Ухвала суду № 28615930, 17.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-5360/10/1470

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання -Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Снігурівського районного споживчого товариства, Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року по справі за позовом Снігурівського районного споживчого товариства до Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2010 року Снігурівське районне споживче товариство звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області, в якій просило суд скасувати рішення відповідача від 05 липня 2010 року № 0000262303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 310 612,4 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року адміністративний позов задоволений частково, визнане частково протиправним та скасоване рішення Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області від 05 липня 2010 року № 0000262303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 234 495 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду Снігурівська МДПІ у Миколаївській області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 250 Господарського кодексу України.

Снігурівське районне споживче товариство також подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржену постанову в частині скасування застосованих штрафних (фінансових) санкцій з суми 234 495 грн. на суму 241 465 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг»встановлює відповідальність, зокрема за не зберігання чеків в розмірі 340 грн., за не зберігання КОРО в розмірі 340 грн., за не зберігання контрольних стрічок в розмірі 170 грн.

Апелянт посилається на те, що відповідач, з яким погодився суд першої інстанції, неправомірно збільшив розмір штрафних санкцій за не зберігання чеків в 12 разів (оскільки відсутні 12 чеків)., за не зберігання КОРО в 8 разів (оскільки 8 КОРО не були збережені)., за не зберігання контрольних стрічок в 6 разів (оскільки не були збережені 6 контрольних стрічок). Неправомірність кратного збільшення штрафних санкцій апелянт обґрунтовує відсутністю прямого посилання в Законі на кратне збільшення фінансових санкцій.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що Снігурівське районне споживче товариство зареєстроване як юридична особа 15 січня 2001 року в Снігурівській райдержадміністрації.

В період з 25 травня по 14 червня 2010 року Снігурівською МДПІ проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, результати якої оформлено актом №184/23/01760138 від 17 червня 2010 року (а.с. 9).

Суд першої інстанції встановив, що, окрім іншого, плановою перевіркою встановлені порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 1) не проведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 60 422,48 гривень; 2) не щоденне друкування фіскальних звітних чеків та не зберігання їх у книзі реєстрації обліку розрахункових операцій - 14 фактів; 3) не щоденне друкування контрольних стрічок та не зберігання їх 6 фактів; 4) не зберігання КОРО протягом 3 років з дати закінчення.

Суд першої інстанції встановив, що перевіркою зафіксоване по двом магазинам позивача, розташованим в с. Червона Долина та с. Трудолюбівка, перевищення ліміту, встановленого п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.00 №1336, відповідно до якої підприємства споживчої кооперації, що здійснюють свою діяльність на території села мають право не використовувати РРО, а застосовувати КОРО та розрахункові книжки, за умови, що річний обсяг розрахункових операцій не перевищує 75 000 гривень.

Обсяг розрахункових операцій без застосування РРО після перевищення ліміту по магазину у с. Червона Долина склав 5 410 гривень, а по магазину у с. Трудолюбівка - склав 55 012,48 гривень.

Суд першої інстанції встановив, що встановлені перевіркою порушення були вчинені в період з 01 серпня 2008 року по 31 березня 2010 року.

Оскільки штрафні санкції за порушення суб'єктами господарювання норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні положень ст. ст. 238, 239, 241 ГК України, суд першої інстанції встановив, що застосування штрафних санкцій до позивача за вчинення правопорушення в період з 01 серпня 2008 року по 05 липня 2009 року (більше ніж за рік до ухвалення спірного рішення) є протиправним, оскільки стосовно цих порушень вже пройшли строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені ст. 250 ГК України.

Суд першої інстанції встановив, що порушення які вчинялися позивачем у магазині в с. Трудолюбівка в період з 06 липня 2009 року по 31 березня 2010 року є доведеними, позивачем не спростовані, а тому податковий орган правильно їх кваліфікував та обґрунтовано застосував штрафні санкції.

Суд першої інстанції встановив, що сума розрахункових операцій, яка обраховано для застосування штрафних санкцій за це правопорушення, має бути зменшена з 60 422,48 гривень до 13 659,48 гривень, а сума штрафних санкцій саме за це порушення - з 302 112,40 гривень до 68 297,40 гривень (а.с.63)., у зв'язку з чим позов в частині цього правопорушення підлягає частковому задоволенню на суму 213 815 гривень.

Суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки зафіксована відсутність 14 фіскальних звітних чеків по різним магазинам товариства.

Оглянувши в судовому засіданні КОРО №1428000410/1 по магазину «Сільгосппродукти №2», щодо якої в акті зазначено про відсутність 4 фіскальних звітів за номерами 1425, 1503, 1511, 1731 (а.с.28), суд першої інстанції встановив, що фіскальний звітний чек №1503 у КОРО є в наявності. За результатами огляду КОРО №1428000240р/6 встановлено, що в ній є в наявності фіскальний звітний чек №1180 від 03 липня 2007 року, про який в акті перевірки є відомості про його відсутність (а.с.64).

Під час огляду КОРО суд першої інстанції встановив, що фіскальний чек Z-звіт №1503 та №1180 розташовані за належними їм місцям у хронологічному порядку, між чеками №1502 та №1504, №1179 та №1181 слідів виправлень або переклеювань візуально не знайдено.

Оскільки виявлені під час судового розгляду справи розбіжність між КОРО та Актом перевірки представники відповідача пояснити не змогли, суд першої інстанції встановив, що факт невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку №1503 та №1180 та його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, є недоведеним, а позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в цій частині, сума штрафних санкцій, застосованих до позивача, має бути зменшене на 680 гривень (340 гривень за кожний чек).

Оскільки позивач не заперечував відсутність решти фіскальних звітних чеків (12 шт.) ні на час перевірки ні на час розгляду справи судом, суд першої інстанції встановив, що в цій частині (щодо 12 фіскальних чеків) позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки зафіксована відсутність 6 контрольних стрічок, за що до позивача було застосовано штрафну санкцію по 170 гривень за кожну.

Оскільки позивач не заперечує факт відсутності цих 6 стрічок, суд першої інстанції встановив, що штрафні санкції податковим органом застосовані правильно.

Також суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки зафіксована відсутність 8 книг обліку розрахункових операцій, що позивачем не заперечується.

Оскільки трьохрічний строк закінчення КОРО необхідно обраховувати не з дати останньої розрахункової операції, а з дати зняття її з обліку у податковому органі, суд першої інстанції встановив, що трьохрічний строк зберігання КОРО, зазначених в акті перевірки, ще не минув, а тому товариство повинно нести відповідальність за їх не зберігання.

Суд першої інстанції встановив, що штрафні санкції податковим органом обраховані правильно.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Плановою перевіркою позивача проведеною в період з 25 травня по 14 червня 2010 року встановлені порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 1) не проведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 60 422,48 гривень; 2) не щоденне друкування фіскальних звітних чеків та не зберігання їх у книзі реєстрації обліку розрахункових операцій - 14 фактів; 3) не щоденне друкування контрольних стрічок та не зберігання їх 6 фактів; 4) не зберігання КОРО протягом 3 років з дати закінчення.

З урахуванням положень п.1 ст.3, п. 3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.00 №1336, того, що штрафні санкції за порушення суб'єктами господарювання норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні положень ст. ст. 238, 239, 241 ГК України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування штрафних санкцій до позивача за вчинення правопорушення в період з 01 серпня 2008 року по 05 липня 2009 року (більше ніж за рік до ухвалення спірного рішення) є протиправним, оскільки стосовно цих порушень вже пройшли строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені ст. 250 ГК України.

Обсяг розрахункових операцій без застосування РРО після перевищення ліміту по магазину у с. Червона Долина склав 5 410 гривень, а по магазину у с. Трудолюбівка - склав 55 012,48 гривень.

Встановлені перевіркою порушення були вчинені в період з 01 серпня 2008 року по 31 березня 2010 року.

Суд першої інстанції правильно встановив, що порушення які вчинялися позивачем у магазині в с. Трудолюбівка в період з 06 липня 2009 року по 31 березня 2010 року є доведеними, позивачем не спростовані, а тому сума розрахункових операцій, яка обрахована для застосування штрафних санкцій за це правопорушення, має бути зменшена з 60 422,48 гривень до 13 659,48 гривень, а сума штрафних санкцій саме за це порушення - з 302 112,40 гривень до 68 297,40 гривень (а.с.63)., у зв'язку з чим позов в частині цього правопорушення підлягає частковому задоволенню на суму 213 815 гривень.

В акті перевірки зафіксована відсутність 14 фіскальних звітних чеків по різним магазинам товариства.

Суд першої інстанції правильно встановив та матеріалами справи підтверджено, відсутність 12 фіскальних звітних чеків, у зв'язку з чим відповідно до п.9 ст.3, п. 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»сума штрафних санкцій, застосованих до позивача, правильно зменшена на 680 гривень (340 гривень за кожний чек).

Оскільки позивач не заперечує факт відсутності 6 контрольних стрічок, суд першої апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні санкції податковим органом застосовані правильно, у відповідності до вимог п. 10 ст. 3, п. 5 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

З урахуванням положень п. 6 ст. 3 п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та встановленого судом факту відсутності 8 книг обліку розрахункових операцій, які повинні зберігатися протягом трьох років з дні закінчення -з дати зняття з обліку у податковому органі, суд першої інстанції правильно встановив, що штрафні санкції застосовані податковим органом правомірно.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційні скарги мають бути залишені без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Снігурівського районного споживчого товариства, Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 20 грудня 2012 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П. Шеметенко