Рішення № 28619240, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/16991-2012 10.01.13

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Київській області

До Науково-дослідного підприємства Української академії наук «Інститут

автоматизованих систем»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Казенний завод порошкової металургії

Про стягнення 42 319,12 грн., розірвання договору оренди та повернення майна

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Дудник А.О. -по дов. № 52 від 06.12.2012

Ільюхін Є.С. -по дов. № 6 від 08.01.2013

Від відповідача Скочко О.О. -по дов. № б/н від 17.12.2012

Від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна країни по Київській області до Науково-дослідного підприємства Української академії наук «Інститут автоматизованих систем»про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1056 від 05.07.2010; про зобов'язання повернути Казенному заводу порошкової металургії державне майно -адміністративно-побутовий корпус КЗПМ загальною площею 152,35 кв. м., що знаходиться за адресою : Київська область, м. Бровари, Промвузол, - шляхом виселення та підписання акту приймання-передачі про повернення майна; про стягнення 36 270,32 грн. основного боргу, 1 873,24 грн. пені, 3 627,03 грн. штрафу та 3% річних в сумі 548,53 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/16991-2012 до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Казенний завод порошкової металургії та призначено справу до розгляду на 11.12.2012.

Від третьої особи 10.12.2012 на адресу суду поштою надійшло клопотання в якому просить розглядати справу без участі представника Казенного заводу порошкової металургії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/16991-2012 від 11.12.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 29.11.2012, розгляд справи був відкладений на 10.01.2013.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.11.2012 та ухвали від 11.12.2012 не виконав. Поважних причин невиконання вимог суду представник не навів.

Відповідач в судовому засіданні 10.01.2013 позовні вимоги визнав частково.

Третя особа в судове засідання 10.01.2013 не з'явилась, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.11.2012 та ухвали від 11.12.2012 не виконала.

Третя особа належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - ухвали від 11.12.2012 третій особі 18.12.2012.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 10.01.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).

05.07.2010 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Науково-дослідним підприємством Української академії наук «Інститут автоматизованих систем»(орендар) було укладено договір оренди № 1056 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно приміщення в будівлі адміністративно-побутового корпусу КЗПМ (далі - майно), загальною площею 152,35 кв. м., що розміщено за адресою: Київська область, м. Бровари, Промвузол на 5-му поверсі будинку, що перебуває на балансі Казенного заводу порошкової металургії, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.01.2010 і становить 332 122,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (п. 1.2. договору).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 05.07.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 152,35 кв. м., яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, Промвузол.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 05.07.2010 до 04.06.2013.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -лютий 2010 р. -4 306,55 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції наступним чином:

70% орендної плати перераховуються до державного бюджету;

30% орендної плати перераховуються балансоутримувачу.

Згідно п. 5.9. договору орендар зобов'язався щомісячно до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату до Державного бюджету України у період з лютого по листопад 2012 року повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 36 270,32 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 36 270,32 грн. боргу по орендній платі до Державного бюджету України обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за оренду державного майна повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору № 1056 від 05.07.2010 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити до бюджету, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.7. договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 1 873,24 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 873,24 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки матеріали справи свідчать, що прострочення оплати орендної плати за об'єкт оренди мало місце понад 3 місяці, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 3 627,03 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, прокуратура на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 548,53 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 548,53 грн. 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Позивач в обґрунтування вимоги про розірвання договору посилається на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати та страхування взятого в оренду майна.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положеннями п. 10.7. договору визначено, що розірвання договору достроково можливо в разі, якщо

- орендар систематично (більше 3-х раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором та не подав платіжні доручення до регіонального відділення (10.7.2.).

- орендар не виконав зобов'язань передбачених п.п. 3.8., 5.8., 5.9. договору (10.7.6.).

Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 5.3. договору орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Матеріали справи містять докази порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати (не сплачено за період з лютого по листопад 2012 року).

Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»також визначає істотною умовою договору оренди як страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Відповідно до п. 5.8. договору орендар зобов'язаний протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь балансоутримувача який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застраховано.

Позивач вказує на те, що строк дії договору страхування орендованого майна № 02-603-58 від 25.07.2011 закінчився 03.08.2012.

Сторонами доказів в підтвердження переукладення відповідачем договору страхування або продовження його дії не подано.

Оскільки договором прямо передбачена можливість його дострокового розірвання внаслідок порушення термінів здійснення орендної плати та страхування майна (п. 10.7.), а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що передбачений ст. 783 Цивільного кодексу України перелік випадків в яких наймодавець має право вимагати розірвання договору найма, не виключає права сторін згідно ст.ст. 6, 627, 628, 651 Цивільного кодексу України встановлення в договорі інших підстав для розірвання договору, що знайшло своє відображення в п. 10.7. договору. Доказів визнання договору в цій частині недійсним матеріали справи не містять.

При цьому, недотримання позивачем вимог положень ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає обов'язок попереднього направлення іншій стороні договору пропозиції про його розірвання, не може бути підставою для відмови у позові про розірвання договору, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України № 15-пр/2002 від 09.07.2002 направлення такої пропозиції є правом, а не обов'язком особи, яка добровільного його використовує виходячи з власних інтересів, та не позбавляє позивача права на звернення за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про розірвання договору.

Аналогічне застосування наведеної норми міститься в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 3-74гс11.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 5.10. договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Пункт 10.10. договору встановлює, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

За умовами п. 10.11. договору майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями не має, то вимога про зобов'язання повернути орендоване майно підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди № 1056 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, який укладено між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області та Науково-дослідним підприємством Української академії наук «Інститут автоматизованих систем».

3. Зобов'язати Науково-дослідне підприємство Української академії наук «Інститут автоматизованих систем»(м. Київ, вул. Семашка, 13, код ЄДРПОУ 32919223) повернути Казенному заводу порошкової металургії (Київська область, м. Бровари, Промвузол, код ЄДРПОУ 00186192) державне майно -адміністративно-побутовий корпус КЗПМ загальною площею 152,35 кв. м., що знаходиться за адресою : Київська область, м. Бровари, Промвузол, - шляхом виселення та підписання акту приймання-передачі про повернення майна.

Стягувач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (м. Київ, бул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 19028107).

4. Стягнути з Науково-дослідного підприємства Української академії наук «Інститут автоматизованих систем» (м. Київ, вул. Семашка, 13, код ЄДРПОУ 32919223) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (м. Київ, бул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 19028107) суму основної заборгованості по орендній платі в розмірі 36 270,32 (тридцять шість тисяч двісті сімдесят) грн. 32 коп., 1 873 (одну тисячу вісімсот сімдесят три) грн. 24 коп. пені, 3 627 (три тисячі шістсот двадцять сім) грн. 03 коп. штрафу, 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 53 коп. 3% річних за наступними реквізитами: р/р 31119094700001, одержувач ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код установи 37955989, призначення платежу: код доходу 22080300, символ звітності банку 094.

5. Стягнути з Стягнути з Науково-дослідного підприємства Української академії наук «Інститут автоматизованих систем»(м. Київ, вул. Семашка, 13, код ЄДРПОУ 32919223) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (м. Київ, бул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 19028107) 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. судового збору за наступними реквізитами: р/р 35211012001567, одержувач Регіональне відділення ФДМУ по Київській області, МФО 821018, ГУ ДКСУ у Київській області, код установи 19028107.

Повне рішення складено 15.01.2013.

Суддя В.В.Сівакова