Ухвала суду № 28621879, 10.01.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0301/3148/2012 Головуючий у 1 інстанції:Лященко О.В. Провадження № 22-ц/773/117/13 Категорія:27 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді -Мудренко Л.І.,

суддів -Русинчука М.М., Матвійчук Л.В.,

при секретарі -Губарик К.А.,

з участю:

представника позивача Плеханова О.М.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 листопада 2012 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі -ПАТ КБ) «ПриватБанк»в даній справі задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»5187,70 доларів США заборгованості за кредитом, 0,89 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 2344,30 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, а також штраф у розмірі 31,29 доларів США (фіксована частина) та штраф у розмірі 526,64 доларів США (процентна складова), а всього стягнути з ОСОБА_2 -8090,82 доларів США, що за курсом НБУ від 11 вересня 2012 року становила 64669,92 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 646,70 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»подав апеляційну скаргу. Посилається на незаконність рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його змінити в частині відмови у стягненні суми пені у розмірі 3000 доларів США та стягнути цю суму на користь позивача, в іншій частині рішення залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача Плеханов О.М. апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав, просив скаргу задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.09.2008 року сторони по справі уклали кредитний договір VOZ0AE00000081, за яким відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 8054 доларів США на термін до 28.01.2015 року і зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Дана обставина не заперечувалась відповідачем та підтверджується копією кредитно-заставного договору, додаткової угоди до нього з додатками, заявою на видачу готівки (а.с. 8-19).

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2, порушуючи умови договору про надання кредиту, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за відповідачем ОСОБА_2 утворилась заборгованість, яка станом на 11 вересня 2012 року становила: 5187,70 доларів США заборгованості за кредитом, 0,89 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 5344,30 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, а також штраф у розмірі 31,29 доларів США (фіксована частина) та штраф у розмірі 526,64 доларів США (процентна складова), а всього 11090,82 доларів США, що за курсом НБУ від 11 вересня 2012 року становила 88648,92 грн.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30.03.2012 року передбачено, що положення ч.3.ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Зменшуючи розмір неустойки за невиконання боржником взятих на себе зобов'язань, суд першої інстанції врахував скрутне матеріальне становище відповідача, наявність в нього на утриманні малолітньої дитини, а також ті обставини, що він не ухилявся від сплати кредиту і по можливості більше року проводив оплату не дивлячись на те, що курс долара одразу після отримання кредиту зріс практично вдвічі. В кінці 2011 року з метою погашення кредиту в добровільному порядку передав для реалізації автомобіль, на придбання якого і брався кредит. В результаті реалізації автомобіля як предмета застави, усі виручені кошти пішли на погашення відсотків та сплати неустойки на загальну суму 4223,52 долара США. На підтвердження наявності таких істотних обставин, відповідачем надано докази, які були досліджені судом і яким дана правильна правова оцінка (а.с. 41-56).

Відтак висновок суду про необхідність зменшення розміру неустойки з 5344,30 доларів США до 2344,30 доларів США є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду і не містять підстав вважати їх необґрунтованими.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»відхилити.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 листопада 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: