Ухвала суду № 28633149, 15.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/2637/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аметист-Р»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Аметист-Р»до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову ПП «Аметист-Р»до ДПІ у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19 квітня 2012 року на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 11 квітня 2012 року № 42 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок платників податків Лобазніковою С.В. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань проведення господарських взаємовідносин з ТОВ «Буд-Перспектива»за період з 01 жовтня 2011 року до 31 березня 2012 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт від 19 квітня 2012 року № 27/22-14/33585305, яким встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом МФУ 01 листопада 2011 року № 1379, в результаті чого позивач занизив податок на прибуток всього на суму 110 924, 00 грн., а також занизив податок на додану вартість всього на суму 97 500, 00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 04 травня 2012 року № 0002332301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 110 924, 00 грн., та № 0002322301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 121 875, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2011 року між позивачем та ТОВ «Буд-Перспектива»було укладено договір будівельного підряду від № 01/12, в якому позивач є генеральним підрядником, його контрагент -субпідрядником.

ТОВ «Буд-Перспектива» задекларувало свої зобов'язання з ПДВ з позивачем у цей період, але не декларував податок на прибуток за цей період, а отже не задекларував зобов'язання із господарських операцій із позивачем.

Відповідно до п.п. 2.1, 3.2 Договору - термін виконання робіт становить 6 місяців. Датою початку виконання - дата сплати першого авансу генпідрядником, який повинен бути сплачений протягом 20 днів з моменту набрання чинності цим договором.

Відповідно до пункту 4.3 Договору - роботи повинні були виконуватися з матеріалів субпідрядника (ТОВ «Буд-Перспектива»).

Однак, згідно з даними акту ДПІ у Києво-Святошинському районі від 22 лютого 2012 року № 96/23-3/30640305 ТОВ «Буд-Перспектива» не має основних засобів, а чисельність працюючих - три особи. Основним видом його діяльності було виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесених до інших угруповань.

Крім того, під час податкової перевірки встановлено відсутність цього підприємства за місцезнаходженням.

Між тим, вказане підприємство мало ліцензію інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 14 вересня 2010 року на господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури.

Згідно з підпунктом 6.2.12 Договору - субпідрядник зобов'язаний передати результат роботи генеральному підряднику та ввести в дію об'єкт. Доказів щодо цих обставин позивач не надав.

Згідно з п.п. 1.2 - 1.3 Договору - виконання здійснюється щодо виключного переліку будівельно-оздоблювальних робіт: улаштування бетонної підлоги корівника, улаштування цегляної кладки, улаштування плитки підлоги, улаштування плитки стін, опоряджувальні роботи, бетонні роботи, улаштування цементної стяжки.

Колегія суддів зазначає, що договір між позивачем та ТОВ «Буд-Перспектива»за видом є договором субпідряду (тобто на виконання замовлення третьої особи), де позивач - генеральний підрядник, а ТОВ «Буд-Перспектива»- субпідрядник.

Доказів наявності замовлення від власника споруд, на яких проводилися роботи, для позивача (договору генерального підряду) позивач не надав.

Водночас діяв інший договір субпідряду від 14 липня 2011 року (тобто укладений раніше вищевказаного договору) № 06/06 на ідентичні види робіт на тому самому об'єкті ідентичного змісту, у якому генеральним підрядником був ТОВ «ПБО «Дніпро», а субпідрядником - позивач.

Роботи за договором № 06/06 ТОВ «ПБО «Дніпро»віднесло на витрати, у зв'язку з чим сформувало податковий кредит, що підтверджується відповідними податковими накладними від позивача, з яких суд встановив, що роботи проводилися у грудні 2011 року та січні 2012 року (тобто в той самий час, що і виконання робіт ТОВ «Буд-Перспектива»).

Крім того, відповідно до п. 7.7 Договору № 06/06 - позивачу як субпідряднику заборонялося передавати проектно-кошторисну та виконавчу документацію третім особам.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що залучення до виконання робіт третіх осіб (у т.ч. ТОВ «Буд-Перспектива») було заборонено, а отже твердження позивача про те, що ТОВ «Буд-Перспектива»було залучено для виконання цього договору, спростовується матеріалами справи.

Відповідно до декларації на початок виконання робіт з реконструкції молочно-товарної ферми ТОВ «НВП «Глобинський м'ясомолочний комплекс»в с.Турбаї Глобинського району Полтавської області третьої категорії складності («архітектурно та технічно складні» відповідно до додатку ІІ до діючого на час виконання робіт ДБН А.2.2-3-2004) генеральним підрядником таких робіт є ТОВ ПБО «Дніпро», а не позивач. Вказані дані підтверджуються також даними декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Таким чином факт укладання договору позивачем із ТОВ «Буд-Перспектива»без правових підстав та всупереч вимогам договору № 06/06 підтверджує недійсність такого договору.

Дослідивши акти приймання виконаних робіт, суд приходить до висновку, що без проектно-кошторисної документації реально виконати роботи за договором 01/12 було неможливо.

Відповідно розділу 2 ДБН А.2.2-3-2004 - проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних, які на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт. До складу вихідних даних належать: архітектурно-планувальне завдання; технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта; завдання на проектування згідно з додатком; інші вихідні дані згідно з додатком (пункт 2.2 ДБН А.2.2-3-2004).

Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: проект та робоча документація, до складу якої повинні входити робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами нормативних документів - комплект.

До складу «Загальних даних по робочих кресленнях»включаються переліки видів робіт, до яких необхідне складання актів на приховані роботи та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій: паспорт опоряджувальних робіт; кошторисна документація; специфікації обладнання, виробів і матеріалів за ДСТУ Б А.2.4-10 (ГОСТ 21.1Ю); опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів; вихідні вимоги щодо розроблення конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення (включаючи нетипове та не стандартизоване обладнання), за яким вихідні вимоги на попередніх стадіях не розроблялися.

Обсяг та деталізація робочих креслень мають бути доведені до мінімально необхідних об'ємів.

Між тим, докази передачі будівельного майданчика з усіма необхідними для його використання документами, які передбачені як обов'язкові у пункті 4.1, 6.2.2, 6.2.6, 6.2.8 Договору, позивачем надані не були.

Крім того позивач не надав доказів отримання дозволу на початок робіт на об'єктах, що вказані в актах приймання робіт.

Відповідно до п.п. 44.3, 44.4, 44.6 статті 44ПК України - платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до ч. 1-2 статті 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак довідки форми КБ-2в та КБ-3, договір до них не містять розшифрування підписів осіб, які фактично повинні були приймати участь у проведення кожної з господарських операцій, що є порушенням вищевказаних законодавчих норм.

Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У зв'язку з викладеним позивачем не підтверджено, що роботи виконувалися саме ТОВ «Буд-Перспектива».

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Відповідно до п. 198.6 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.2, 138.3 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.

Таким чином первині бухгалтерські документи та податкові накладні, відповідно до яких позивач обґрунтовує розмір валових витрат у цьому спорі та розмір податкового кредиту, були складені для отримання податкової вигоди позивачу.

Враховуючи вищевикладене, віднесення до валових витрат на роботи, за вищевказаними документами позивачем є не обґрунтованим, а взяття податкового кредиту на відповідну суму - безпідставним.

Враховуючи вищезазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аметист-Р»-залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.