Рішення № 28667358, 18.01.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2013 р. Справа № 5004/1510/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"

до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД

про стягнення 859 143,56 грн.

Суддя: С.Т. Філатова

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Гаврилюк Д.Ю., дов. від 16.12.2011р. №2098/6-3

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" звернулося з позовом до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД про стягнення 859 214,03грн., в т.ч. 823 063,29 грн. заборгованості за поставку природного газу та транспортування згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.12.2011р. №53-ПП/12 з додатками №1, №2, додатковими угодами від 03.05.2012р., від 01.07.2012р. та типового договору на розподіл природного газу від 30.12.2011р. №49-ТП/12 з додатками №1, №2, №3, №4 та додатковою угодою від 03.05.2012р., 25 715,89грн. пені за порушення строків оплати поставленого природного газу за період з 06.02.2012р. по 11.07.2012р., 1 608,46 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2012р. по жовтень 2012р., 8 826,39 грн. річних за період з 06.02.2012р. по 06.11.2012р. згідно ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті природного газу та послуг по його транспортуванню згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.12.2011р. №53-ПП/12 з додатками №1, №2, додатковими угодами від 03.05.2012р., від 01.07.2012р., типового договору на розподіл природного газу від 30.12.2011р. №49-ТП/12 з додатками №1, №2, №3, №4 та додатковою угодою від 03.05.2012р., актів прийомки-передачі природного газу від 30.01.2012р. №0010152, від 30.01.2012р. №0010151, від 28.04.2012р. №0015245, від 28.04.2012р. №0015247, від 30.05.2012р. №0015760, від 30.05.2012р. №0015759, від 26.06.2012р. №0016251, від 26.06.2012р. №0016252, від 31.07.2012р. №0016469, від 31.10.2012р. №0018349, від 28.09.2012р. №0017364 на загальну суму 3 183 531,91грн., якими стверджується поставка природного газу відповідачу та акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2012р., підписаного представниками сторін та скріпленого печатками останніх, яким засвідчується заборгованість відповідача в сумі 823 063,29грн.

Оригінали документів, долучених до позовної заяви, оглянуті судом в судовому засіданні 11.12.2012р. та повернуті представнику позивача, про що свідчить його підпис про одержання оригіналів документів (додатки №3-19) на супровідному листі від 06.12.2012р. №2523/06-03.

При перевірці розрахунку пені за період з 06.02.2012р. по 11.07.2012р. за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3 судом встановлено невідповідність розрахункам, поданим позивачем при позовній заяві.

Розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України, зважаючи на неявку представника відповідача у судове засідання, неподання ним витребуваних судом доказів та необхідність витребування нових доказів по справі.

Ухвалою суду від 11.12.2012р. сторони зобов'язано надати суду: позивачу-обґрунтований розрахунок пені з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 ГК України; відповідачу-пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог. У разі заперечень надати суду зустрічний розрахунок, докази оплати.

03.01.2013р. позивач через канцелярію суду за вх. №01-29/85/13д подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, мотивуючі невірно здійсненим розрахунком пені та просив стягнути з відповідача останню в розмірі 25 645,42 грн.

Зменшення позовних вимог -процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

Оскільки зменшення позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, зокрема, ч.6 ст. 232 ГК України, не порушує прав та інтересів відповідача, судом приймається заява представника позивача про зменшення позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Позивачем долучено до матеріалів справи докази надіслання заяви від 03.01.2013р. відповідачу (фіскальний чек №8779 від 11.01.2013р.).

Відповідач вимог ухвал суду від 27.11.2012р. та 11.12.2012р. не виконав, в судові засідання 11.12.2012р. та 15.01.2013р. не з'явився, про причини неявки та неподачі пояснень у судове засідання 15.01.2013р. суд не повідомив.

Зважаючи на те, що вимоги суду не виконані, витребувані докази суду не надані, відповідач представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 03.12.2012р. №4301031222545 та 18.12.2012р. №4301031265910, був повідомлений ухвалами суду від 27.11.2012р. та 11.12.2012р., що у разі неподання витребуваних судом доказів та неявки в судове засідання повноважного представника відповідача спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд; спливає строк розгляду, імперативно визначений ст. 69 ГПК України, господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

30 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (постачальник) та виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД (споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №53-ПП/12 з додатками №№ 1, 2 та додатковими угодами від 03.05.2012р., 01.07.2012р., згідно з якими позивач (постачальник) зобов'язувався постачати природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплатити постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (Том І а.с. 12-20).

Пунктом 4.6. договору постачання встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем у розмірі 100% від вартості планового обсягу поставки до 20-го числа місяця, що передує місяцю поставки відповідно до додатка 2 до договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Додатком 2 до договору постачання встановлено, що продавець передає споживачу в період з січня 2012р. по грудень 2012р. газ в обсязі 1 114,0 тис. кубічних метрів, в т.ч. по місяцях кварталів згідно графіку.

Пунктом 4.2. договору з врахуванням змін, внесених пунктом 1 додаткової угоди від 01.07.2012р., обумовлено ціну природного газу 4 673,496грн. за 1000 кубічних метрів природного газу.

30 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" та виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД укладено типовий договір №49-ТП/12 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) з додатками №№ 1, 2, 3, 4 та додатковою угодою до типового договору на розподіл природного газу від 03.05.2012р., згідно з якими позивач (газорозподільне підприємство) зобов'язувалося надавати відповідачу (замовнику) послугу з транспортування природного газу, а відповідач (замовник)- сплатити позивачу вартість послуг з транспортування газу (Том І а.с.21-25).

Пунктом 4.5. договору від 30.12.2011р. передбачено, що оплата вартості послуг з транспортування газу здійснюється на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати за 1 місяць. У випадку недоплати за фактично протранспортований газ за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В пункті 4.2. договору від 30.12.2011р. з врахуванням змін, внесених додатковою угодою від 03.05.2012 р., сторони обумовили тариф на транспортування природного газу - 357,480грн. з ПДВ за 1000 м3.

На виконання умов договорів позивач впродовж січня-грудня 2012р. відпустив відповідачу природний газ на загальну суму 3 183 531,91грн.

Постачання відповідачеві природного газу стверджується долученими до матеріалів справи актами передачі-приймання природного газу від 30.01.2012р. №0010152, від 30.01.2012р. №0010151, від 28.04.2012р. №0015245, від 28.04.2012р. №0015247, від 30.05.2012р. №0015760, від 30.05.2012р. №0015759, від 26.06.2012р. №0016251, від 26.06.2012р. №0016252, від 31.07.2012р. №0016469, від 31.10.2012р. №0018349, від 28.09.2012р. №0017364 на загальну суму 3 183 531,91грн, підписаними та скріпленими печатками сторін (Том І а.с. 31-36).

ВК ТзОВ "Луцький цегельний завод №1" ЛТД взяті на себе згідно договорів зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті поставленого природного газу (у строки, порядку та розмірах, визначених договорами) не виконало, вартість останніх не оплатило в повному обсязі, у зв'язку з чим на момент подання позову до суду заборгувало ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" 823 063,29 грн.

Станом на 01.11.2012р. між сторонами-публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" та виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД складено акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 823 063,29 грн. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками останніх.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений сторонами договір на постачання природного газу №53-ПП/12 від 30.11.2011р. за своєю природою є договором поставки.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Укладений сторонами типовий договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) №49-ТП/12 від 30.12.2011р. є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Договори на постачання та розподіл природного газу предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, поставку позивачем на виконання їх умов відповідачу природного газу, отримання його ВК ТзОВ "Луцький цегельний завод №1" ЛТД та не проведення при цьому належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості 823 063,29 грн.

Заборгованість в сумі 823 063,29 грн. стверджується договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.12.2011р. №53-ПП/12 з додатками №1, №2, додатковими угодами від 03.05.2012р., від 01.07.2012р. та типовим договором на розподіл природного газу від 30.12.2011р. №49-ТП/12 з додатками №1, №2, №3, №4 та додатковою угодою від 03.05.2012р., актами прийомки-передачі природного газу від 30.01.2012р. №0010152, від 30.01.2012р. №0010151, від 28.04.2012р. №0015245, від 28.04.2012р. №0015247, від 30.05.2012р. №0015760, від 30.05.2012р. №0015759, від 26.06.2012р. №0016251, від 26.06.2012р. №0016252, від 31.07.2012р. №0016469, від 31.10.2012р. №0018349, від 28.09.2012р. №0017364, актом звірки взаєморазрахунків (Том І а.с. 37). Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів за поставлений природний газ, як це передбачено умовами договорами.

Згідно із ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами договорів від 30.12.2011р. №53-ПП/12 (п.6.2.2.), №49-ТП/12 (п.6.2), у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахована позивачем пеня за період з 06.02.2012р. по 06.08.2012р. в розмірі 25 645,42грн. (згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені від 26.12.2012р. № 2703/06-03 (вх. № 01-29/85/13д від 03.01.2012р.) є підставною і підлягає до задоволення в силу ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 2 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ", п. 6.2.2 договору від 30.12.2011р. №53-ПП/12, п. 6.2 договору від 30.12.2011р. №49-ТП/12.

В силу ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 1 608,46грн. інфляційних нарахувань за період з лютого 2012р. по жовтень 2012р., а також 8 826,39грн. трьох відсотків річних за період з 06.02.2012р. по 06.11.2012р. (а.с. 27-28).

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства України та підлягають до задоволення.

Розрахунки нарахування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Оскільки спір, в частині задоволених вимог, до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 17 182,87 грн. (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 202, 230-232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД, м. Луцьк, вул. Садовського, 4, код ЄДРПОУ 01284548

на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", м. Луцьк, вул. І. Франка, 12, код ЄДРПОУ 03339459

823 063,29 грн. боргу, 25 645,42грн. пені, 1 608,46 грн. інфляційних втрат, 8 826,39 грн. річних, 17 182,87 грн. витрат по сплаті судового збору. Всього: 876 326,43 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

18.01.2013р.

Суддя С.Т Філатова