Ухвала суду № 28683522, 17.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/1078/12 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування частково податкових повідомлень-рішень від 06.12.2011р. № 0005792320, від 06.12.2011р. № 0005812320 та повністю податкового повідомлення-рішення від 06.12.2011р. № 0005802320 -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі -Відповідача) у якому просило скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011р. № 0005792320, від 06.12.2011р. № 0005812320 та повністю податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011р. № 0005802320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції скасував частково податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові: від 06.12.2011 № 0005792320 - у сумі 117 938,00 грн.; від 06.12.2011 № 0005812320 - на загальну суму 36 203,00 грн. (в т.ч. у сумі 24 135,00 грн. основного платежу та 12 068,00 грн. штрафних санкцій); податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 06.12.2011 № 0005802320 на суму 512 773,00 грн. скасував повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ на підставі направлень від 03.11.2011 № 4203, № 4204, № 4205, виданих ДПІ у м. Чернігові, наказу від 02.11.2011 № 5484, відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо припинення юридичної особи від 04.07.2011р., проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Молодіжний житловий комплекс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011, за результатами якої складено Акт від 18.11.2011 № 3402/23/00233617.

На підставі висновків акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.12.2011р. № 0005792320, від 06.12.2011р. № 0005812320, від 06.12.2011р. № 0005802320

Задовольняючи вимоги адміністративного позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з набранням 01.04.2011р. чинності розділом Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на неврахування у II кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, - до складу від'ємного значення II кварталу 2011 року включено правомірно.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Молодіжний житловий комплекс»та ТОВ «НВО «МСК-Інвест»укладений договір будівельного підряду від 01.10.2010, об'єктом будівництва за яким є багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення за адресою: вул. Челюскінців, 9, м. Чернігів.

Також, між ТОВ «Молодіжний житловий комплекс»та ТОВ «НВО «МСК-Інвест»укладений договір будівельного підряду від 01.11.2010, об'єктом будівництва за яким є 80 квартирний житловий будинок за адресою: вул. Червоногвардійська, 3-В, м. Чернігів.

Господарські операції з контрагентом ТОВ «НВО «МСК-Інвест»(зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстрований як платник ПДВ) мали реальний характер, були вчинені між право -, дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків.

Виконання договорів будівельного підряду від 01.10.2010 та від 01.11.2010 ТОВ «НВО «МСК-Інвест»та реальність їх здійснення підтверджується податковими накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та банківськими виписками по рахунку (а. с. 31-49 та матеріалах справи), які були надані ДПІ у м. Чернігові під час перевірки, але не були нею враховані.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо помилкових висновків податкового органу про включення до податкового кредиту грудня 2010 року ТОВ «Молодіжний житловий комплекс»ПДВ у розмірі 145 833,00 грн. по відносинах з контрагентом ТОВ «НВО «МСК-Інвест», що не підтверджено зустрічною звіркою, у зв'язку з чим перевіркою не встановлена реальність факту здійснення операції ТОВ «Молодіжний житловий комплекс»з придбання у ТОВ «НВО «МСК-Інвест»послуг за договорами будівельного підряду від 01.10.2010 та від 01.11.2010, у зв'язку з чим документи отримані позивачем від контрагента не можуть мати податкових наслідків.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Необхідно зазначити, що юридична особа не несе відповідальність за правильність ведення особистого податкового обліку контрагента та не несе відповідальності за правомірність/неправомірність (злочинність) дій своїх контрагентів, підроблення ними документів, дій щодо фіктивності діяльності контрагентів у разі вчинення з ними реальних господарських операцій та інших неправомірних дій.

Щодо висновків акту перевірки про відображення у рядку 04.9 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 в сумі 512 773,00 грн., якими встановлено, що суб'єкт господарювання переносив збитки попереднього податкового року (за 2010 рік) в декларацію за I квартал 2011 року (512 773,00 грн.), колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

В свою чергу, на підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Разом з тим, надаючи оцінку правомірності рішень податкового органу про визначення податкових зобов'язань внаслідок завищення платниками податку суми від'ємного значення з податку на прибуток, необхідно досліджувати формування сум від'ємного значення, задекларованого платниками податків та у разі встановлення порушення платником податку інших правил оподаткування не пов'язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»прийняти рішення з урахуванням фактично вчинених платником податку порушень.

Отже таким чином, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0005792320 - у сумі 117 938,00 грн.; № 0005812320 - на загальну суму 36 203,00 грн. та скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 06.12.2011 № 0005802320 на суму 512 773,00 грн.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий -суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.