Ухвала суду № 28672617, 17.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

УХВАЛА

17.01.13 Справа № 913/10/13-г

Провадження №8/913/10/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник", м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Луганський трубний завод", м. Луганськ, -

про стягнення 46 354 грн. 42 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не з’явився;

від відповідача – представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 42570,55 грн., 3% річних в сумі 625,78 грн. та пені у сумі 3158,09, нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №869/11, укладеного між сторонами 29.12.11 року.

Сторони витребуваних судом документів не надали, до судового засідання, призначеного на 17.01.13 року, не з’явилися без пояснення причин, хоча належним чином були поставлені до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

В ході розгляду справи судом встановлено, що одночасно з пред’явленням позовної заяви позивачем заявлено клопотання:

про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно і грошові суми відповідача в межах ціни позову;

про зобов'язання відповідача надати інформацію про відкриті рахунки в банківських установах.

Розглянувши обидва клопотання позивача, суд залишає їх без задоволення з огляду на наступне.

Клопотання позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову взагалі не обґрунтоване.

Відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Забезпечення позову допускається в будь – якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно частини 1 статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, про що виноситься ухвала. Наявність такої ухвали суду означає, що з моменту накладення арешту відповідач не має права розпоряджатися належними йому майном або коштами.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд також враховує положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", якими встановлено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 ГПК України.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності і фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11 року №3674-VІ, який набрав чинності 01.11.11 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 2012 рік з 1 січня - 1073 гривні.

Враховуючи приписи пп.3 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову необхідно сплачувати судовий збір. Розмір судового збору із заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (тобто не менше 1609,50 грн.).

Проте, до заяви, в якій викладено клопотання про забезпечення позову взагалі не надано доказів сплати судового збору.

У зв‘язку з вищевикладеним, у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову судом відмовлено.

Однак, суд зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Що ж стосується клопотання позивача про витребування від відповідача даних про рахунки, відкриті у банківських установах, то суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 38 ГПК України суд наділений правом у випадку, коли сторона або прокурор не можуть самостійно надати докази, - за клопотанням названих осіб витребувати їх.

Пунктом 4 частини1 статті 65 ГПК України передбачено, що з метою правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії, витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

З обставин справи відомо, що для її вирішення дані про розрахунки, відкриті відповідачем у банківських установах, - не потрібні, - тобто клопотання позивача про витребування доказів не узгоджується з приписами чинного законодавства та фактичними обставинами, а тому не підлягає задоволенню.

За таких обставин спір не може бути вирішено по суті у цьому судовому засіданні, з огляду на що розгляд справи підлягає відкладенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Розгляд справи відкласти на 31.01.13 року, об 11 год. 20 хв.

2. Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2, 5-й поверх в каб. № 511 /суддя Середа А.П./.

3. У задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно і грошові суми відповідача в межах ціни позову, - відмовити.

4. Повторно зобов’язати позивача:

заперечення на відзив відповідача, документальне підтвердження своїх доводів;

оригінали документів, які додані до позовної заяви у копіях – для огляду в судовому засіданні;

за наявності надати докази часткового/повного погашення відповідачем боргу заявленого до стягнення (якщо таке мало місце) в оригіналах - для огляду в судовому засіданні, у засвідчених копіях – до матеріалів справи;

провести за своєю ініціативою звірення розрахунків за ціною позову разом з відповідачем на день слухання справи, за результатами звірення скласти акт;

належним чином складений та підписаний повноважними представниками сторін акт звірення подати господарському суду.

5. Повторно зобов’язати відповідача надати:

відзив на позовну заяву з документальним підтвердженням викладених у ньому доводів, докази його надсилання позивачу;

за наявності заперечень надати їх документальне підтвердження;

документи, які підтверджують статус юридичної особи (свідоцтво про державну реєстрацію, статут або положення, довідка про внесення до ЄДРПОУ) (оригінал – для огляду у судовому засідання, належним чином посвідчені копії – до матеріалів справи);

у випадку часткового/повного погашення заборгованості подати оригінали платіжних документів, засвідчені копії – до матеріалів справи;

прийняти участь у звіренні розрахунків з позивачем, при незгоді з сумою боргу надати контррозрахунок.

Явка повноважних представників сторін в засідання суду обов’язкова.

Суддя А.П. Середа