Постанова № 28621095, 11.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

"11" вересня 2012 р. Справа № 0670/9409/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: Скороход А.К.,

від відповідача: Лісовська Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельний союз" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" березня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельний союз" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2011р. №0004931601 та №0004941601 ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельний союз" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0004931601 від 04.07.2011 року про визначення розміру податку на додану вартість основного платежу у сумі 33,00 грн і нарахування штрафної санкції у сумі 1, 00 грн, № 0004941601 від 04.07.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 1217763, 00 грн. і нарахування штрафної санкції у сумі 1, 00 грн., а також зобов'язати відповідача відновити вказаний розмір від'ємного значення. При цьому зазначило, що оспорювані рішення було прийняті податковим органом за порушення Товариством вимог п. 102.5 ст. 102, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: безпідставне перенесення до рядків 21.2 декларацій з податку на додану вартість за квітень 2011 року значення рядку 24 (залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту) декларації з ПДВ за березень 2011 року у сумі 1217763 00 грн., в тому числі 587049,00 грн залишку від"ємного значення, по яким минув строк давності - 1095 календарних днів. На думку позивача дія п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України не може поширюватися на визначення податкового кредиту, вона регулює порядок повернення бюджетного відшкодування і надміру сплачених грошових зобов'язань, тому і застосовувати строк давності (1095 календарних днів) по податкового кредиту немає підстав. Крім того, в декларації з податку на додану вартість за попередні періоди заповнені з дотриманням всіх вимог законодавства та у рядку 24 відображено залишок від"ємного значення попередніх податкових періодів відповідно до п."б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що ним не порушено вимоги даної норми.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельний союз" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2011 р. № 0004931601 та № 0004941601 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельний союз" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Товариство посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

В засіданні суду представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає постанову суду законною та обгрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що позивачем при заповненні декларацій з ПДВ за квітень 2011 року допущено методологічні помилки, що вплинули на розрахунки з бюджетом, внаслідок чого і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1217763,00 грн. та визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 33 грн основного платежу та 1 грн штрафної (фінансової) санкції.

Державну податкову інспекцію у м. Житомирі замінено на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що Пунктом 2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 року, передбачено подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартіть у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Скориставшись наданим правом, товариство 28.09.2011 року подало до ДПІ в м.Житомирі уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року.

Оскільки на час винесення податкових повідомлень-рішень, а саме 04.07.2011 року, такий розрахунок товариством ще поданий не був, а відтак не міг враховуватися податковим органом.

Також суд першої інстанції зазначив , що право на зарахування від'ємного значення податкових зобов'язань у зменшення податкових зобов'язань з податку у наступних податкових періодах обмежується 1095 днями, обрахованими з наступного дня за днем отримання права на відшкодування сум ПДВ.

У зв'язку з цим, позивач втратив право на отримання відшкодування вказаної суми на підставі пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, а відтак, і право на її зарахування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з урахуванням такого.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м.Житомирі проведено камеральну перевірку податкової декларації за квітень 2011 року ТОВ "Інвестиційний-будівельний союз", про що складено акт від 14.06.2011 року № 2905/15-2 (далі - акт перевіки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004931601 від 04.07.2011р., відповідно до якого встановлено порушення п. 200.1, ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого товариству збільшено суму грошового зобов"язання з ПДВ в сумі 33 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 грн.

Також прийнято податкове повідомлення - рішення №0004941601 від 04.07.2011р., відповідно до якого встановлено порушення п. 102.5, ст.102 розділу 2, п.п."б" п.200.4 ст.200 розділу 5 Податкового кодексу (зі змінами та доповненнями) та п. 4.6.6 Порядку заповнення та подання податкової з податку на додану вартість, в результаті чого товариству зменшено розмір від'ємного ПДВ в сумі 1217763,00 грн.

За висновками акту перевірки встановлено, що на порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, п. 4.6.6 Наказу ДПА України від 25.01.2011 року N 41 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 року за № 197/18935 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельний союз" при заповненні податкової декларації за квітень 2011 року безпідставно віднесено суму ПДВ до рядку 21.2 значення рядка 24 Декларації за березень 2011 року "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в сумі 1217763 грн., яка фактично відсутня у зазначеному рядку, тобто платник податків задекларував цей показник в березні 2011 року в сумі 0 грн. В результаті вказаної камеральної перевірки товариству зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2011 року в сумі 1217763 грн. (рядок 24 Декларації), в тому числі 587049 грн залишку від"ємного значення, по яким минув строк давності - 1095 календарних дні, та визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33 грн..

Правове регулювання порядку визначення сум податкового зобов"язання та податкового кредиту, а також порядок складання податкових накладних з податку на додану вартість визначено Податковим кодексом України.

Відповідно п. 46.1 ст.46 Податкового Кодексу України (із змінами доповненнями) податкова декларація розрахунок - це документ, що подається, платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодекс контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумую податкового зобов"язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пп."б" п. 200.4 ст.200 ПКУ залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п.п. 4.6.6 п. 4.6 Розділу 4 Наказу ДПА України від 25.01.2011 року, яким затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі-Порядок), зареєстрованого Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 року за N 197/18935 залишок від'ємного значення і бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься, до декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як вбачається з поданої до ДПІ в м.Житомирі податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року позивачем не задекларовано показники по рядку 24, тобто товариство у декларації за березень 2011 року в рядку 24 не відобразило залишок від"ємного з податку на додану вартість у сумі 1217763 грн, а тому не мало права відносити вказану суму в показники рядка 21.2 декларації за квітень 2011 року.

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у разі якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу 2 Податкового кодексу, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених статтею 50 розділу 2 Кодексу) передбачено п. 50.1 ст. 50 розділу 2 Податкового кодексу.

Зокрема, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах, (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у poзмірі п'яти відсотів від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми, грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 2 вищевказаного Порядку передбачено подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ( з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу 2 Кодексу).

Скориставшись наданим правом, товариство 28.09.2011 року подало до ДПІ в м.Житомирі уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року.

Суд першої інстанції не врахував цю обставину і прийшов до помилкового висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Фактичною підставою для зменшення позивачеві податковим органом за липень 2011 року залишку від'ємного значення у розмірі 587049,00 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, стало порушення вимог п. 102.5 с. 102 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

З таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

У свою чергу, пунктом 102.5 статті 102 Кодексу передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що положення вищенаведеної норми регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін і будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Відповідно до підпункту 4.6.6. пункту 4.6 розділу 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, будь-які методологічні помилки при заповненні позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року та наявність у нього права на перенесення до рядка 21.2 цієї декларації значення рядка 24 декларації з ПДВ за березень 2011 року відсутні. Наведене також підтверджується рішенням Державної податкової служби України №6145/Б-С/10-205 від 27.04.2011 року та №5175(6)102115 від 22.03.2012 року, в яких викладена правова позиція Державної податкової служби щодо даного питання.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що позивач безпідставно включив до складу від'ємного значення в декларації за квітень 2011 року залишок від'ємного значення в розмірі 587049 грн, по яким минув строк давності 1095 календарних днів

Відповідно до пунктів 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є , зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельний союз" задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" березня 2012 р. скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0004941601 від 04 липня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0004931601 від 04 липня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Повний текст постанови виготовлений 17 вересня 2012 року.

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельний союз" вул.Київська,71,м.Житомир,10014

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014