Ухвала суду № 28621076, 18.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"18" вересня 2012 р. Справа № 0670/2358/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: Грищенко Я.А.,

від відповідача: Мамаєва М.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" травня 2012 р. у справі за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осінського А.Г. та зобов'язати прийняти до примусового виконання постанову адмінкомісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 565 від 16 листопада 2011 року про визнання ОСОБА_8 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осінського А.Г. у задоволенні скарги Виконавчого комітету Житомирської міської ради, яка оформлена листом від 27.03.2012 року №3-28/8703.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

В засіданні суду представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законної та обгрунтованою, а тому просив залишити її без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

16 листопада 2011 року адмінкомісія при Виконавчому комітеті Житомирської міської ради винесла постанову № 565 про визнання ОСОБА_8 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, та застосувала до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850, 00 грн. (а.с. 6).

У відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2011 року старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Мамаєвою М.Л. було двічі відмовлено, оскільки у вказаному рішенні відсутній ідентифікаційний код боржника, про що прийняті постанови від 20 грудня 2011 року (а.с. 7) і від 03 лютого 2012 року (а.с. 9).

Не погоджуючись із постановами про відмову у відкритті виконавчих проваджень, Виконавчий комітет Житомирської міської ради звертався до начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осінського А.Г. із скаргою на них (а.с. 10).

Листом № 3-28/8703 від 27 березня 2012 року (а.с. 11) у задоволенні вказаної скарги відмовлено з посиланням на те, що прийняття правильного, законного та своєчасного рішення можливе лише за наявності у виконавчому документі ідентифікуючої ознаки боржника - його індивідуального ідентифікаційного номера. Відсутність індивідуального ідентифікаційного номера у виконавчому документі є підставою для визнання його таким, що не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", і є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з статтею 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Вимоги до виконавчого документа визначені у статті 18 Закону, серед яких, крім інших,:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

Із системного аналізу наведених правових норм слідує, що зазначення у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номера боржника (для фізичних осіб - платників податків) здійснюється лише за його наявності, тобто, не є обов'язковим і невнесення цих даних не тягне за собою визнання виконавчого документа таким, що не відповідає вимогам статті 18 Закону.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відмова начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осінського А.Г. у задоволенні скарги Виконавчого комітету Житомирської міської ради, оформлена листом № 3-28/8703 від 27 березня 2012 року, з підстав відсутності у постанові про адміністративне правопорушення № 565 від 16 листопада 2011 року ідентифікаційного номера боржника ОСОБА_8 є неправомірною, а позовні вимоги у цій частині - обґрунтованими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Повний текст Ухвали виготовлений "24" вересня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2, м.Житомир, 10014

3- відповідачу Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції вул. Довженка, 64, м.Житомир, 10002