КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2071/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.,
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Сидоренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна» (далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -Відповідача) у якому просило визнати податкове повідомлення-рішення № 0158821511 від 23.11.2011р. нечинним.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова -скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.11.2011р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна»з податку на прибуток, за результатами якої було складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №18/15-11/35893512 від 07.11.2011р.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна»при складанні податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011р. порушено вимоги п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 1021608, 00 грн., що є частиною валових витрат II кварталу 2011р., включено від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами діяльності у 2010р. в сумі 1 021 608, 00 грн. Зазначене порушення призвело до завищення валових витрат підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та відповідно, до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за II квартал 2011р. на суму 1 021 608, 00 грн.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками кварталів кварталу 2011 року повинен здійснюватись з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку тільки за результатами діяльності І кварталу 2011 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Підставою для прийняття вищезазначеного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України.
В декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. позивачем до рядка 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року»задекларовано суму.
Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.
Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.
В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств».
Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.
Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).
Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.
Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.
Отже, розрахунок об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.
В свою чергу, на підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року»- це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року №114.
У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто, у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.
Причому ані Закон, ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.
Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.
Разом з тим, надаючи оцінку правомірності рішень податкових органів про визначення податкових зобов'язань внаслідок завищення платниками податку суми від'ємного значення з податку на прибуток, необхідно досліджувати формування сум від'ємного значення, задекларованого платниками податків та у разі встановлення порушення платником податку інших правил оподаткування не пов'язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»прийняти рішення з урахуванням фактично вчинених платником податку порушень.
Отже таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна» -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року -скасувати. Ухвалити нову постанову, якою вимоги адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0017801510, № 0017791510 від 19.10.2011р.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий -суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Постанову виготовлено в повному обсязі 21.01.2013р.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.
Судове рішення № 28683527, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2071/12/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: