Ухвала суду № 28651914, 30.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-104/195/12

30.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін: сторони не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гребеннікова Н.О. ) від 22.08.12 у справі № 2а-104/195/12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2012 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову від 09.07.2012 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 Зобов'язано відповідача вчинити вичерпні заходи для виконання постанови від 11.06.2007 Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим.

На зазначене судове рішення від Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції.

Вказуючи на допущені, на думку відповідача, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору,відповідач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2(далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим(далі-відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 09.07.2012 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 та зобов'язання відповідача вчинити вичерпні заходи для виконання постанови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2007.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не надав суду доказів та не довів суду правомірність прийнятої постанови від 09.07.2012.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2007 залишено без змін постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2007 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_2 суми у розмірі 3648,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи 05.05.2011 головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Автономній Республіці Крим Пекарською О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як свідчать матеріали справи 09.07.2012 головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 було винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду через відсутність коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно частини другої статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та вказаним законом(частини перша, друга статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Слід зазначити, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше, ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження, що повністю узгоджується з приписами статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає штраф на боржника відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судова колегія звертає увагу на те, що згідно пункту 4.11.2. Інструкції проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, державний виконавець складає акт, який має бути перевірений начальником відповідного органу державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у тому числі, чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника. У разі потреби при такій перевірці може бути викликаний і опитаний стягувач, чи немає в нього відомостей щодо наявності в боржника майна, не виявленого державним виконавцем при проведенні опису.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що вищевказані дії до вирішення питання про повернення позивачу виконавчого документа, виконані не були, постанова суду про стягнення на користь позивача одноразової допомоги залишилась невиконаною, отже, у головного державного виконавця Григор'євої І.В. під час виконання постанови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2007 не було законних підстав для повернення виконавчого листа стягувачу саме з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача- орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів і не довів правомірності прийнятої постанови від 09.07.2012.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Відповідачем не надано доказів того, що спірна постанова від 09.07.2012 відповідає вказаним принципам (критеріям).

У разі виявлення порушень хоча б одного з цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень при винесенні спірної постанови від 09.07.2012 діяв не підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи, що заявником апеляційної скарги при подачі апеляційної скарги не був сплачений судовий збір, тому підлягає стягненню з Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим судовий збір в розмірі 16,10грн. відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2012 у справі № 2а-104/195/12 залишити без змін.

Стягнути з Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим судовий збір у розмірі 16,10грн. за реквізитами: Рахунок: 31217206781001, Одержувач: ГУДКСУ у м.Севастополі(Севаст)22030001, ЄДРПОУ: 38022717, МФО: 824509, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, Призначення платежу: "Судовий збір", Код: 35188206.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко