Ухвала суду № 28615873, 12.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2012 р. м. Київ К-21778/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року

у справі № 2а-2480/09/8/0170

за позовом Приватного підприємства «Мале приватне спортивне підприємство «Кентавр»»

до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Мале приватне спортивне підприємство «Кентавр»»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (далі -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0001852301/0 від 07 жовтня 2008 року (№ 0001852301/1 від 14 листопада 2008 року, № 0001852301/2 від 29 січня 2009 року, №0001852301/2 від 18 лютого 2009 року), № 0001842301/0 від 07 жовтня 2008 року (№0001842301/1 від 14 листопада 2008 року, № 0001842301/2 від 29 січня 2009 року, №0001842301/2 від 18 лютого 2009 року) (в редакції доповнення до позову від 29 липня 2009 року за вих. № 30/7).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001842301/0 від 07 жовтня 2008 року (№ 0001842301/1 від 14 листопада 2008 року, № 0001842301/2 від 29 січня 2009 року, № 0001842301/2 від 18 лютого 2009 року в частині визначення ПП «МПСП «Кентавр»»податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 13737,60 грн. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001852301/0 від 07 жовтня 2008 року (№ 0001852301/1 від 14 листопада 2008 року, №0001852301/2 від 29 січня 2009 року, № 0001852301/2 від 18 лютого 2009 року в частині визначення ПП «МПСП «Кентавр»»податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 34661,10 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ПП «МПСП «Кентавр»»з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Керчі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2009 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в м. Керчі АР Крим провела виїзну планову перевірку ПП «МПСП «Кентавр»»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої був складений акт від 24 вересня 2008 року № 1491/23-1/16331041.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги, зокрема, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 -4 квартали 2007 року в розмірі 53651,00 грн. та занижено податок на прибуток з перше півріччя 2008 року на суму 14941,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2008 року у сумі 13959,00 грн., за 2 квартал 2008 року у сумі 982,00 грн.; порушені вимоги пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2 -4 квартали 2007 року та перше півріччя 2008 року на суму 25617,00 грн., у тому числі: за квітень 2007 року у сумі 285,00 грн., за червень 2007 року у сумі 834,00 грн., за вересень 2007 року у сумі 9589,00 грн., за грудень 2007 року у сумі 22,00 грн., за березень 2008 року у сумі 14096,00 грн., за травень 2008 року у сумі 393,00 грн., за червень 2008 року у сумі 398,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що договір підряду від 18 червня 2007 року та договір № 63 від 26 липня 2007 року, укладені між ПП «МПСП «Кентавр»»та ТОВ «Центр будівельної підготовки», є нікчемними, оскільки укладені позивачем з суб'єктом господарювання, який має ознаки фіктивності, а саме: згідно даних податкового органу вказане підприємство відсутнє за місцезнаходженням, на підприємстві відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності, подана до податкового органу податкова звітність свідчить про відсутність проведення господарської діяльності.

07 жовтня 2008 року ДПІ в м. Керчі АР Крим на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001842301/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «МПСП «Кентавр»»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 19325,10 грн., з яких 14941,00 грн. -за основним платежем, 4384,10 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

07 жовтня 2008 року ДПІ в м. Керчі АР Крим на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001852301/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «МПСП «Кентавр»»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 38425,50 грн., з яких 25617,00 грн. -за основним платежем, 12808,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за результатами якого рішенням ДПА в АР Крим від 16 січня 2009 року № 379/7/28-023 «Про результати розгляду повторної скарги»оспорювані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а також збільшено сум штрафних санкцій по податку на прибуток на 255,70 грн.

18 лютого 2009 року ДПІ в м. Керчі АР Крим на підставі акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного узгодження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001852301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «МПСП «Кентавр»»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 19241,80 грн., з яких 14941,00 грн. -за основним платежем, 4300,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

18 лютого 2009 року ДПІ в м. Керчі АР Крим на підставі акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного узгодження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001842301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «МПСП «Кентавр»»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 38425,50 грн., з яких 25617,00 грн. -за основним платежем, 12808,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до валових витрат суму витрат по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Центр будівельної підготовки», а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, -до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2007 року між ПП «МПСП «Кентавр»»(замовник) та ТОВ «Центр будівельної підготовки»(підрядник) був укладений договір підряду, відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов'язання виконати з матеріалів замовника ремонтно-оздоблювальні роботи у приміщенні (тренажерний зал), розташованому за адресою: м. Керч, вул. Архітектурна, 8а. Об'єм та характер робіт визначається проектно-кошторисною документацією, розробленою підрядником та узгодженою сторонами.

Також 26 липня 2007 року між ПП «МПСП «Кентавр»»(покупець) та ТОВ «Центр будівельної підготовки»(продавець) був укладений договір № 63, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити бувші у використанні спортивні тренажери, які належать покупцю (товар), згідно додатку № 1 до договору.

Факт придбання позивачем робіт (товарів, послуг) та оплата їх вартості підтверджується накладними, податковими накладними, рахунками, актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами на списання матеріалів, платіжними дорученнями та виписками банку (т.1 арк. справи 196-229), що також знайшло своє відображення у довідці ДПІ в м. Керчі АР Крим від 18 червня 2008 року № 988/23-1/16331041 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «МПСП «Кентавр»»з питань взаємовідносин з ТОВ «Центр будівельної підготовки»за період з 01 червня 2006 року по 31 грудня 2007 року (т.1 арк. справи 18-21).

Так, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Центр будівельної підготовки»слугував висновок податкового органу, викладений у акті перевірки, про порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань і ухилення від сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість, що свідчить про нікчемність правочину, та, як наслідок, ПП «МПСП «Кентавр»»безпідставно використало право на збільшення валових витрат та право на податковий кредит.

Статтею 838 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За приписами абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)визначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»(пункт 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Таким чином, продавець товарів (послуг) відповідає за утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, а тому несплата цих зобов'язань при фактичному здійснені господарських операцій не впливає на податковий кредит покупця.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Слід зазначити, що податковим органом не доведено невідповідність виданих контрагентом позивача податкових накладних податковому законодавству України, а саме вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідачем також не заперечується та не спростовується факт оплати позивачем вартості товарів (робіт, послуг), а також сум податку на додану вартість у ціні придбаного товару (робіт, послуг). Тому, формування позивачем податкового кредиту на підставі отриманих від ТОВ «Центр будівельної підготовки»податкових накладних правомірно визнано судами попередніх інстанцій обґрунтованим.

При цьому, суди правомірно виходили з того, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вироків суду, постановлених щодо сторін спірних договорів (ТОВ «Центр будівельної підготовки»та ПП «МПСП «Кентавр»»), або їх посадових осіб матеріали справи не містять, на додано таких доказів і до касаційної скарги.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, про безпідставність донарахування позивачу податковим органом податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями за господарськими операціями з ТОВ «Центр будівельної підготовки».

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в м. Керчі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна