Рішення № 28611970, 17.12.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2012 Справа №1915/18320/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: - головуючого Братасюка В.М.

- за участю секретаря Мельник М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 364 000грн., з яких: 130 000грн. сума основного боргу, 234 000грн. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами. Посилається на те, що 23.08.2007р. між ним та відповідачем укладено договір позики грошей, відповідно до якого ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 кошти в сумі 130 000 грн., з терміном повернення до 25.11.2007р. Крім того, між ними укладено договір, згідно якого термін повернення кошів продовжено до 23.08.2008р., зі сплатою 3% щомісячно за користування коштами, а також, в разі неповернення кошів в строк обумовлений договором, боржник сплачуватиме додатково пеню в розмірі 1% щомісячно на залишок заборгованості. Добровільно повертати кошти відповідач позивачу відмовляється.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг в сумі 296 773грн., з яких: 130 000грн. сума основного боргу, 73 966грн. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами, 27 248грн. - 3% річних від суми основного боргу за час користування чужими коштами, 65 559грн. сума інфляційних втрат.

Відповідач у судове засідання не з'явився і про причини неявки суд не повідомив, хоча судом приймалися необхідні міри для належного його повідомлення про день, час та місце розгляду справи.

Згідно ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. За даних обставин, суд вважає за можливе розгляд справи без участі відповідача з постановленням заочного рішення, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів про права, обов'язки та фактичні взаємовідносини сторін, позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних обставин.

Судом встановлено, що 23.08.2007року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики грошових коштів, згідно з яким ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 130 000грн., а останній зобов'язувався повернути позикодавцеві отриману суму грошей до 26.11.2007 року, про що свідчить розписка від 23.08.2007р.

27.11.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до якого сторони домовились про те, що термін повернення грошей продовжено до 23.08.2008р. Крім того, сторони в договорі погодили, що позичальник буде сплачувати позичкодавцеві 3% щомісячно за користування коштами, а також, в разі неповернення коштів в строк обумовлений договором, боржник сплачуватиме додатково пеню в розмірі 1% щомісячно на залишок заборгованості.

У встановлений строк, до 23.08.2008року, зобов'язання за договором позики не виконано, грошові кошти позивачу не повернуто, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 296 773грн., з яких: 130 000грн. сума основного боргу, 73 966грн. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами, 27 248грн. - 3% річних від суми основного боргу за час користування чужими коштами, 65 559грн. сума інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з вимогами ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За нормами ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

ОСОБА_2 згідно умов договору позики, суму боргу не повернув, чим порушив права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення із відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відсотків та 3% річних від простроченої суми.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

На підтвердження укладення договору позики позивач представив суду розписку від 23.08.2007р. та договір від 27.11.2007р., які свідчать про передачу ОСОБА_2 у позику грошових коштів на суму 130 000 грн.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по договору позики в сумі 296 773грн., з яких: 130 000грн. сума основного боргу, 73 966грн. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами, 27 248грн. - 3% річних від суми основного боргу за час користування чужими коштами, 65 559грн. сума інфляційних втрат.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120грн. та судовий збір в розмірі 1 700грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 59, 60, 212, 226, 228, 232, 233 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.526, 530, 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (жителя АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 борг в сумі 296 773грн., з яких: 130 000грн. сума основного боргу, 73 966грн. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами, 27 248грн. - 3% річних від суми основного боргу за час користування чужими коштами, 65 559грн. сума інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120грн. на та судовий збір в розмірі 1 700грн.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення заочного рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк