Ухвала суду № 28676370, 16.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року справа №2а/0570/13476/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Корадо А.А.

за участі представника позивача Щербакової Н.В.

представника відповідача Гой В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. в справі № 2а/0570/13476/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПАТ «ММК імені Ілліча») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - СДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000641510/19713/10/15-17/1-1-00191129 від 21.09.2012 р., в обґрунтування якого зазначило, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 374932 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 р. у зв'язку із встановленням в ході камеральної перевірки з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої на розрахунковий рахунок в декларації за липень 2012 р., оформленої актом перевірки № 346/15-17/1-1-00191129 від 07.09.2012 р., порушень податкового законодавства. Позивач вказує, що акт перевірки не містить висновків про те, що в декларації з податку на додану вартість за червень 2012 р. різниця між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту мала позитивне значення. Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 р. та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету 194818701 грн., що повністю підтверджується даними податкових декларацій. В ході проведення камеральної перевірки неможливо зробити висновок про не встановлення факту сплати частині від'ємного значення в розмірі 374932 грн.,тому позивач вказував на наявність правових підстав для надання бюджетного відшкодування та безпідставності зменшення такої суми.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. позов задоволений, скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000641510/19713/10/15-17/1-1-00191129 від 21.09.2012 р.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні судом першої інстанції норм Податкового кодексу України в частині, яка регулює порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», а також ст. ст. 11, 69, 79, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Порушення норм матеріального права полягають у неврахуванні судом, що платник податків має право отримати бюджетне відшкодування, якщо ним отримано товар та здійснена оплата за цей товар. При цьому відшкодуванню підлягає лише оплачена в попередніх періодах частина від'ємного залишку попереднього періоду, а неоплачена частина переноситься у наступні податкові періоди. В даному випадку частина залишку від'ємного значення, яка нібито сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг), в сумі 374932 грн. не підтверджується відповідними розрахунковими документами, оскільки надані до перевірки платіжні доручення не відповідають вимогам п. 3.8 вказаної вище Інструкції, оскільки в них не зазначені періоди, в яких отримані товарі, що оплачувались. Тобто, платіжні доручення не відповідають визначенню «платіжне доручення» в розумінні п. 1.4 Інструкції та первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції взагалі не досліджена структура сплачених позивачем сум податку на додану вартість, не з'ясовано питання, чи були сплачені саме ті суми податку на додану вартість, з яких складається податковий кредит червня 2012 р. Не з'ясування вказаних обставин свідчить по порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що СДПІ проведена камеральна перевірка ПАТ «ММК імені Ілліча» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з податку на додану вартість за липень 2012 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.06.2012 р. по 30.06.3012 р., за наслідками якої складений акт від 07.09.2012 р. № 346/15-17/1-1-00191129.

Актом перевіркивстановленіпорушенняпозивачем вимогп. 201.10 ст. 201, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200Податкового кодексу України в частинізавищення позивачем заявленоїсуми бюджетного відшкодуванняподатку на доданувартість за липень 2012 року на 374932 грн. у зв'язку з не підтвердженням факту сплати частини залишку від'ємного значення за червень 2012 р. на вказану суму.

Відповідачем на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000641510/19713/10/15-17/1-1-00191129 від 21.09.2012 р., яким позивачувідмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2012 р. в розмірі 374932 грн.

Як вбачається із поданоїПАТ «ММК імені Ілліча» до СДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 р., різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту мала від'ємне значення та становила 194818701 грн. (рядок 19). Дана сума зарахована

платником податків до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 20.2).

За наслідками господарської діяльності у липні 2012 р. позивачем 18.08.2012 р. подана до СДПІ податкова декларація з податку на додану вартість, в якій позивачем задекларований залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 194818701 грн. (рядок 21). З урахуванням відсутності позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням сум податку, яка підлягає сплати до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, складає 194818701 грн. (рядок 22). Розрахована позивачем сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 р. на рахунок платника у банку складає 194818701 грн. (рядки 23, 23.1).

Задля отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2012 р. ПАТ «ММК імені Ілліча» подані СДПІ розрахунок коригування сум податку на додану вартість (додаток Д1), довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість є висновок відповідача про не підтвердження фактичної сплати позивачем у червні 2012 р. постачальникам частини залишку від'ємного значення в сумі 374932 грн. Такий висновок органу державної податкової служби ґрунтується на тому, що в ході перевірки неможливо встановити факт сплати саме цієї частини від'ємного значення та встановити факт участі у розрахунку бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів, оскільки у виписках банків вказується сплата по договору, згідно з яким відбулась поставка.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правильності обчислення позивачем суми бюджетного відшкодування, підтвердження сплати позивачем податку на додану вартість в ціні постачальникам товарів (послуг).

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

ПАТ «ММК імені Ілліча»в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 р. задекларована сума податкового кредиту в розмірі 347552460 грн.

З розрахункових документів (платіжних доручень), які знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що ПАТ «ММК імені Ілліча» у червні 2012 р. здійснена оплата товарів (послуг) постачальникам на загальну суму 1434325704 грн., в тому числі податок на додану вартість - 195486193 грн.

Різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у червні 2012 р. має від'ємне значення та становить 194818701 грн. (рядок 19). Дана сума зарахована платником податків до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 20.2).

Сума фактично сплаченого позивачем постачальникам податку на додану вартість в ціні товару у червні 2012 р. в розмірі 194818701 грн., яка віднесена позивачем до складу від'ємного значення червня 2012 р. та зарахована до складу податкового кредиту липня 2012 р., підтверджена відповідними платіжними документами, податковими накладними.

За наслідками господарської діяльності у липні 2012 р. позивачем 18.08.2012 р. подана до СДПІ податкова декларація з податку на додану вартість, в якій позивачем задекларований залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 194818701 грн. (рядок 21). З урахуванням відсутності позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням сум податку,

яка підлягає сплати до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, складає 194818701 грн. (рядок 22). Розрахована позивачем сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 р. на рахунок платника у банку складає 194818701 грн. (рядки 23, 23.1).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесеннясумподатку до податкового кредиту виникаєуразіздійсненняоперацій зпридбанняабовиготовленнятоварів (у тому числі в разіїхввезення на митнутериторіюУкраїни) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротнихактивів, у тому числі при їхввезенні на митнутериторіюУкраїни (у тому числі у звязку з придбанням та/абоввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платникаподатку, уповноваженого вести облікрезультатівспільноїдіяльності);отриманняпослуг, наданих нерезидентом на митнійтериторіїУкраїни, та в разіотриманняпослуг, місцемпостачанняяких є митнатериторіяУкраїни;ввезеннянеоборотнихактивів на митнутериторіюУкраїни за договорами оперативногоабофінансовоголізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платникаподаткунавіднесеннясумподатку до податкового кредиту вважаєтьсядата тієїподії, щовідбуласяраніше:

дата списаннякоштів з банківськогорахункаплатникаподатку на оплату товарів/послуг;

дата отриманняплатникомподаткутоварів/послуг, щопідтвердженоподатковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбаннямабовиготовленнямтоварів (у тому числі при їхімпорті) та послуг з метою їхподальшоговикористання в оподатковуванихопераціях у межах господарськоїдіяльностіплатникаподатку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основнихфондів (основнихзасобів, у тому числііншихнеоборотнихматеріальнихактивів та незавершенихкапітальнихінвестицій у необоротнікапітальніактиви), у тому числі при їхімпорті, з метою подальшоговикористання в оподатковуванихопераціях у межах господарськоїдіяльностіплатникаподатку.

Право на нарахуванняподаткового кредиту виникаєнезалежновід того, читакітовари/послуги та основніфонди почали використовуватися в оподатковуванихопераціях у межах господарськоїдіяльностіплатникаподаткупротягомзвітногоподатковогоперіоду, а такожвід того, чиздійснювавплатникподаткуоподатковуваніопераціїпротягом такого звітногоподатковогоперіоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту сумиподатку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбаннямтоварів/послуг, не підтвердженіподатковиминакладнимиабооформлені з порушеннямвимогчи не підтвердженімитнимидеклараціями (іншимиподібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 цього кодексусума податку, щопідлягаєсплаті (перерахуванню) до Державного бюджету Україниабо бюджетному відшкодуванню, визначається як різницяміж сумою податковогозобов'язаннязвітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємномузначеннісуми, розрахованоїзгідно з пунктом 200.1 цієїстатті, така сума враховується у зменшеннясумиподаткового боргу з податку, щовиник за попереднізвітні (податкові) періоди (у тому числірозстроченогоабовідстроченоговідповідно до цього Кодексу), а в разівідсутностіподаткового боргу - зараховується до складу податкового кредитунаступногозвітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному

податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як в ході перевірки, так й в процесі розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, орган державної податкової служби визнав правильність формування позивачем податкового кредиту червня 2012 р. Не є також спірним питання підтвердження формування податкового кредиту позивачем податковими накладними, а також іншими первинними документами. Податкові накладні відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відповідного податкового періоду.

Спірним питанням в даному випадку є не підтвердження суми від'ємного значення в розмірі 374932 грн. належними платіжними документами через не зазначення у платіжних дорученнях періоду, в якому отримані товари. Відповідач при цьому вказує на порушення позивачем вимог п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

У відповідності до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Відтак, в платіжних дорученнях в реквізиті «Призначення платежу» платник повинен вказувати інформацію про платіж (на які цілі здійснюється перерахування) та найменування документу, на підставі якого здійснюється перерахування коштів.

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення повністю відповідають вимогам п. 3.8 Інструкції, оскільки містять як зазначення призначення платежу (цілі перерахування), так у найменування документів, на підставі яких здійснюється перерахування грошових коштів.

Жодною нормою законодавства, а також жодним нормативно-правовим актом не передбачено зазначення у графі «Призначення платежу» періоду, в якому отримані товари, які оплачені даним платіжним дорученням.

Як вбачається з матеріалівсправи, позивачемсформованийподатковий кредит на підставіналежнооформленихдокументівпервинногобухгалтерського та податковогообліку, насамперед, податкових накладних.

Податковим кодексом України обов'язоксплатитинарахованийпродавцемподаток на доданувартість у складіціни товару абопослуг та отриматиналежним чином оформленуподатковунакладну у підтвердженнясплатиподаткупокладається на платникаподатку -покупця та не містить у собінорми, яка б покладалавідповідальність на платникаподатку - покупця товару (послуг) доводити саме розрахунковими (платіжними) документами періоду, в яких отримані товари (послуги). Підтвердження факту отримання товару (послуг) платник повинен доводити іншими первинними документами, про відсутність яких податковий орган не зазначив в акті перевірки.

Отже, доводи апелянта стосовно того, що платіжні доручення як первинні документи не відповідають поняттям «платіжне доручення» у розумінні п. 1.4 Інструкції та «первинного документу» в розумінні ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої

інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

АпеляційнускаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. в справі № 2а/0570/13476/2012 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. в справі № 2а/0570/13476/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішеннязалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 18.01.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.