Ухвала суду № 28615872, 12.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2012 р. м. Київ К-1976/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НДБ Експорт»

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року

у справі № 2-а-3129/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НДБ Експорт»

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «НДБ Експорт»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області (далі -відповідач) про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 травня 2008 року № 0000422340.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «НДБ Експорт», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року і направити справу на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Сарненська МДПІ Рівненської області була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «НДБ Експорт»за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої складений акт від 12 травня 2008 року № 133/23/33723745.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги, зокрема, абзацу 2 пункту 2.11 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке полягало у перевищенні строків використання виданої під звіт готівки у сумі 7786,20 грн.; абзацу 4 пункту 2.11 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке полягало у отриманні готівкових коштів без попереднього звітування за раніше отримані суми у розмірі 67287,38 грн.; пункту 2.12 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке полягало у не оприбуткуванні до каси невитраченого залишку готівки, отриманого з карткового рахунку в сумі 6979,60 грн.

21 травня 2008 року на підставі вказаного акта перевірки Сарненська МДПІ Рівненської області прийняла рішення № 0000422340, яким згідно з абзацами 3, 5 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до ТОВ «НДБ Експорт»штрафні (фінансові) санкції у сумі 53666,40 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факти порушень позивачем вимог законодавства з регулювання обігу готівки, встановлені в акті перевірки, є доведеними, у зв'язку з чим притягнення позивача до відповідальності, встановленої Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є правомірним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно положень абзаців 2, 4 пункту 2.11 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Відповідно до пункту 2.12 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з карткового рахунку із застосуванням корпоративної платіжної картки або особистої платіжної картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з карткового рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Як вбачається з підпункту 3.3.1 пункту 3.3 акту перевірки, факти виявлених податковим органом порушень позивачем вимог пунктів 2.11, 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, мали місце 14 березня 2077 року, 15 березня 2007 року, 05 вересня 2007 року, 06 вересня 2007 року та 11 вересня 2007 року, тоді як перевірка, на підставі висновків якої було прийняте оспорюване рішення, була проведена у період з 07 по 25 квітня 2008 року, результати якої оформлені 12 травня 2008 року.

Відповідальність за порушення вказаних вище вимог законодавства визначена абзацами 3, 5 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, за своєю суттю передбачені статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями і їх застосування врегульоване нормами глави 27 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом

Проте, суди попередніх інстанцій вказані вище положення щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України, відносно порушень, які мали місце 14 та 15 березня 2007 року, не застосували.

Відповідно до частин 1-3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в суді касаційної інстанції не дають права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, а саме щодо розмежування визначених податковим органом сум штрафних (фінансових) санкцій окремо по кожному епізоду, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НДБ Експорт»задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна