Ухвала суду № 28621157, 30.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"30" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/2862/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М.

за участю сторін:

від позивача: Тарасюк Р.В., Якимчук О.М.,

від відповідача: Столярець І.В., Голубенко Т.В., Троян С.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" серпня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2012 року №000572342 та №0000582342.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 року №0000572342, яким Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 13812163,25 грн., в тому числі 10950385,00 грн. основного платежу та 2861778,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнано протиправними та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 року №0000582342, яким Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2627,50 грн., в тому числі 2605,00 грн. основного платежу та 22,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присуджено на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі. Зазначили, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами планової виїзної документальної перевірки товариства, під час якої виявлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток, внаслідок невключення у 3 кварталі 2010 року до складу валових доходів визнаної судом заборгованості у сумі 47685833,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 2605,00 грн., внаслідок формування податкового кредиту у травні, серпні 2011 року за рахунок сум ПДВ по господарських операціях з контрагентами ПП "Техно-Буд", ТОВ "Світ техніки", які є безтоварними.

Вказали, що перевірками таких товариств було встановлено неможливість останніх здійснювати господарські операції по продажу товарів (наданню послуг) внаслідок відсутності даних юридичних осіб за місцезнаходженням та безтоварності господарських відносин із попередніми контрагентами по ланцюгу постачання.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважають, що вони ґрунтуються на недостовірних та необ'єктивних даних. Зазначили, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.06.2010 року по справі №14/83 присуджено стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" на користь ДК "Газ Україна" НАК "Нафтогаз Україна" борг за відпущений природний газ у розмірі 47685833,39 грн. Проте, у податковому періоді, в якому позивач повинен був віднести суму такої заборгованості до складу валових доходів товариства, виконання рішення суду було зупинено, а потім - розстрочено. У зв'язку з цим, представники позивача вважають, що обов'язок збільшити валові доходи у товариства виник не на 30-тий день після прийняття судом рішення про стягнення заборгованості, а після винесення рішення про розстрочення заборгованості.

Крім того, господарські операції по придбанню товарів (послуг) у контрагентів ПП "Техно-Буд", ТОВ "Світ техніки" фактично мали місце, що підтверджується всіма необхідними первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними, які було надано посадовим особам органу державної податкової служби під час перевірки. Твердження відповідача про безтоварність таких операцій базуються на витягах із зустрічних перевірок наведених товариств, в яких відображені відомості, що не відповідають фактичним даним. На момент здійснення спірних операцій позивач володів відомостями щодо контрагентів, які відповідають інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тому просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалі справи убачається, що з 05.12.2011 року по 17.01.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному проведено планову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року. Результати перевірки оформлено актом №93/23-100/03366701 від 31.01.2012 року (т.1 а.с.12-64).

На акт перевірки платником податків подано заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту викладено в новій редакції. Зокрема, з урахуванням відповіді на заперечення, під час перевірки органом державної податкової служби виявлено порушення ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" вимог:

- абз. "б" пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/ВР-94, п. 44.1 ст. 44 розділу І, пп. 135.5.11 п. 135.9 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 159.1.2. п. 159.2 ст. 159 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 року на суму 11546458,00 грн. та завищено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 99345,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 496728,00 грн. та занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2371267,00 грн., у тому числі у 2 кварталі 2011 року на суму 1179553,00 грн., у 3 кварталі 2011 року на суму 1191714,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2605,00 грн., в тому числі у травні 2011 року на суму 2519,00 грн., у серпні 2011 року на суму 86,00 грн. (т.1 а.с.67-78).

На підставі матеріалів та акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000572342 від 13.02.2012 року, згідно якого ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 13820163,25 грн., а саме 10950385,00 грн. за основним платежем та 2861778,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.65);

- №0000582342 від 13.02.2012 року, згідно якого ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 2627,00 грн., а саме 2605,00 грн. за основним платежем та 22,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.66).

Вказані податкові повідомлення-рішення платником податків оскаржено в адміністративному порядку. За наслідками розгляду, скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (т.1 а.с.79-89).

Як вбачається з акту перевірки, в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000572342 від 13.02.2012 року покладено висновки відповідача про невключення позивачем до складу валових доходів 3 кварталу 2010 року суми визнаної судовим рішенням заборгованості у розмірі 46185833,00 грн.;

Відповідно до пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/ВР-94 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"), платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Таким чином, подією, настання якої спричиняє початок перебігу 30-денного строку, передбаченого абз. "б" наведеної вище статті, є факт прийняття судом рішення, що стосується прав та обов'язків особи, пов'язаних із погашенням заборгованості (її частини).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.06.2010 року по справі №14/83 позов Дочірньої компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" до Відкритого акціонерного товариства "Рівнегаз" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 55278844,82 грн. задоволено частково. Присуджено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Рівнегаз" на користь Дочірньої компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" основний борг в розмірі 47685833,39 грн. за відпущений природний газ на підставі договору на постачання природного газу №06/09-47 від 30.01.2009 року, пеню в розмірі 1966237,09 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 2872896,23 грн., 3% річних від основного боргу в сумі 787641,02 грн., 25500,00 грн. витрат по держмиту та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1 а.с.90-91).

Рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2010 року по справі №14/83 набрало законної сили 09.07.2010 року, після чого на його виконання видано наказ.

29.09.2010 року боржник звернувся до суду із заявою про розстрочку судового рішення (т.1 а.с.221-222а).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.09.2010 року по справі №14/83 вказану заяву прийнято до розгляду. До розгляду даної заяви зупинено стягнення на підставі наказу від 09.07.2010 року у справі №14/83 (т.1 а.с.92-93).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.10.2010 року по справі №14/83 розстрочено виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2010 року у справі №14/83 строком на 10 (десять) років шляхом здійснення щомісячних платежів рівними частинами (т.1 а.с.94).

Таким чином, рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2010 року по справі №14/83, хоча і було прийнято у 2 кварталі 2010 року, набрало законної сили вже у 3 кварталі 2010 року. В зв'язку із зупиненням ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.09.2010 року по справі №14/83 стягнення на підставі наказу від 09.07.2010 року у справі №14/83, у 3 кварталі 2010 року в позивача були відсутні підстави для віднесення заборгованості, присудженої рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.06.2010 року по справі №14/83, до складу валових доходів.

Згідно з ч. 1 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 року №1798-XII, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Отже, і рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2010 року по справі №14/83, і ухвала Господарського суду Рівненської області від 08.10.2010 року по справі №14/83 є по своїй суті обов'язковими для виконання судовими рішеннями.

При цьому, ухвала Господарського суду Рівненської області від 08.10.2010 року по справі №14/83 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2010 року по справі №14/83 стосується прав та обов'язків позивача, пов'язаних із погашенням заборгованості перед Дочірньою компанією "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна", оскільки нею встановлено нові строки погашення такої заборгованості.

Тому, суд приходить до висновку, що в контексті абз. "б" пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" перебіг 30-ти денного строку для збільшення валових доходів на суму визнаної судом непогашеної заборгованості розпочався для позивача від дати прийняття ухвали Господарського суду Рівненської області від 08.10.2010 року по справі №14/83, тобто з 4 кварталу 2010 року.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 4 кварталу 2010 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" здійснювало збільшення валових доходів відповідного податкового періоду на суму сплаченої у такому податковому періоді частини розстроченої заборгованості у строки встановлені абз. "б" пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (т.1 а.с.95-98, 149-211).

Таким чином, висновки відповідача про неправомірність невключення позивачем до складу валових доходів 3 кварталу 2010 року суми визнаної судовим рішенням заборгованості у розмірі 46185833,00 грн. (з розрахунку: сума основного боргу, присуджена до стягнення з позивача згідно рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2010 року по справі №14/83 - сума заборгованості, включеної позивачем до складу валового доходу 2 кварталу 2010 року (про яку зазначається у відповіді Державної податкової інспекції у м. Рівне на заперечення платника податків, т.1 а.с.69) = 47685833,00 грн. - 150000,00 = 46185833,00 грн.) суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на наведене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що збільшення позивачеві грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 10950385,00 грн. (з розрахунку: сума заниженого позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року - сума завищеного позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року, за 1 квартал 2010 року (про які зазначається у висновках акту перевірки викладених у новій редакції у відповіді Державної податкової інспекції у м. Рівне на заперечення платника податків, т.1 а.с.78) = 47685833,00 грн. - 150000,00 = 46185833,00 грн.)) = 11546458,00 грн. - (99345,00 грн. + 496728,00 грн.) = 10950385,00 грн.) та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 2861778,25 грн. є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0000572342 від 13.02.2012 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про порушення товариством абз. "б" пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/ВР-94, п. 44.1 ст. 44 розділу І, пп. 135.5.11 п. 135.9 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 159.1.2. п. 159.2 ст. 159 та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Як убачається з акту перевірки, в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000582342 від 13.02.2012 року покладено висновки відповідача про віднесення позивачем до складу податкового кредиту травня, серпня 2011 року сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів (послуг) по господарських операціях з контрагентами ПП "Техно-Буд", ТОВ "Світ техніки", які відповідач вважає безтоварними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість.

Зокрема, відповідно до пп. а п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В свою чергу, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт здійснення платником податків господарської операції з придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності. Господарські операції з придбання товарів (послуг), що впливають на формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, а також виписаними у встановленому законом порядку податковими накладними, які, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як убачається з матеріалів справи, контрагентом ПП "Техно-Буд" надано для ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" послуги по ремонту системи контролю доступу на загальну суму 518,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 86,33 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що контрагентом ТОВ "Світ техніки" поставлено для ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" товари - витяжки та фільтри кухонні на загальну суму 15112,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 2518,67 грн.

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем у вартості товарів (послуг), придбаних у контрагентів ПП "Техно-Буд" та ТОВ "Світ техніки", ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" включено до складу податкового кредиту травня та серпня 2011 року, що відображено у податкових деклараціях за відповідні податкові періоди (т.1 а.с.103-109, 146-148, 212-214).

Надані позивачем докази є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та підтверджують фактичне здійснення ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" господарських операцій з контрагентами ПП "Техно-Буд" та ТОВ "Світ техніки".

Надані позивачем для перевірки податкові накладні, виписані контрагентами ПП "Техно-Буд" та ТОВ "Світ техніки" відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Жодних зауважень щодо форми та змісту наданих позивачем первинних документів та податкових накладних під час перевірки у посадових осіб органу державної податкової служби не виникало.

Підставами для висновків відповідача про безтоварність господарських операцій позивача із контрагентом ПП "Техно-Буд" стало посилання на акт №17/23-07/37441097 від 11.01.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Техно-Буд" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" за серпень 2011 року, із контрагентом ТОВ "Світ техніки" - на акт документальної невиїзної позапланової перевірки з питань обчислення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами за квітень 2011 року №1322/2301/37361640 від 30.08.2011 року (т.1 а.с.223-238).

Зокрема, в акті перевірки контрагента ПП "Техно-Буд" №17/23-07/37441097 від 11.01.2012 року відповідач вказує на відсутність платника податків за місцезнаходженням, про що складено акт №156/23-07/37441097 від 10.01.2012 року. В акті перевірки також зазначено про неможливість підтвердження взаємовідносин ПП "Техно-Буд" з контрагентом ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" у серпні 2011 року, що свідчить про відсутність у ПП "Техно-Буд" наміру створення правових наслідків при подальшій реалізації товарів (послуг) отриманих від ТОВ "Компанія "Радабудсервіс".

В акті перевірки контрагента ТОВ "Світ техніки" №1322/2301/37361640 від 30.08.2011 року відповідач вказує на відсутність платника податків за місцезнаходженням, про що складено довідку №295 від 05.08.2011 року. В акті перевірки також зазначено про відсутність у даного контрагента трудових ресурсів та виробничо-промислових потужностей, необхідних для досягнення результатів господарської діяльності.

Такі твердження відповідача суд не бере до уваги з огляду на їх спростування наявними у матеріалах справи доказами та безпідставність їх застосування до спірних правовідносин.

На момент здійснення господарських операцій між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" з ПП "Техно-Буд" та ТОВ "Світ техніки" вказані контрагенти позивача були наділені необхідною правосуб'єктністю. Зазначені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: серії АЄ №235032 від 25.07.2011 року, в якій відомості про юридичну особу ПП "Техно-Буд" є підтвердженими, місцезнаходження товариства відповідає тому, що наведене в акті перевірки №17/23-07/37441097 від 11.01.2012 року; серії АЄ №235035 від 25.07.2011 року, в якій інформацію про відсутність юридичної особи ТОВ "Світ техніки" за місцезнаходженням внесено 23.08.2011 року, в той час як правовідносини між даним контрагентом та позивачем виникли у травні 2011 року (т.2 а.с.8-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", від 15.05.2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, відомості, якими позивач володів на момент здійснення господарських операцій з контрагентами ПП "Техно-Буд" та ТОВ "Світ техніки" відповідають тим, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже є достовірними.

Стосовно наведеної в акті перевірки №17/23-07/37441097 від 11.01.2012 року неможливості підтвердження взаємовідносин ПП "Техно-Буд" з контрагентом ТОВ "Компанія "Радабудсервіс", суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи. Крім того, з акту перевірки, наданого відповідачем, неможливо встановити перелік покупців, яким ПП "Техно-Буд" в подальшому реалізовувало товари, отримані по господарських операціях з ТОВ "Компанія "Радабудсервіс".

Щодо наведеної в акті перевірки №1322/2301/37361640 від 30.08.2011 року відсутності у ТОВ "Світ техніки" трудових ресурсів та виробничо-промислових потужностей, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Тому, обставини, наведені відповідачем, не можуть бути доказом нездатності контрагента виконати взяті на себе зобов'язання по наданню послуг, виконанню робіт чи продажу товару.

Наведеним спростовуються висновки відповідача про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, серпень 2011 року сум ПДВ у загальному розмірі 2605,00 грн. по господарських операціях з контрагентами ПП "Техно-Буд" та ТОВ "Світ техніки."

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що збільшення позивачеві грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2605,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 22,50 грн. є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0000582342 від 13.02.2012 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов у повному обсязі.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" серпня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Повний текст Ухвали виготовлено "02" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" вул.Білякова,4,м.Рівне,33023

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023