Рішення № 28654664, 20.12.2012, Апеляційний суд міста Севастополя

20.12.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-2790/2756/2012 Головуючий у першій

інстанції Лемешко А.С.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Моцного М.В., Володіної Л.В.,

при секретарі - Мазневі Ю.М.,

за участю:

представника позивача - Лозицької І.В.,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідачів - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_6 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 20 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про звернення стягнення на заставлене майно,

ВСТАНОВИЛА:

у квітні 2012 року Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" (далі ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про звернення стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки) - двохкімнатну квартиру №2 за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за Договором кредиту №945/345 від 19.04.2006р. в розмірі 254150 грн. 48 коп., у тому числі: поточна заборгованість за кредитом у розмірі 87670 грн. 80 коп., поточна заборгованість за відсотками у розмірі 2007 грн. 10 коп., прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 72897 грн. 04 коп., прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 61528 грн. 51 коп., пеня за прострочку виконання зобов'язання в сумі 17164 грн. 79 коп., штраф, передбачений умовами договору в сумі 12882 грн. 24 коп., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 2541 грн. 50 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між відповідачем ОСОБА_4 та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником якого є позивач ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений договір №945/34 5 від 19.04.2006 року, згідно якого відповідач отримав від позивача кредит у сумі 26880 доларів США з визначенням строку його повного повернення до 10.04.2016 року, та зі сплатою 12% річних. У забезпечення виконання основного обов'язку 19.04.2006 року між Банком та відповідачами був укладений договір іпотеки N641, згідно якого в іпотеку банку було передане нерухоме майно - двохкімнатна квартира №2 загальною площею 43,10 кв.м. у будинку АДРЕСА_1, за рахунок якої Банк має право задовольнити свої вимоги у разі невиконання позичальником зобов'язань за договором кредиту. Проте боржник свої обов'язки за кредитним договором не виконує та не сплачує кредит і відсотки за користування ним, тому банк був змушений звернутися до суду.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 20 вересня 2012 року позов задоволений.

Відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасування рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову позивачу відмовити.

Вважають, що рішення суду постановлено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ „Укрсоцбанк" та відповідачем ОСОБА_4 19.04.2006р. укладений кредитний договір про надання кредиту в розмірі 26880 доларів США зі строком їх повернення до 10.04.2016р.

19.04.2006р. з метою забезпечення виконання основного зобов'язання між сторонами у справі укладений договір іпотеки, предметом якого стала двохкімнатна квартира №2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язання за вказаним кредитним договором позичальником порушувалося, що призвело до утворення заборгованості в сумі 254150,48грн. станом на 09.04.2012р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права, які застосовані правильно, та не спростовуються доводами апеляційних скарг.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України у випадку прострочення боржника передбачено право банківської установи вимагати дострокового повернення всієї суми коштів за кредитним договором та процентів за користування кредитом.

Відповідно до кредитного договору, відповідач мав належним чином виконувати покладені на нього зобов'язання - повернути кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, а в разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань - сплатити штрафні санкції в строки і на умовах, визначених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказані вимоги також передбачені п. 2.4.3. договору іпотеки.

Таким чином, суд першої інстанції законно та обґрунтовано визнав за ВАТ „Укрсоцбанк" право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до ст. 1050 ЦК вимоги про дострокове повернення частини кредиту та сплати процентів позикодавець повинен заявити разом з вимогами про розірвання договору, не засновані на зазначеному чи іншому законі.

Доводи про те, що суд першої інстанції не дав оцінки незаконності кредитного договору в частині залучення у якості поручителя ОСОБА_6, вік якої на момент укладення договору становив старше 78 років, також не засновані на законі і не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки ОСОБА_6 є майновим поручителем, до яких обмеження щодо віку законом не передбачене.

Інші доводи також не підтверджені якими-небудь доказами та не спростовують правильні висновки суду.

Разом з тим, у порушення вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд першої інстанції не зазначив початкову ціну предмета іпотеки, в зв'язку з чим в цій частині рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 20 вересня 2012 року змінити, доповнивши резолютивну частину цього рішення вказівкою про визнання початковою ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий: /підпис/ А. А. Андрейченко

Судді: /підпис/ М.В. Моцний /підпис/ Л. В. Володіна

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

м. Севастополя А. А. Андрейченко