Постанова № 28604830, 18.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.12.2012 р. справа №29пн/5014/1487/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Азарової З.П., Кододової О.В.при секретарі судового засідання Максименко Г. П.за участю представників сторін: від позивача:Луб'янов О.А. -за довір.від відповідача:Леонець Т.В. -за довір.розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської областівід 03.09.2012р.у справі№ 29пн/5014/1487/2012 (суддя: Фонова О.С.)за позовомПриватного акціонерного товариства "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон", м. Луганськдо відповідача: Приватного підприємства "Атлант - Плюс", с. Новоохтирка Новоайдарського району Луганської областіпровизнання права власності на рухоме та нерухоме майно за набувальною давністю

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.09.2012 року по справі № 29пн/5014/1487/2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон»до приватного підприємства «Атлант-Плюс» про визнання права власності на рухоме та нерухоме майно за набувальною давністю.

У задоволенні позовних вимог відмовлено через недоведеність позивачем наявності встановлених законом підстав для визнання за ним права власності на спірне майно за набувальною давністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 319, 328, 344 ЦК України, ст. 85 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач з доводами викладеними в апеляційній скарзі погодився, просить суд вимоги апеляційної скарги задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники сторін в судовому засіданні свої доводи, викладені письмово підтримали.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватне акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», відповідно до пункту 1.1 Статуту, зареєстровано Відділом ліцензування державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради як юридична особа 11.02.1999, реєстраційний № 1201, код ЄДРПОУ 30280120, перейменоване згідно рішення загальних зборів акціонерів від 16.11.2009 та раніше мало найменування Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон».

Між громадянами України - співвласниками майна у формі основних засобів, що належать ним на праві спільної часткової власності, як співвласниками, в особі Соловйової Олени Михайлівни, як уповноваженої від пайовиків КСП «Новий Айдар», та ЗАТ «СВФ «Агротон»(позивач у справі), як Господарством, був укладений договір оренди б/н від 30.04.2001 (далі - договір). Відповідно до умов розділу 1 цього договору сторони визначили, що співвласники передають належні їм на праві спільної власності основні засоби Господарству в оренду строком до 01.04.2006. Розмір майнової частки (паю) кожного з Співвласників у спільному майні визначається у вартісному виразі і відсотках (список громадян з зазначенням розміру належних їм часток у спільному майні визначений в Договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності). Згідно розділу 2 договору оренди, перелік основних засобів, що передається в оренду за цим договором, визначений в Додатках 1, 2, 3 до цього договору. Основні засоби обліковуються Господарством як орендовані.

01.01.2002 між співвласниками та господарством була підписана угода про розірвання договору оренди від 30.04.2001, оскільки співвласники спірного майна протягом 8 місяців після укладення договору оренди не підтвердили свого права власності на основні засоби, передані ними в оренду. Відповідно до умов пункту 3 цієї угоди ЗАТ СВФ «Агротон», з моменту підписання цієї угоди і до оформлення права власності на основні засоби за власниками майна, яке використовувалось Господарством згідно договору оренди від 30.04.2001, повинен здійснювати його охорону з правом користування відповідно до господарського призначення, підтримувати майно у справному стані.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Прат «СФВ «Агротон»з 01 січня 2002 року, тобто протягом більш ніж 10 років, безперервно, відкрито, безтитульно володіє нерухомим та рухомим майном загальною вартістю 1237161 грн.57 коп., яке до 2000 року було складовою частиною майна КСП «Новий Айдар», який ліквідовано 16.05.2000 року за рішенням господарського суду Луганської області. Спірне майно перейшло у володіння ПрАТ «СФВ «Агротон»з 01.01.2002 року після розірвання договору оренди основних засобів від 30.04.2001 року, укладеного позивачем з колишніми членами КСП «Новий Айдар». Вищевказана угода про розірвання договору оренди від 01.01.2002 року була обумовлена тим, що громадяни-України співвласники майна протягом 8 місяців після укладення договору оренди не підтвердили свого права власності на основні засоби, передані ними в оренду. При цьому, п. 3 угоди передбачав, що основні засоби (спірне майно) залишається у володіння ЗАТ «СВФ «Агротон»з моменту підписання цієї угоди до моменту оформлення права власності за власниками майна.

Протягом 10 років ніхто, в тому числі і колишні члени КСП «Новий Айдар», не заявляли будь-яких претензій до ПрАТ «СФВ «Агротон»як нового володільця. Тобто заволодіння майном та подальше його використання було добросовісним. При цьому, на відкритість володіння вказує, зокрема, факт знаходження відповідного нерухомого та рухомого майна на забалансовому рахунку,факт укладення протягом строку набувальної давності позивачем договорів щодо постачання електроенергії з метою використання майна за призначенням.

22 лютого 2012 року ПрАТ «СВФ «Агротон»уклало з ПП «Атлант-Плюс»протокол про наміри укласти договір купівлі-продажу спірного майна. Протокол про наміри від 22.02.2012 року передбачав, що ПП «Атлант-Плюс»визнає право власності ПрАТ «СВФ «Агротон»на спірне майно та буде укладати з ним договір купівлі-продажу цього майна тільки після підтвердження права власності ПрАТ «СВФ «Агротон»на майно з наданням ПП «Атлант-Плюс»визначених законодавством України правовстановлюючих документів з відомостями про державну реєстрацію права власності (п.4 протоколу про наміри). Також Сторони встановили строк реалізації положень протоколу -до 14 травня 2012 року. Крім того, протокол про намір містив в собі умови щодо вартості майна при майбутньому укладенні договорів купівлі-продажу.

Станом на 15.05.2012 року право власності ПрАТ «СВФ «Агротон»не було підтверджено. 16.05.2012 року відповідач повідомив ПрАТ «СВФ «Агротон», що положення протоколу від 22.02.2012 року не виконані, тому він не може визнати право власності ПрАТ «СВФ «Агротон»та укласти договір купівлі-продажу. Проте, відповідач у листі від 16.05.2012 року також повідомив, що згоден укласти з ПрАТ «СВФ «Агротон»договір купівлі-продажу відповідного майна за умови підтвердження позивачем права власності в судовому порядку.

За таких обставин, на думку позивача, відповідач безпідставно не визнає право власності ПрАТ «СВФ «Агротон».

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту заволодіння спірним майном за набувальною давністю, не надано доказів, що підтверджують наявність підстав, необхідних для визнання за позивачем права власності на спірне рухоме та нерухоме майно за набувальною давністю.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає такий висновок помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 328 Цивільно кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності може виникати за наявності певних юридичних фактів, що поділяються на первісні та похідні. За первісних підстав право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників. За похідними підставами право власності на річ виникає за волею попереднього власника.

Набуття права власності за давністю добросовісного володіння, що відноситься до первинного способу набуття права власності, унормоване приписами статті 344 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до частин 1, 4 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Таким чином, для визнання права власності за набувальною давністю, позивач повинен довести, що по-перше, він добросовісно заволодів чужим майном, а по-друге, продовжує цим майном відкрито, безперервно володіти протягом 10 років, якщо це нерухоме майно і 5 років, якщо це рухоме майно.

Отже, володіння має бути добросовісним, тобто, обставини у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Встановлення характеру володіння (добросовісне й недобросовісне) при виникненні спору здійснюється судом з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. Разом з тим, володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець зобов'язаний спеціально інформувати оточуючих про своє володіння річчю. Володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків (для нерухомого майна упродовж 10 років, а для рухомого майна - 5 років).

Виходячи з аналізу обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що майно, на яке позивач просить визнати право власності за набувальною давністю, залишилось у нього після розірвання договору оренди від 30.04.2001 р. на підставі угоди від 01.01.2002 р. про розірвання договору оренди, укладеної між позивачем та співвласниками, в особі Соловйової О. М., як уповноваженої від пайовиків КСП «Новий Айдар»Новоайдарського району Луганської області. Згідно умов цієї угоди, сторони розірвали договір оренди від 30.04.2001 р. та не вважають себе зв'язаними якими -небудь правами та забов`язаннями з моменту підписання цієї угоди. Майно, яке знаходилось у позивача в оренді залишилося у нього після розірвання договору оренди на підставі вказаної угоди від 01.01.2002 р., тобто саме з цієї дати слід вважати, що позивач заволодів чужим майном. При цьому, таке заволодіння було добросовісним, оскільки відбулося за згодою осіб, які вважали себе співвласниками цього майна. Згода цих осіб відображена в угоді про розірвання договору оренди.

З моменту заволодіння чужим майном до цього часу будь-хто з осіб, які вважали себе співвласниками майна не надавали позивачу жодних документів, якими б підтверджувалось їх право власності на спірне майно та не зверталися з вимогами про витребування цього майна від позивача.

За таких умов, позивача слід вважати таким, що добросовісно заволодів майном з 01.01.2002 р. і до цього часу ним володіє.

Відкритість та безперервність володіння спірним майном на протязі 10 років підтверджується тим, що таке майно знаходиться у позивача на за балансовому рахунку 01, що підтверджується довідкою позивача від 16.05.2012 р. та укладеними позивачем договорами постачання електроенергії для забезпечення електричного живлення спірного нерухомого майна з метою використання його за призначенням. Таке підтверджується договором на користування електричною енергію від 01.04.2002 р. № 32а з додатками та договором на постачання електричної енергії від 16.11.2007 р. № 12.

Враховуючи, що позивач з 01 січня 2002 року, тобто протягом більше ніж 10 років, безперервно, відкрито, добросовісно, безтитульно володіє спірним нерухомим та рухомим майном, колегія суддів знаходить обґрунтованими посилання позивача, що в даному випадку наявні всі встановлені законом підстави для визнання за ним права власності на спірне майно за набувальною давністю.

Вказані доводи позивача не були спростовані відповідачем та останній не заперечував проти задоволення вимог позивача.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спірне майно було передане співвласниками позивачу у користування за надання послуг по охороні майна. Такі умови відсутні в угоді від 01.01.2002 р. про розірвання договору оренди від 30.04.2001 р. Вказана угода не є новим договором оренди, який встановлює для позивача та співвласників майна нові права чи обов'язки щодо оренди цього майна. Навпаки, п.2 угоди встановлено, що сторони не вважають себе зв'язаними якими - небудь правами та зобов'язаннями з моменту підписання цієї угоди. Тобто, з моменту розірвання договору оренди від 30.04.2001 р. майно, яке раніше було передане в оренду за вказаним договором, за згодою осіб, які вважали себе співвласниками майна, залишилося у позивача. При цьому, правові підстави знаходження майна у позивача сторонами не встановлені. На думку колегії суддів, здійснення послуг по охороні майна та підтримання його у справному стані, про що вказали сторони в угоді від 01.01.2002 р., є лише діями, направленими на забезпечення права позивача на володіння майном та його використання за призначенням, які не впливають на можливість та підстави набуття останнім права власності на таке майно за набувальною давністю.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон", м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2012 р. у справі 29пн/5014/1487/2012 -задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2012 р. у справі 29пн/5014/1487/2012 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон", м. Луганськ до Приватного підприємства "Атлант - Плюс", с. Новоохтирка Новоайдарського району Луганської області про визнання права власності на рухоме та нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити у повному обсязі.

Визнати за набувальною давністю право власності Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон»(код ЄДРПОУ 30280120, адреса: м. Луганськ, вул. 50 років Оборони Луганська) на наступне нерухоме та рухоме майно:

№ п\пНайменуванняАдресаКількістьЗалишкова вар-ть1Токове господарствоЛуганська обл., Новоайдарський р-н., с. Побєда, вул. Совєтська, 71837634,001.1.Критий ток А1 1 1.2.Дерев'яний склад Б1 1 1.3.Кам'яний склад И1 1 1.4.Вісова тока Вві 1 1.5.Сторожка С 1 1.6.Склад Е 1 1.7.Циркулярка Г1 1 1.8.ЗАВ-40 - 3 1 1.9.Пілорама Ж1 1 1.10.Столярка Д1д 1 1.11.Уборна - У 1 1.12.Огорожа п1 1 2Будівля контори А1Луганська обл., Новоайдарський р-н., с. Побєда, вул. Леніна, 41116300,003Механічна майстерняЛуганська обл., Новоайдарський р-н., с. Побєда, вул. Будьоного, 13153214,003.1.Механічний цех А1аа1 1 3.2.Сарай Б 1 3.3.Склад Г М 1 4Автозаправка 162745,00 Разом: 969893,00№ п\пНайменування__КількістьЗалишкова вар-ть1Ваги соті __1250,002Ваги соті __1200,003Ваги соті __1200,004Ваги соті __1300,005Зварювальний агрегат__11686,846Зварювальний агрегат __13200,007Токарний верстат__15700,008Точильний верстат __1200,009Цистерна молочна__1450,0010Шкаф РУС 140,6011Шкаф РУС 1230,5212Шкаф РУС 190,7713Електроталь __11350,0014Борона БД-7-22__17000,0015Борона БЗСЕ-1__543000,0016ПлугПН-5-15 № 23__11300,0017 Плуг ПН-2-40 № 29__12200,0018Сівалка СЗ-3,6 № 67__12440,0019Сівалка СЗ-3,6 № 69 __12440,0020Сівалка СЗ -3,6 № 70 __12440,0021Сівалка СЗ 3,6 № 87 __12440,0022Сівалка СЗ 3,6 № 88__12440,0023Культиватор КПЕ № 44 __12000,0024Культиватор КРН-5,6 № 63 __11500,0025Культиватор КРН-5,6 № 44 __11500,0026Культиватор КРН-5,6 № 45 __11500,0027Культиватор КТС-10 № 47 __13000,0028Зерноочисна машина ЗЗС-20С __1600,0029Зерноочисна машина ЗПР-10С __11100,0030Зерноочисна машина ОС 4,45 __12900,0031Навантажувач КШП-6 __11200,0032ТСН-3 № 2169 __11243,9733Причіп ПСЕ № 12,5 № 2153 __12500,0034Причіп ПТС-9 № 96 12000,00__12000,0035 Прицеп ПТС-20 мЗ № 140 __13000,0036Зчеплення СТ-21 № 114 __11800,0037Зчеплення СП-11 № 124 __11000,0038Зчеплення СП-11 № 210 __11000,0039Зчеплення СП-16 № 122 __11000,0040Зчеплення СП-16 № 206 __11000,0041Зчеплення СП-16 № 207__11000,0042Зчеплення СП-16 № 208 __11000,0043ВАЗ 2121 Держ.т№ ВВ 4769АА__110145,5244ГАЗ 3307 Держ.№ 15228 АР__16718,7745ГАЗ 3307 Держ.№15230 АО__17246,0046ГАЗ 3307№ 15231 АО __17195,1347ГАЗ 3307 Держ. №14797 АРмол. __16246,0048ГАЗ 52-МЗ 3607 Держ.№ 14798 АР бензовоз __13000,0049ЗИЛ -431-412 Держ.№ 15229 АР __13692,1850ЗИЛ ММЗ-4505 Держ. № 15225 АР __17802,1351ГАЗ-САЗ 3507 Держ.№ 15226 АР __11388,4852УАЗ 3307 Держ.№ ВВ 4754АА__17391,6653Трактор колісний МТЗ -80 Держ. № 4075 ВЧ __120000,00 Трактор колісний МТЗ -80 Держ. № 4071 ВЧ__120000,0054Трактор колісний МТЗ -80 Держ. № 4077 ВЧ __110000,00 Трактор колісний МТЗ -80 Держ. № 4078 ВЧ__115000,0056Трактор гусеничнийД 150, н/в, № двигуна 448691, заводський № 93064, № шасі б/н __120000,0055Трактор колісний,Т 150 К, держ. № 5835 ВЖ __130000,0058Трактор колісний ЮМЗ 6 Л, Держ. № 4063ВЧ__110000,0057Трактор Колісний ЮМЗ 6 Л, Держ. № 4069 ВЧ __110000,00 Разом: 267268,57

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С.А. Малашкевич

Судді: З. П. Азарова

О. В. Кододова