Постанова № 28615908, 17.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р.

Справа № 2-а-3986/10/1470

Категорія: 8.1.1.

Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ТРЕЙД»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Промагроснаб-НИК»про визнання протиправними дій по проведенню камеральної перевірки, визнання протиправними дії по визначенню в акті перевірки нікчемними правочинів, визнання протиправними дії по визнанню недійсними даних наведених у податкових деклараціях з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ТРЕЙД»звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Промагроснаб-НИК»в якому просило суд визнати протиправними дії відповідача по проведенню невиїзної документальної перевірки в період з 28 травня по 03 червня 2010 року, визнати протиправними дії відповідача по визнанню та визначенню в акті перевірки від 03 червня 2010 року нікчемними правочинів, укладених між ТОВ «ЕКСІМ ТРЕЙД»та ПП «Муссон –2009», ПП «Скайлайн-Плюс», ПП «САВ Технології», визнати протиправними дії відповідача по визнанню недійсними даних ТОВ «ЕКСІМ ТРЕЙД»наведених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2009 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року адміністративний позов задоволений частково, визнані протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по проведенню з 28 травня по 03 червня 2010 року невиїзної документальної перевірки позивача, за наслідками якої складений акт перевірки № 898/23-300/32092883 від 03 червня 2010 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки камеральна перевірка проводилась з питань взаємовідносин з контрагентами в порядку та у спосіб, передбачений законом.

ТОВ «ЕКСІМ ТРЕЙД», ТОВ «Промагроснаб-НИК»письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва запитами №2022/10/23-315 від 11.03.2010 (а.с.18), №2829/10/23-315 від 29.03.2010 (а.с.16), №3066/10/23-315 від 08.04.2010 (а.с.20) повідомив позивача про отримання від ДПІ у м. Нова Каховка та ДПІ у м. Херсоні відомостей щодо встановлення при перевірках ПП «Муссон-2009», ПП «Скайлайн-Плюс», та ПП «САВ-Технології»розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з серпня по жовтень 2009 року, у зв’язку з чим позивачу пропонується в 10-денний строк з дня отримання запиту, надати пояснення та їх документального підтвердження з питань правовідносин з вказаними контрагентами.

Позивач, листами №17/05/1, №17/05/3, №17/05/4 від 17.05.2010 (а.с.17, 19, 21) відмовив відповідачу у наданні витребуваних пояснень та документів.

Суд першої інстанції встановив, що після отримання відмов у наданні відповідей в період з 28 травня по 03 червня 2010 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача щодо взаємовідносин з ПП «Муссон-2009», ПП «Скайлайн-Плюс», та ПП «САВ-Технології»за період з 01 серпня 30 вересня 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт №898/23-300/32092883 від 03 червня 2010 року (а.с.22-30).

Суд першої інстанції встановив протиправність дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по проведенню даного виду перевірки, оскільки, відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року №327, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, які проводяться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подачі .

Суд першої інстанції встановив, що у зв’язку з невиконання позивачем обов’язкових письмових запитів, відповідач мав провести позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Муссон-2009», ПП «Скайлайн-Плюс», та ПП «САВ-Технології»за період з 01 серпня по 30 вересня 2009 року, оскільки саме такий вид перевірки передбачений у разі виникнення обставин, визначених п.1 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Також суд першої інстанції встановив, що відповідач порушив порядок проведення невиїзних документальних перевірок, оскільки, п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних.

Суд першої інстанції встановив, що якщо відповідач здійснював перевірку на підставі наданих позивачем документів (податкових декларації тощо), то перевірку податкової декларації з ПДВ за серпень 2009 року (дата отримання податковою 10.09.2009 року (а.с.39), відповідач мав провести в термін до 10.10.2009 року, а перевірку податкової декларації з ПДВ за вересень 2009 року (дата отримання податковою 12.10.2009 року (а.с.32), відповідач мав провести в термін до 11.11.2009 року.

Суд першої інстанції встановив, що перевірка була проведена в період з 28 травня по 03 червня 2010 року (через 6 місяців), тобто поза межами строку, визначеного п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.4.1 Наказу ДПА України №266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів».

Суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача по призначенню та проведенню документальної невиїзної перевірки, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенню позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача по визнанню та визначенню в акті перевірки від 03 червня 2010 року нікчемними правочинів, укладених між ТОВ «ЕКСІМ ТРЕЙД»та ПП «Муссон –2009», ПП «Скайлайн-Плюс», ПП «САВ Технології»та по визнанню недійсними даних ТОВ «ЕКСІМ ТРЕЙД»наведених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2009 року, суд першої інстанції встановив, що висновки акту перевірки не є рішенням суб’єкту владних повноважень.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили, що рішення, за висновками акту перевірки №898/23-300/32092883 від 03.06.2010 року, відповідачем не приймалось.

Оскільки акт перевірки №898/23-300/32092883 від 03.06.2010 року не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не має ознак здійснення владних управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень щодо позивача з боку відповідача, не породжує права та обов’язки у позивача, суд першої інстанції встановив, що оскаржений акт не є рішенням суб’єкта владних повноважень, яке підпадає під компетенцію адміністративних судів при вирішенні справ адміністративної юрисдикції, а є письмовою фіксацією дій ревізорів-інспекторів, оскільки не містить приписів чи вимог про зобов’язання позивача виконати будь які дії.

Суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача по визнанню та визначенню в акті перевірки від 03.06.2010 року певних обставин, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута в письмовому проваджені.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що Державна податкова інспекції у Центральному районі м. Миколаєва запитами №2022/10/23-315 від 11.03.2010 (а.с.18), №2829/10/23-315 від 29.03.2010 (а.с.16), №3066/10/23-315 від 08.04.2010 (а.с.20) повідомила позивача про отримання від Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка та ДПІ у м. Херсоні відомостей щодо встановлення, при перевірках ПП «Муссон-2009», ПП «Скайлайн-Плюс», та ПП «САВ-Технології», розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з серпня по жовтень 2009 року, у зв’язку з чим позивачу пропонується в 10-денний строк з дня отримання запиту, надати пояснення та їх документального підтвердження з питань правовідносин з вказаними контрагентами.

Позивач, листами №17/05/1, №17/05/3, №17/05/4 від 17.05.2010 (а.с.17, 19, 21) відмовив відповідачу у наданні витребуваних пояснень та документів.

Суд першої інстанції встановив, що після отримання відмов у наданні відповідей в період з 28 травня по 03 червня 2010 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача щодо взаємовідносин з ПП «Муссон-2009», ПП «Скайлайн-Плюс», та ПП «САВ-Технології»за період з 01 серпня по 30 вересня 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт №898/23-300/32092883 від 03 червня 2010 року (а.с.22-30).

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу з проведення камеральної перевірки позивача.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції чинній на час проведення камеральної перевірки, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 952/11205, встановлено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Таким чином, окрім інших підстав, податковому органу надано право на проведення камеральної перевірки на підставі інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. При цьому законодавець не ставить у залежність отримання інших документів лише від платника податків.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у податкового органу права на проведення камеральної перевірки за наявності відомостей, встановлених при перевірках контрагентів позивача, відмови позивача в наданні письмових документів та пояснення стосовно розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з серпня по жовтень 2009 року.

Також помилкового висновку дійшов суд першої інстанції при визначені порушення строку проведення камеральної перевірки, оскільки допустив припущення у судовому рішенні щодо проведення перевірки заявлених у податковій декларації даних.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по визнанню та визначенню в акті перевірки від 03.06.2010 року певних обставин, оскільки акт перевірки №898/23-300/32092883 від 03 червня 2010 року не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не має ознак здійснення владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень щодо позивача з боку відповідача, не породжує права та обов’язки у позивача, не є рішенням суб’єкта владних повноважень, яке підпадає під компетенцію адміністративних судів при вирішенні справ адміністративної юрисдикції, а є письмовою фіксацією дій ревізорів-інспекторів, оскільки не містить приписів чи вимог про зобов’язання позивача виконати будь які дії.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим, відповідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ТРЕЙД»відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П. Шеметенко