Ухвала суду № 28610830, 19.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук С.М.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"19" вересня 2012 р. Справа № 2а/1770/5159/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" березня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжеон" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.11.2011р. №0001362351, №0001372651 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжеон" - звернулося до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДШ в м.Рівненському районі від 14 листопада 2011 року №0001362351 про завищення від"ємного Значення об"єкта оподаткування податком на прибуток за 2 кв. 2010 року на суму 1050,00 гривень та №00013762351, згідно якого позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування на 210,00, гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 53,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення від 14.11.2011 року № 0001362351 та № 0001372351.

Присуджено на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжеон" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн. .

Не погоджуючись з даною постановою ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В своєму запереченні на апеляційну скаргу позивач просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 19.10.2011 р. по 25.10.2011 р. Державною податковою інспекцією у Рівненському районі на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Віжеон»проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2008 р. по 18.10.2011 р. при проведенні взаємовідносин, з ПП "Астелікс-2007" (код ЄДРПОУ 34873961). За матеріалами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14 листопада 2011 року №0001362351 за порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР) (далі - Закон про прибуток), на суму завищення від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток за 2 кв. 2010 року в розмірі 1050,00 гривень та №00013762351, згідно, якого зменшено розмір бюджетного відшкодування за липень 2010 р. в розмірі 210,00 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 53,00 гривень за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 02.04.1997р. (далі - Закон про ПДВ).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем були придбані у ПП Астелікс-2007" п'ять вентилів ДУ 15 с 57 ДУ 25 Ру 160 на загальну сума1260,00 грн., в т.ч.ПДВ-210,00 грн.

Обставини щодо придбання таких вентелів підтверджуються видатковою накладною № РН-2106-1, рахунком-фактурою.№ СФ 21061 від 21.06.2010 р., платіжним дорученням на оплату №283, податковою накладною № 210601 від 21.06.11 р. Всі згадані документи підписані ОСОБА_1.

Транспортування обумовлених вентелів для позивача здійснювалося через Товаристово з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ", що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" від 13.12.2011 р. Витрати на транспортування не включалися позивачем до складу валових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжеон" оприбуткувало вентилі на баланс підприємства у червні 2010 року, що засвідчується прибутковим ордером №17/06, книгою складського обліку за червень 2010 р., журналом-ордером і відомістю по рах.2091 "Інші матеріали" за червень 2010 року.

Придбані матеріальні цінності використані в господарській діяльності підприємства, а саме - для підтримки в робочому стані і технічного обслуговування установки по виробництву добавок до бетону (інв.№577), це підтверджується актом здачі-прийняття робіт №7-06 від 30.06.2011 року, та актом на списання 19/06 від 30.06.2011 р.

В подальшому, у відповідності до протоколу засідання технічної ради від 30.05.2011 р., наказу по підприємству № 44 від 18.06.2011 р., рішення по оцінці демонтованих запасних частин та обладнання від 05.07.2011р., акту на демонтаж запасних частин № АДЗЧ-000001 від 05.07.2011р., прибуткового ордеру № 54 від 05.07,2011р. всі вентилі були демонтовані. 28 вересня 2011 року один вентиль було реалізовано приватній фірмі «Терміт»згідно видаткової накладної №РН-0000008 та довіреності №163 від 26.09.2011 р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, посилаючись на положення пп. 5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.1, пунктом 6.1 ст. 6, підпункту 7.4.1 пунктів 7.4, 7.7, ст. 7 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" виходив з того, що валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)... (п.п.5.2 ст.5 Закону про прибуток). Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів.та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи підтверджується обставини щодо фактичної поставки вентелів позивачу. Відтак, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат (рядок Декларації 04.1 за 2-й квартал 2010 року) вартість 5-ти вентилів ДУ 15 с 57 ДУ 25 Ру 160 в розмірі 1050,00 грн. (без ПДВ), що були придбані у ПП Астеліке-2007".

Підставою для отримання відшкодування податку на додану вартість є дані виключно податкової декларації за звітний Період (п; 2.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість).

Правильність відображення податкового кредиту по вищеописаній операції, підтверджується також листом Державної податкової адміністрації у Рівненській області від 15.04.2011р. №7738/07-112, скерованим на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віжеон», у якому відсутні розбіжності із контрагентом ПП "Астелікс-2007".

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо правомірності доводів відповідача стосовно нікчемності укладеного позивачем договору, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, нікчемним правочином є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Відповідно до ст. 234 ЦК України визначено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, який може бути визнаний судом недійсним. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними. Отже, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином законом не визнано нікчемним, такий правочин є оспорюваним і його недійсність може бути встановлена лише судом.

Враховуючи наведене, обставини щодо вчинення юридичними особами фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання, є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними - на момент розгляду даної справи, суду не надано доказів, що прийнято судове рішення про визнання недійсним вищенаведеного правочину позивача з ПП «Астелікс-2007».

Що ж до доводів відповідача про те, що правочин позивача з ПП «Астелікс-2007» порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, що суперечить настанню господарських відносин, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на заволодіння майном держави.

Згідно ст. 62 Конституції. України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача, вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податків) у діях посадових осіб позивача або їх обізнаність щодо протиправного характеру діяльності контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, будь-які протиправні дії одних осіб не може покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких осіб на інших.

Доводи відповідача щодо безтоварності господарських операцій позивача та названого контрагента, є такими , щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та не підтверджено відповідними доказами.

Судом не було встановлено, а відповідачем не було доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або особи що його представляла, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди. .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якoго у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненським окружним адміністративним судом від 06 березня 2012 року винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст.ст.195,197,198, 200,205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" березня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжеон" вул.Барона Штенгеля,145 В,с.Городок,Рівненська область, Рівненський район,33017

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023