Рішення № 28619239, 14.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/16369-2012 14.01.13За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Комунального підприємства Київської обласної ради "Рембудексплуатація"

про стягнення 29 115,76 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Глотова С.О. -дов. від 13.12.12р.

Від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за Договором № 15 від 02.04.2009, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобов'язань та умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 розгляд справи було відкладено на 14.01.2013 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.01.2013 повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 17.12.2012 та 14.01.2013 від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.01.2013 та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.01.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, було укладено Договір № 15 від 02.04.2009 на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору позивач зобов'язувався виконувати зазначені роботи у встановлені строки власною робочою силою та матеріально-технічними засобами відповідно до ДБН В.2.5.-20-2001 "Газопостачання" у наступному порядку: перевірку і прочищення димоходів, вентиляційних каналів від газових колонок на щільність і відокремленість -один раз на квартал; один раз на місяць відповідно до графіків; перевірку і прочищення димоходів і вентиляційних каналів від газових печей -один раз на рік відповідно до графіків; перевірку, прочищення, ліквідацію завалів димоходів і вентиляційних каналів у жилих будинках за заявками відповідача.

За умовами розділу 4 Договору відповідач зобов'язувався проводити сплату за виконані обсяги робіт по технічному обслуговуванню димових і газових приладів протягом 10 днів після підписання акта ф-2. Розрахунки між відповідачем та позивачем згідно з Договором (п.1.2.) передбачено здійснювати відповідно до калькуляцій на технічне обслуговування димових і вентиляційних каналів, котрі є невід'ємною частиною Договору.

Позивач виконав свої зобов'язання, передбачені Договором. На підставі виконаних робіт із технічного обслуговування було складено, підписано сторонами за Договором, скріплено печатками сторін акти здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2009 року, лютий, травень, серпень, листопад 2010 року, лютий, травень, серпень, листопад 2011 року, лютий, травень, серпень 2012 року на загальну суму 46 793,04 грн.

Проте відповідач порушив зобов'язання щодо сплати позивачем вартості виконаних робіт, станом на 01.10.2012 заборгованість відповідача становить 28 482,23 грн.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за технічне обслуговування димовентиляційних каналів від газових приладів згідно з Договором за період з 01.11.2009 до 01.10.2012 становить 28 482,23 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-вимога від 31.10.2012 вих. №155/1/03-4722, яким запропоновано в семиденних строк перерахувати на рахунок позивача борг в сумі 28 482,23 та пеню в сумі 633,53 грн., що разом становить -29 115,76 грн. Лист-вимога була залишена відповідачем без належного реагування.

Як стверджує позивач, відповідач зазначені договірні умови належним чином не виконав, оплату за надані позивачем послуги не здійснив. На день звернення з позовною заявою до суду відповідач не здійснив оплату за фактично надані послуги і тому загальна сума заборгованості за Договором становить 28 482,23 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901- ст.907 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач виконав на користь відповідача роботи на загальну суму 46 793,04 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2009 року, лютий, травень, серпень, листопад 2010 року, лютий, травень, серпень, листопад 2011 року, лютий, травень, серпень 2012 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх.

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані роботи на суму 18 310,81 грн. Несплаченим залишився борг у сумі 28 482,23 грн.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 28 482,23 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 28 482,23 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 633,53 грн. нараховану у період з 11.04.2012 до 30.09.2012.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з пункту 5.2. Договору, замовник за прострочення оплати виконаних робіт сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Судом було встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по договору перед позивачем. А також позивач здійснив розрахунок пені у відповідності до умов Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 633,53 грн. пені.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату судового збору, то зазначені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "Рембудексплуатація" (01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, 30, код ЄДРПОУ 33234763) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А код ЄДРПОУ 03366500), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі -28 482 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 23 коп., 633 (шістсот тридцять три) грн. 53 коп. пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 16.01.2013

Суддя Грєхова О.А.