Рішення № 28664948, 19.09.2012, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 2-88/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2012 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі

головуючій -судді Подобєд О.К.

при секретарі Севастьяновій Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; третя особа без самостійних вимог Національний банк України; та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»про визнання кредитного договору й договору поруки недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство («Ерсте Банк»надалі -Позивач) звернулось до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська із позовом до ОСОБА_1, (надалі -Відповідач-1), ОСОБА_2(надалі -Відповідач-2), в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 39 958,27 грн. та відшкодувати за рахунок відповідачів солідарно судові витрати на оплату судового збору в розмірі 399,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю не виконаних Відповідачем-1 зобов'язань зі своєчасного та повного повернення запозичених коштів, сплати процентів, комісійної винагороди та нарахованих штрафних санкцій за прострочку платежів. Вказує, що в забезпечення виконання позичальником взятих на себе за вказаним кредитним договором зобов'язань, був укладений договір поруки -із Відповідачем-2, відповідно до якого, поручитель поручилась перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 зобов'язань по сплаті кредитних коштів, а відтак, має нести перед Позивачем солідарну відповідальність за порушення умов цього кредитного договору.

Представник Позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав у повному обсязі. Пояснив, що Відповідач-1 безпідставно ухиляється від виконання умов договору про надання споживчого кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 39 958,27 грн., яку просить стягнути солідарно як з Відповідача-1, так і з Відповідача-2, як з поручителя, в примусовому порядку.

Відповідач-1 позовну заяву не визнала. Пред'явила зустрічну позовну заяву про визнання недійсним та розірвання кредитного договору, яку потім просила залишити без розгляду.

Відповідачем-1 була подана позовна заява до Позивача, в якій вона просила суд:

- визнати недійсним кредитний договір № 014/14112/3/24139/1 від 06.10.2008 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк»та ОСОБА_1;

- визнати недійсним договір поруки № 014/14112/3/22173/1 від 06.10.2008 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк»та ОСОБА_2

Ухвалою Баглійського районного суду від 10.05.2012 р. цивільні справи були об'єднані в одне провадження на підставі ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник Відповідача-1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив визнати недійсним кредитний договір і договір поруки, а також, в разі відмови в задоволенні зазначених позовних вимог, звільнити ОСОБА_1 від сплати відсотків за користування кредитними коштами й за сплату штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за кредитним договором. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що використання Позивачем за первісним позовом долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище Відповідача-1 за первісним позовом, як споживача порівняно з надавачем фінансових послуг в разі настання певних подій, внаслідок чого при укладенні кредитного договору Банком були порушені вимоги Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про страхування», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та права Відповідача-1, як споживача, що підлягають захисту в порядку, визначеному Законом України «Про захист прав споживачів», зокрема дають право Відповідачу-1 за первісним позовом за своїм вибором вимагати визнання в цілому кредитний договір недійсним. Крім того, вказує, що у зв'язку з падінням курсу гривні та змінами на валютному ринку, ОСОБА_1 опинилась в важкому матеріальному становищі, і згідно з цивільним законодавством не повинна нести валютні ризики при зміні курсу національної валюти. Крім того, вказує, що, згідно положень цивільного законодавства, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. В разі відмови від позовної заяви просить суд зменшити штрафні санкції за кредитним договором.

Відповідач-2 письмових заперечень до суду не надала. В судове засідання не з'явилась, про судове засідання повідомлена належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.

Дослідивши матеріали судової справи, заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача-1 суд вважає первісний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте банк», правонаступником якого внаслідок зміни найменування на цей час є Публічне акціонерне товариство «Ерсте банк»(далі за текстом також -позивач, «Банк»або «Кредитор»), та ОСОБА_1 («Позичальник») був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 014/14112/3/24139/1 від 06.10.2008 р. (надалі - Кредитний договір). 14. 01.2010 р. між позивачем і позичальником була укладена додаткова угода № 01 до вказаного кредитного договору про зміну умов договору.

Відповідно до умов вказаного Кредитного договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу-1, а останній зобов'язався отримати в порядку і на умовах, зазначених у Кредитному договорі, кредит в іноземній валюті в розмірі 3000 доларів США, зі сплатою 17% за користування кредитними коштами та з терміном повернення не пізніше 15.10.2011 року.

Надання Позивачем та отримання Відповідачем-1 кредитних коштів у повному обсязі підтверджується заявою на видачу готівки № 14112/578249 від 06.10.2008 року, копія якої є в матеріалах судової справи.

Таким чином, Позивач виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором у повному обсязі.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2.2 та 3.4.1 вказаного Кредитного договору, Відповідач-1, як Позичальник, зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені цим Кредитним договором.

Отже, як вбачається із умов вказаного кредитного договору та графіку погашення суми кредиту, строк повернення частини кредитних коштів на час розгляду судом цієї судової справи вважається таким, що настав, однак, Відповідач-1 не виконує умови цього договору та взяті на себе зобов'язання Позичальника стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені Кредитним договором терміни.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов'язок Позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 9.1 умов вказаного Кредитного договору, за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити банку пеню та штраф за порушення зобов'язання.

Позивач скористався своїм правом про дострокове стягнення з Відповідача-1 частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Так, за станом на 24.01.2011 року, за розрахунком Позивача, заборгованість Відповідача-1, як Позичальника перед Банком, складає 5 029,36 доларів США, що в еквіваленті станом на 08.02.2011 р. становить 39 958, 27 грн. та складається з: суми 1903,38 доларів заборгованості за простроченим кредитом, що в еквіваленті становить 15 122,35 грн.; суми 294,77 доларів США - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, що в еквіваленті становить 2 341,95 грн.; суми 2 082,42 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, що в еквіваленті становить 16 544,83 грн.; суми 491,41 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, що в еквіваленті становить 3 094,25 грн.; суми 208,24 доларів США -штраф за прострочення сплати кредитних коштів, що в еквіваленті становить 1 654,47 грн.; суми 49,14 доларів США -штраф за прострочення сплати процентів по кредиту, що в еквіваленті становить 390,42 грн.

В забезпечення виконання Позичальником взятих на себе кредитних зобов'язань 06.10.2008 року був укладений договір поруки: № 014/14112/3/24139/1 між позивачем та ОСОБА_2 (надалі - «Поручитель»).

Відповідно до умов вказаних договорів поруки Поручитель зобов'язався перед Позивачем, як Кредитором, відповідати за виконання боржником усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 014/14112/3/24139/1 від 06.10.2008 р. в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі; поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що ї боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

На час розгляду цієї справи доказів погашення наданого Позивачем кредиту Відповідачем-2 суду також не надано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися у відповідності до вимог договору та чинного законодавства у встановленні строки, а одностороння відмова від зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки тощо.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Щодо зустрічних позовних вимог Відповідача-1 до Позивача про визнання недійсним вказаного кредитного договору, та договору поруки, то у їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається в порядку і на умовах, встановлених законом.

Операції з наданням Позивачем кредиту в іноземній валюті резидентам-позичальникам здійснюється на підставі банківської ліцензії і письмового дозволу, який є генеральною ліцензією, і не потребує одержання індивідуальної ліцензії.

Надання Позивачем Відповідачу-1 Кредиту в іноземній валюті здійснювалось на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої НБУ.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність -банк -це юридична особа, яка має виключне право і на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності, зокрема, такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення цих коштів(незалежно від валюти, яка використовується) від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківський кредит -це зобов'язання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Посилання боржника на те, що у зв'язку з падінням курсу гривні та змінами на валютному ринку України, зазначеним кредитним договором були порушені принципи справедливості й розумності, вона не повинна нести валютні ризики при зміні курсу національної валюти і крім того, вона опинилась в важкому матеріальному становищі, є безпідставними. В матеріалах справи відсутні докази, які б давали суду підстави зменшити штрафні санкції за кредитним договором.

В силу приписів ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у встановлений договором або законом спосіб, зокрема шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

На підставі викладеного позовні вимоги Позивача за первісним позовом до Відповідача-1 та до Відповідача-2 про примусове стягнення з цих осіб солідарно грошових коштів у сумі 39 958, 27 грн. заборгованості за вказаним кредитним договором - є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати у справі покладаються на відповідачів, згідно ст. ст. 79, 81, 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 549, 550-552, 610-612, 626, 629, 631, 1048-1050, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.1-11, 15, 18, 57-60, 62, 64, 79, 81, 88, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка проживає: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»(47107, м. Дніпропетровськ, бул. Зоряний, 1, код ЄДРПОУ 34001693, МФО 321009) суму 39 958(тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім ) грн. 27 коп. заборгованості.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка проживає: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»(47107, м. Дніпропетровськ, бул. Зоряний, 1, код ЄДРПОУ 34001693, МФО 321009) суму 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 58 коп. витрат на оплату судового збору, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте банк»відмовити повністю.

Судові витрати у справі за зустрічним позовом покласти на ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя О.К. Подобєд