Ухвала суду № 28621156, 30.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"30" жовтня 2012 р. Справа № 0670/3478/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Коцюк В.М.,

від відповідача: Казміровська Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" липня 2012 р. у справі за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2012 року Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 ( далі- КВЖРЕП №16) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року позов Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено: стягнуто з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість у сумі 17962 грн. 27 коп.

Не погоджуючись з прийнятою постановою КВЖРЕП №16 звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в письмових запереченнях та в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду), відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року №129, є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів України, і діє на підставі Положення про Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно витягу із зазначеного Положення відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. №875-XII (далі - Закон №875-XII) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно з ч.3 ст.18 цього Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.2 ст.18-1 Закону №875-XII Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З матеріалів справи вбачається, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с.5), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 71 працівників, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-XII становить 3 особа. Разом з тим, фактично протягом року у відповідача працювало 2 інваліда.

Позивачем згідно вимог ст.20 цього Закону нараховані адміністративно - господарські санкції, сума яких визначена в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, у сумі 17805,63,12 грн.

Крім того, за несплату вказаних санкцій позивачем нарахована пеня в розмірі 156,64 грн. відповідно до ч.2 ст.20 вказаного Закону, яка передбачає. що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ст.17 Закону № 875-ХІІ, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати

Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Так, ч.1 ст.19 Закону № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 відповідно до статей 19 і 20 вказаного Закону затверджено нормативно-правові акти: Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та

інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання наведених вимог законодавства відповідачем не вживалися заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів: зокрема, протягом 2011 року до відповідного центру зайнятості відповідачем подавалися звіти без зазначення інформації щодо наявності вакансій для інвалідів.

Отже, оскільки відповідачем не вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, позивачем відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2011 році правомірно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, які в установлений законом строк сплачено не було.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо влаштування на робочі місця у 2011 році 3 інвалідів, так як підсумувавши середньооблікову кількість штатних працівників у відповідача за період з 1 січня 2011 року по з 1 грудня 2011 року та розділивши одержану суму на 12 місяців отримано в результаті 2,33, що округлюється до цілого і становить лише 2 працівника - інваліда. Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2011 рік не виконаний у кількості 1 робочого місця.

З огляду на наведене адміністративно-господарські санкції за невиконання вказаного нормативу та нарахована суб'єктом владних повноважень пеня в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства, підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" липня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Повний текст Ухвали виготовлено "02" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вул.Домбровського, 38,м.Житомир,10003

3- відповідачу Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16 вул.Шевченка,24,м.Житомир,10008