітичні дані, які б давали змогу визначити фактичні суми, враховані перевіряючими при визначені валового доходу. Для розраху­нку суми валового доходу враховувалися лише окремі дані з головної книги без перевірки первинних до­кументів та аналітичних відомостей бухгалтерського обліку, відсутні посилання на пер­винні документи, на підставі яких працівники податкової інспекції вбачають недостовірність відображених даних у складі валових доходів.

                За даними бухгалтерського обліку позивача за період жовтень-грудень 2003р., у реєстрах бухгалтерського обліку відображено розмір валових витрат за 2003 рік, який підтвер­джений Актом документальної перевірки, становить 704,3 тис. грн., тобто розмір валових витрат за 4-й ква­ртал 2003 р. склав 196, 4 тис. грн. ( 704,3 - 507,9 = 196,4 тис. грн..)

Сума нарахованих амортизаційних відрахувань за 2003 рік становить - 4,5 тис. грн.

Розмір оподаткованого прибутку за 4-й квартал 2003 року становить 5,4 тис. грн. (206,3 - 196,4 - 4,5 = 5,4 тис. грн.)

Вартість торгових патентів, придбаних позивачем у 2003 році, становить 2,9 тис. грн., на яку зменшується податок на прибуток пози­вача, а тому податкове зобов'язання за 4-й квартал 2003 року становить - 1,28 тис.грн. (5,4 x 30% - 2,9 = - 1,28 тис грн.).

Таким чином, відповідачем не обґрунтовано в Акті перевірки з посиланням на первинні документи ні збільшення скоригованого валового доходу за 4-й квартал 2003 року на 82,5 тис. грн., ні збільшення валових витрат за цей же період на 60,8 тис грн..

Згідно п.2.3.4 Порядку №327, не допускається відображення в Акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

Висновок працівників податкового органу щодо заниження об'єк­ту оподаткування за 2003 рік на суму 21,7 тис. грн. вважає таким, що грунтується на припущеннях, які в свою чергу є необ­грунтованими і суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» бухгал­терський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статис­тична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерсь­кого обліку.

Ч.3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", передбачено, що інфор­мація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгал­терського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

                  ДПІ у Городоцькому районі Львівської області оскаржила постанову, мотивуючи тим, суд не врахував, що позивачем не було представлено первинних документів, по яких можна було б визначити податок на прибуток.

При проведенні документальної перевірки при визначенні валових доходів були використані наступні документи: Головна книга за четвертий квартал 2003 року по розрахунках КТ 702,703,705,713 та ДТ рах. 301, 36, 311, а також журнал ордер по рахунку 36, де видно всі розрахунки з покупцями. Крім цього для визначення валових витрат при перевірці були використані дані бухгалтерського обліку по рах. 201, 209, 281, 84, 83, 92.

                 Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ствердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують  та  підтверджують  господарські грації, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) їх проведення. Усі первинні документи, фінансову, податкову, статистичну та інші види звітності складають на бланках типових і спеціалізованих форм, стверджених міністерствами та відомствами України.

Для надання документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам ст.9  Закону  України  "Про  бухгалтерський  облік  та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. (із змінами та доповненнями), якою  встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні  документи,  які  фіксують  факти  здійснення  господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.  Для  контролю  та  впорядкування  оброблення даних  на підставі  первинних  документів  можуть  складатися  зведені  облікові документи. Такі  первинні  документи  повинні  мати  обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства,  від імені якого складено документ;  зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати  особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88 - первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

                Відповідно до п.2.15, п.2.16 цього ж Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув’язка окремих показників; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

              Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

                Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2003р. по 30.06.2005р., за результатами якої було складено акт №123/23-13821388 від 07.11.2005р. та зафіксовано порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 п.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями).

На підставі зазначеного Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008052300/0 від 15.11.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі у розмірі 3610 грн. і штрафних фінансових санкцій у розмірі 1805 грн..

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що відповідачем порушено п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердже­ного наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327.

               Ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську опера­цію та підтверджує її здійснення. Ст.9.1 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її за­кінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носі­ях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву під­приємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру гос­подарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвер­дженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Матеріалами справи стверджується і таке зазначено відповідачем, при проведенні документальної перевірки при визначенні валових до­ходів були використані наступні документи: Головна книга за четвертий квартал 2003 року по розрахунках КТ 702,703,705,713 та ДТ рах. 301, 36, 311, а також журнал ордер по рахунку 36, де видно всі розрахунки з покупцями. Крім цього, для визначення валових витрат при перевірці були використані дані бухгалтерського обліку по рах. 201,209,281,84,83,92. Дані бухгалтерського обліку, дані головної книги було співставлено з даними декларації про прибу­ток підприємства. При проведенні перевірки були використані всі бухгалтерські документи.

                Відповідно до п.4.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протя­гом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території Украї­ни, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідніс­тю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного ви­пуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) – п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 згаданого Закону.

п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати ви­робництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріаль­ній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господар­ській діяльності.

п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуван­ням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не обґрунтовано в Акті перевірки з посиланням на первинні документи ні збільшення скоригованого валового доходу за 4-й квартал 2003 року на 82,5 тис. грн., ні збільшення валових витрат за цей же період на 60,8 тис грн..

Висновок працівників податкового органу щодо заниження об'єк­ту оподаткування за 2003 рік на суму 21,7 тис. грн. грунтується на припущеннях, що суперечить вимогам чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам процесуального та матеріального права і воно не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

                              Керуючись ст.160 ч.3, 196 ч.4, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254  КАС України, колегія суддів, -

                                                                                   У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 07 листопада 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0008052300/0 від 15 листопада 2005 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця, починаючи з 02.12.08р.

                                     Суддя-доповідач:                                                                            М.П.КУШНЕРИК

                                                        Судді:                                                                                        І.Я.ОЛЕНДЕР

                                                                                                                                                        О.Б.ЗАВЕРУХА