Рішення № 28622957, 10.01.2013, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № /0507/4289/2012 р.

Провадження № 2/222/31/2013 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 року Володарський районний суд Донецької області

у складі: Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Темір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Володарське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс»про визнання договору недійсним та стягнення матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що 06.07.2012 року між ним та ПП «Грандфінресурс»був укладений договір № 211976 про надання послуг з метою отримання грошової позики в сумі 80 000,00 грн. на умовах діяльності програми «Альянс Україна», тобто з метою отримання грошових коштів на придбання товару в групі. На виконання зобов'язань перед укладенням договору він за вимогою адміністратора сплатив на користь відповідача 5600 грн., але позику йому не надали, вимагали, щоб він продовжував здійснювати платежі на користь відповідача в розмірі, вказаному в додатку №1 до оспорюваного договору. Він сплатив на користь відповідача ще 1288,90 грн. Загальна сума виплат складає -6888,90 грн. Однак, суму позики, зазначену в договорі, він не отримав, в зв'язку з чим звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених ним сум в розмірі 6888,90 грн., але йому було відмовлено. Вважає, що при укладенні договору відповідач увів його в оману відповідно до обставин, які мають істотне значення, а саме: за текстом договору передбачена тільки особиста відповідальність позивача за несвоєчасне внесення коштів та не передбачена відповідальність ПП «Грандфінресурс»за ненадання позики; відсутні строки сплати позики, але при цьому договором передбачено, що у разі несплати учасником загального платежу в установлені законом строки, нараховується штраф в розмірі 10% від суми боргового зобов'язання; фонд груп з придбання товару та отримання грошової позики формуються виключно за рахунок внесків інших учасників системи без залучення грошових коштів товариства. Крім того, укладений договір не відповідає вимогам ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», якою заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем. Також, договір не відповідає вимогам ст. 18 цього Закону, оскільки містить несправедливі умови договору. Просить визнати договір № 211976 від 06.07.2012 року, укладений між ним та відповідачем ПП «Грандфінресурс»недійсним та стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 6888,90 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовну заяву по вищезазначеним підставам підтримали у повному обсязі та наполягали на її задоволенні. Суду також пояснили що, позивач звертається до суду за захистом свого права в порядку захисту прав споживача, оскільки його права як споживача послуг були порушені. Відповідач займаючись нечесною підприємницькою діяльністю, а саме здійснюючи свою діяльність на базі пірамідальної схеми, ввів його в оману і не надав обіцяних під вигідний відсоток коштів в розмірі 80 000 грн. Відповідач взагалі не має власних коштів, а всі кошти які він пропонує надати, являються коштами самих учасників, які до нього звернулися для отримання певних послуг, що є нечесним та порушує права споживачів.

Представник відповідача ПП «Грандфінресурс»- Філіпповський Є.В. в судове засідання не з'явився, однак надав суду письмові заперечення на позовну заяву, згідно яких заперечував проти задоволення позову у повному обсязі зазначивши, що 06.07.2012 року між ПП «Грандфінресурс»та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про вчинення певних юридичних дій спрямованих на отримання позики за програмою «Альянс Україна». Відповідно до п.2.1.1 ст.2 указаного Договору позивач ОСОБА_1 зобов'язався сплатити адміністративний платіж, чисті внески щомісячно та сплачувати своєчасно загальний платіж, які підприємство може використовувати для формування фонду для здійснення оплати товару на користь клієнта. Товариство проводить розподіл грошових коштів та надає інформацію щодо їх результатів виключно учаснику. Також позивачу було відомо, що підприємство гарантує йому право на отримання позики за умови, що він виконає всі зобов'язання, які випливають з угоди. Отже кінцевим результатом укладеної угоди з учасником програми є отримання права на кошти, за умови дотримання ними передбачених Договором умов. Всього позивачем було сплачено 6888,90 грн. Таким чином він погоджувався та використовував механізм передбачений угодою з метою придбання товару до моменту складання позовної заяви. Також зазначив, що зі сторони відповідача не було порушено умов договору. Діяльність ПП «Грандфінресурс»не є пірамідальною схемою, програма «Альянс Україна»є накопичувальною системою, яка асоціюється з кругообігом. Позивача не було введено в оману, він добровільно прийняв обов'язки учасника за договором, його ніхто не примушував, ні чинив ніякого тиску, він перебував в здоровому глузді, усі умови діяльності відповідача, його права та обов'язки, а також права та обов'язки самого позивача були викладені в Договорі, з умовами якого позивач погодився. Таким чином оскаржуваний правочин відповідає загальним засадам законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності нез'явившегося представника відповідача ПП «Грандфінресурс».

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши письмові заперечення представника відповідача ПП «Грандфінресурс»- Фліповського Є.В., дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 06.07.2012 року між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс»укладено договір № 211976 від 06.07.2012 року, предметом якого є надання особі послуг з адміністрування системи за програмою «Альянс Україна», з метою отримання грошової позики в сумі 80 000,00 грн.

Згідно п.1.1. вищевказаного Договору адміністратор за згодою клієнта зобов'язується вчинити від імені та за рахунок клієнта певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, в тому числі: сформувати реєстр учасників, організувати та здійснити оплату товару на користь учасника.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору учасник системи, в день підписання договору сплачує одноразовий платіж та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачує загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого Адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги Адміністратора з організації діяльності програми.

Із умов програми «Альянс Україна»(додаток № 2 до Договору) вбачається, що дозвіл, який надається адміністратором, є правом на отримання товару, на підставі якого адміністратор проводить оплату товару, організовує його передачу у власність учасника або надає відповідну суму в позику. Дозвіл надається учаснику за результатами асигнаційного заходу. При цьому фонд групи -це сума чистих внесків, сплачених учасниками, що витрачаються на їх користь і знаходяться на спеціальному рахунку адміністратора в банківській установі.

На виконання умов договору № 211976 від 06.07.2012 року ОСОБА_1 сплатив 6888,90 грн., що складається з суми одноразового платежу в розмірі 5600 грн., а також щомісячні платежі, які складаються з суми чистого внеску та адміністративних послуг: 20.08.2012 року у розмірі 444,45 грн.; та 200 грн.; 17.09.2012 року -444,45 грн. та 200 грн., що підтверджується наданими суду квитанціями, та не заперечується відповідачем.

Із умов договору вбачається, що ОСОБА_1 сплачував зазначені кошти не за сам товар, т.б. гроші, які він мав намір отримати у позику, а за дозвіл отримати позику. Передбачувана позика сплачується із коштів учасників групи і ні договір, ні умови програми «Альянс Україна»не передбачають залучення власних коштів товариства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Указаний Закон встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає зокрема у введені в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, т.б. відповідач здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання товару формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами є реалізацією діяльності пірамідальної схеми, а тому суд вважає, що вимога позивача про визнання договору недійсним задоволенню не підлягає, оскільки його недійсність прямо встановлена законом (нікчемний правочин).

Враховуючи, що при укладені договору ПП «Грандфінресурс»діяло недобросовісно, внаслідок здійснення нечесної підприємницької практики, яка полягає у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, позивачем було сплачено внески на загальну суму 6888,90 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд вважає, що позивачу було завдано матеріальної шкоди на зазначену суму, а тому вона підлягає відшкодуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача в обґрунтування своїх заперечень, оскільки умови спірного договору є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, та враховує положення ч.3 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»згідно якої, надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладення договору з ОСОБА_1 ПП «Грандфінресурс»було кредитною установою і мало відповідну ліцензію.

При вирішенні спору, щодо спірних правовідносин між сторонами, суд враховує правову позицію Верховного Суду України щодо застосування вимог ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», визначену в постанові від 23.05.2012 року у справі за № 6-35цс12.

Крім цього на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору і позов задоволено частково, а саме в частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПП «Грандфінресурс» на користь держави суму судового збору у розмірі 229,40 грн., а суму судового збору в розмірі 114,70 грн. за вимогу немайнового характеру, в задоволенні якої позивачу відмовлено компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 57-60, 203, 212-215 ЦПК України ст.ст. 203, 215, 229, 230 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів»із змінами та доповненнями, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс»про визнання договору недійсним та стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс»(ідентифікаційний код 31469012) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за договором № 211976 від 06.07.2012 року укладеного між Приватним підприємством «Грандфінресурс»та ОСОБА_1 суму в розмірі 6888 (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 90 копійок.

В решті частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс»(ідентифікаційний код 31469012) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Суму судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.О. Подліпенець

.