Ухвала суду № 28658412, 15.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року м. Київ К-33333/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2009 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р.

у справі № 2-31/4157-2008А

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя»

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя»(далі -позивач, КРП «ВПВКГ м. Джанкоя») звернулось до суду з позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі -відповідач, Джанкойська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2009 р. позов задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р. постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2009 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Джанкойська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу КРП «ВПВКГ м. Джанкоя», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Джанкойська ОДПІ провела невиїзну документальну перевірку з питань сплати податку на додану вартість КРП «ВПВКГ м. Джанкоя»за період з 30.03.2007 р. по 28.09.2007 р., за результатами якої складено акт № 1296/15-2/03348100 від 17.10.2007 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у несвоєчасній сплаті податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації № 3017 від 20.03.2007 р. за період з 30.03.2007 р. по 28.09.2007 р.

На підставі акта перевірки Джанкойська ОДПІ прийняла податкове повідомлення -рішення від 22.10.2007 р. № 0011101502/01235/0, яким зобов'язала позивача сплатити штраф у розмірі 17 795,55 грн. за затримку на 182 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35 591,03 грн. Також податковим органом були надіслані позивачу відповідні повідомлення про залік пені.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, з дня подання податкової декларації.

Крім того, платник податків є власником своїх коштів, тобто відповідно до статей 316-319 Цивільного кодексу України, має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі і визначати призначення платежів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при розрахунку суми штрафних санкцій у розмірі 50%, податковим органом самостійно були зараховані платежі позивача з поточних зобов'язань з ПДВ за декларацією № 16445 від 20.09.2007 р. у сумі 44 900,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по декларації № 3017 від 20.03.2007 р. у сумі 42 156,86 грн., а також удержано пеню у сумі 2 743,14 грн.

Водночас, згідно платіжного доручення, позивач своєчасно сплатив ПДВ за декларацією за лютий 2007 року № 3017 від 20.03.2007 р. частково у сумі 41 000,00 грн., що зазначено у призначенні платежу. Податковий борг позивача з ПДВ за лютий 2007 р. складав 16 597,00 грн., який було сплачено у повному обсязі 30.09.2008 р. Крім того, позивач своєчасно 29.03.2007 р. надав уточнюючий розрахунок № 3177 до вказаної декларації з ПДВ за лютий 2007 року, яким зменшив ПДВ на 55 000,00 грн. Відтак, податкове зобов'язання позивача з ПДВ за лютий 2007 року складало 57 597,00 грн.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що у податкового органу не було підстав для зміни призначення платежу, визначеного платником податку.

До того ж, суди попередніх інстанцій правильно вказували на те, що податковий орган необґрунтовано застосував положення абз. 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»про залік пені, оскільки самостійне направлення податковим органом частини суми, зазначеної у платіжному документі платника податків, на погашення пені можливе тільки у випадку погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова

господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2009 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов