ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-53/17198-2012 14.01.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"
про стягнення 13 188,71 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Спахова О. Ю. -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" шкоди в порядку регресу в розмірі 13 188,71 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору автомобільного страхування № 26/ТЗ0004339/2.1.5.1 від 12.04.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки ЗАЗ Део д/н ВН7240ВТ, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Фіат д/н ВН0864ВХ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/17198-2012, розгляд справи призначено на 14.01.2013 та направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Представник позивача в судове засідання 14.01.2013 з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення що свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 30.11.2012.
Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 14.01.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
12.04.2012 між ПАТ "Страхова компанія "Країна" та Карамушкою М. О. було укладено Договір автомобільного страхування № 26/ТЗ0004339/2.1.5.1 (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль ЗАЗ Део д/н ВН7240ВТ.
Бондаренко О. М. 01.05.2012 року біля 13.30 год., керуючи автомобілем марки Фіат д/н ВН0864ВХ перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння не впевнившись в безпеці руху, не вибравши безпечну швидкість руху не впорався з керуванням в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ Део д/н ВН7240ВТ під керуванням водія Карамушка М. О.
Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення Бондаренком О. М. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.08.2012 № 1527/12282/12.
Відповідно до висновку № 162/12 експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку, завданого Карамушку М. А. -власнику автомобіля ЗАЗ Део д/н ВН7240ВТ від 29.05.2012, вартість матеріального збитку, заданого власнику автомобіля ЗАЗ Део д/н ВН7240ВТ складає 38882,54 грн. та вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 41137,41 грн.
Згідно зі звітом № 162/12-ост від 12.07.2012 утилізаційна вартість автомобіля марки ЗАЗ Део д/н ВН7240ВТ, склала 27001,29 грн.
Як вбачається з розрахунку № 23400 від 03.08.2012, складеного провідним фахівцем відділу врегулювання збитків в автотранспортному страхуванні позивача, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 13698,71 грн. (40000,00 грн. (страхова сума за договором) -400,00 грн. (франшиза за договором страхування) -27001,29 грн. (вартість залишків пошкодженого ТЗ) +1100,00 грн. (витрати на евакуацію).
Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 26/23400/2.1.5.1 від 20.08.2012 на суму 13698,71 грн.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 13698,71 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 460 від 20.08.2012 та відомістю для виплати страхових відшкодувань одержувачами № 50 за 20.08.2012.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 13698,71 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Фіат д/н ВН0864ВХ, встановлена у судовому порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатувала автомобіль Фіат д/н ВН0864ВХ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/6861705 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № АА/6861705) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн. та франшиза в розмірі 510,00 грн.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/6861705 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 6356 від 04.09.2012 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 13698,71 грн. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач відповіді на претензію не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. В свою чергу статтею 30 цього ж Закону передбачено відшкодування шкоди в разі, якщо ремонт транспортного засобу є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 13188,71 грн. (13698,71 грн. -510,00 грн. франшизи за Полісом № АА/6861705).
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літ. «А», ідентифікаційний код 31093336, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, ідентифікаційний номер 20842474) 13188,71 грн. (тринадцять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 71 коп.) страхового відшкодування, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.01.2013
Суддя Грєхова О.А.
Судове рішення № 28619243, Господарський суд м. Києва було прийнято 14.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-53/17198-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: