Постанова № 28614942, 14.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р. Справа № 5017/1278/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської областіна рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. у справі № 5017/1278/2012за позовомЗаступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного морядоКомпанії "Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю)простягнення 515 706,58 грн. за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Манів Д.Р.

прокурора: Лук'яненко В.В.

в с т а н о в и в :

Заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (надалі - "Інспекція") до господарського суду Одеської області з позовом до Компанії "Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (надалі - "ТОВ "Еліт Теніс Клаб") про стягнення 515 705,58 грн. шкоди, завданої засміченням земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 218, 222, 224 ГК України, ст.ст. 17, 33, 43, 44 Закону України "Про відходи", ст.ст. 46, 56 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 1, 4, 5, 11, 16, 20, 35, 37, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та положеннями "Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171 із змінами, внесеними Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149; надалі - "Методика № 171").

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.06.2012 р. (суддя Оборотова О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. (судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В., Мишкіна М.А.), в задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку з його недоведеністю та відсутністю складу цивільного правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р., як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 - 21.10.2011 р. Інспекцією проведено планову перевірку дотримання ТОВ "Еліт Теніс Клаб" вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у присутності головного інженера ТОВ "Еліт Теніс Клаб" гр. Худякова В.І. складено відповідний Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ "Еліт Теніс Клаб", розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, 17, у порушення вимог ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", ст. 96 Земельного кодексу України та ст. 46 Закону України "Про охорону земель" здійснено засмічення земельної ділянки площею 15,9 кв.м. без твердого покриття твердими побутовими відходами. Акт перевірки підписаний головним інженером ТОВ "Еліт Теніс Клаб" гр. Худяковим В.І. із зауваженнями, згідно з якими на орендованій відповідачем земельній ділянці немає засміченої твердими побутовими відходами земельної ділянки без твердого покриття довжиною 3,10 м., шириною 4,90 м., висотою у трьох точках 067 м, 0,23 м. та 0,49 м., як це зазначено в акті.

За фактом засмічення земельної ділянки складено Протокол про адміністративне правопорушення № 104298 від 20.10.2011 р. та винесено Постанову від 25.10.2011р. №104298 про накладення на відповідальну особу ТОВ "Еліт Теніс Клаб" (головного інженера гр. Худякова В.І.) адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 52 КУпАП.

Інспекція звернулась до ТОВ "Еліт Теніс Клаб" з Претензією №100010 від 13.01.2012 р. про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 515 706,58 грн. Відповідачем зазначену претензію залишено без відповіді та задоволення.

Частина 1 статті 33 Закону України "Про відходи" закріплює, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Згідно з частинами 4 та 5 наведеної статті, зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про відходи").

Недопущення зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах віднесено п. з) ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" до обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

Стаття 43 Закону України "Про відходи" закріплює, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. У спірних правовідносинах для визначення розміру заподіяної шкоди підлягає застосуванню Методика № 171, пункт 2 якої визначає засмічення земель як наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій послались на недоведеність вчинення відповідачем правопорушення до якого має застосовуватись Методика № 171. Такий висновок судами зроблено з посиланням на постанову Київського районного суду м. Одеси від 29.02.2012 р. в адміністративній справі № 151/925/2012. Втім, колегія суддів оцінює такий висновок як передчасний, з огляду на наступне.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464 затверджено Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (надалі - "Порядок № 464"), пунктом 4.18 якого передбачено, що у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 р. № 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення".

Дійсно, постановою Київського районного суду м. Одеси від 29.02.2012 р. в адміністративній справі № 151/925/2012 визнано протиправними дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліної Л.П. щодо складання Протоколу про адміністративне правопорушення та винесення Постанови про накладання адміністративного стягнення за ст. 52 КУпАП відносно гр. Худякова В.І. Постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліної Л.П. про притягнення гр. Худякова В.І. до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП і накладення адміністративного штрафу в сумі 1 700,00 грн. скасовано.

Поряд з цим, слід враховувати, що в силу ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

При цьому, ч. 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" чітко визначає, що застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Дані норми законодавства залишились поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, якими серед іншого не звернуто увагу на те, що Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 10 - 21.10.2011 р. ніким не оскаржувався та є чинним. Пунктом 1.4 Порядку № 464 визначено, що акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. Відповідно, під час розгляду справи № 5017/1278/2012 не спростовано факт засмічення земельної ділянки, яка, як встановлено господарськими судами, знаходиться в оренді ТОВ "Еліт Теніс Клаб".

З оскаржуваних судових актів також вбачається, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарські суди послались на дані КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Іллічівська (довідка № 14-892 від 13.08.2008 р.), згідно з якими на орендованій ТОВ "Еліт Теніс Клаб" земельній ділянці розташовані будівлі, в яких проживають сторонні люди. З огляду на дане, господарські суди дійшли висновку про недоведеність засмічення земельної ділянки саме відповідачем, а не сторонніми особами.

Втім, даний висновок зроблено без урахування норм ст. 35 Закону України "Про охорону земель", якими саме власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок зобов'язано при здійсненні господарської діяльності проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від забруднення, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що господарськими судами під час розгляду справи не надано належної правової оцінки спірним правовідносинам, що унеможливило встановлення наявності чи відсутності підстав для настання відповідальності відповідача у вигляді відшкодування шкоди.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на недослідження господарськими судами обґрунтованості здійсненого Інспекцією розрахунку розміру шкоди від засмічення земель. Так, визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель здійснюється у відповідності до пункту 5 Методики № 171 та наведеній у ньому формули № 6. Дана формула використовує, серед іншого, такі показники, як нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, коефіцієнт небезпеки відходів, коефіцієнт еколого-господарського значення земель. Однак, матеріали справи не містять обґрунтування значень наведених показників, використаних Інспекцією при проведенні розрахунку.

Пунктом 3 частини 1 статті 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведене свідчить, що винесені судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. у справі № 5017/1278/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова