Ухвала суду № 28614933, 17.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 грудня 2012 р. № 5023/2531/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мирошниченка С.В.,суддів:Владимиренко С.В, Демидової А.М., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Турбогаз"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 22.12.2011у справі№5023/2531/11за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергомаш" доВідкритого акціонерного товариства "Турбогаз"простягнення 1002177,40 дол. США,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.05.2011 у справі №5023/2531/11 позовні вимоги задоволено; стягнуто суму основного боргу в розмірі 459679,76 дол. США, 97527,66 дол. США -8% за користування грошовими коштами, 444970,00 дол. США - неустойки.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 у справі №5023/2531/11 рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2011 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011 у справі №5023/2531/11 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 скасовано; рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2011 залишено в силі.

Публічне акціонерне товариство "Турбогаз" звернулось до Вищого господарського суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22.12.2011 у справі №5023/2531/11, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким залишити в силі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 у даній справі.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2010 у справі №12/425, від 30.11.2006 у справі №2/163/3, від 30.11.2011 у справі №45/284, від 12.07.2007 у справі №22/78, від 29.01.2004 у справі №3/87-03-2499 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Разом з тим, заявником подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення із заявою, яке колегія суддів визнає таким, що підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зі змісту постанов Вищого господарського суду України від 28.10.2010 у справі №12/425 та від 30.11.2011 у справі №45/284, на які заявник посилається, та постанови суду касаційної інстанції, про перегляд якої він просить, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 22.12.2011 у справі №5023/2531/11, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості за поставку продукції. При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановленого судом першої інстанції факту несплати відповідачем повністю вартості виготовленого позивачем обладнання, яке відповідно до умов укладеного сторонами контракту було виготовлено та відвантажено відповідачу, що підтверджується актами приймання - передачі товару.

Водночас у постанові від 30.11.2011 у справі №45/284, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення первісного позову (в частині що стосується доводів заявника) про стягнення суми внесеної попередньої оплати за товар відповідно до договору поставки, з огляду на встановлений судами попередніх інстанцій факт прострочення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару, що свідчить про наявність підстав для повернення позивачу попередньої оплати за товар, який він не отримав.

Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та постанови від 30.11.2011 у справі №45/284, колегія суддів встановила, що при вирішенні спорів в цих справах судами встановлені та враховані різні обставини, що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень. Тобто судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.

У постанові від 28.10.2010 у справі № 12/425 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій в частині стягнення заборгованості за договором поставки (в частині що стосується доводів заявника), оскільки позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо поставки обладнання, а відповідач не в повному обсязі сплатив за отриманий товар, що є підставою для стягнення залишку суми основного боргу, проти якого відповідач не заперечував. Тобто, у даній постанові та у постанові про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов однакових висновків щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості.

Разом з тим, даною постановою рішення попередніх інстанцій в частині стягнення пені, інфляційних, та 3% річних скасовано та в цій частині передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак, прийняття судом касаційної інстанції постанови про скасування судових рішень господарських судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору, а тому на постанову у даній справі в цій частині не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 29.01.2004 у справі № 3/87-03-2499, оскільки предмет позову у вказаній справі та у справі, про перегляд якої просить заявник, є різними. Так у справі № 3/87-03-2499 предметом позову є визнання недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків та стягнення 2469,10 грн. пені, тоді як у справі № 5023/2531/11, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позову є стягнення 1002177,40 дол. США боргу за поставлене відповідно до контракту обладнання, а також відсотків за користування грошовими коштами і неустойки (пені), що виключає подібність спірних правовідносин.

Крім того ознайомившись зі змістом постанов Вищого господарського суду України від 30.11.2006 у справі № 2/163/3 та від 12.07.2007 у справі № 22/78, на які посилається заявник як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів встановила, що судом касаційної інстанції були скасовані судові рішення попередніх інстанцій у цих справах, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції. Колегія суддів наголошує, що прийняття судом касаційної інстанції постанови про скасування судових рішень господарських судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Таким чином, постанови Вищого господарського суду України від 30.11.2006 у справі 2/163/3 та від 12.07.2007 у справі №22/78 не можуть бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене вище колегія суддів дійшла висновку про відсутність ознак, визначених статтею 11116 ГПК України в якості підстав для допуску справи №5023/2531/11 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Турбогаз" у допуску справи №5023/2531/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС. МирошниченкоСудді:С. Владимиренко А. Демидова І. Плюшко С. Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)