Ухвала суду № 28596949, 04.01.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Коваль С.М.

суддів Єфімової О.І., Бартащук Л.В.

при секретарі Вендоліної А.М.

за участю прокурора Морунова Д.В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, шляхом проведення в порядку ст. 336 КПК України відеоконференції між Апеляційним судом м. Києва та Київським СІЗО, апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року.

Цією ухвалою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимому,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ухвали, при вирішенні питання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, дані які характеризують його особу, прийшов до висновку про неможливість застосування ОСОБА_1 іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме спробам підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжувати злочинну діяльність.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, ухвалу слідчого судді як незаконну та необґрунтовану скасувати та прийняти нову ухвалу, якою змінити обраний запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. При цьому зазначає, що слідчим суддею при прийнятті рішення не було зазначено доказів, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не враховано дані про його особу, що він має постійне місце проживання та реєстрації, добровільно відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, який вважав постанову судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ухвали суду, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110040001130 від 10.12.2012 року.

10 грудня 2012 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

12 грудня 2012 року до Дніпровського районного суду м. Києва звернувся слідчий з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і того ж дня о 12 год. 20 хв. підозрюваному надані копія клопотання та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді клопотання задоволено та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про необхідність застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялися при розгляді клопотання. При цьому були вислухані підозрюваний ОСОБА_1, доводи прокурора та слідчого, а також досліджені матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішення питання про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вчинено ним після звільнення умовно-достроково з місць позбавлення волі, а також враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, прийшов до висновку про можливість підозрюваного продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати кримінальному провадженню та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов»язують можливість застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прийнято обґрунтоване рішення про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстави, з яких підозрюваний просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати йому інший запобіжний захід не заслуговують на увагу та не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Тому посилання в апеляційній скарзі підозрюваного про те, що судом при прийнятті рішення не було враховано, що злочин у вчиненні якого від підозрюється, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, не заслуговують на увагу.

Разом з тим, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, зобов»язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов»язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, підозрюваного необхідно звільнити з-під варти, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки до суду (органу досудового розслідування), в тому числі, через внесення застави.

Оскільки під час розгляду клопотання слідчого про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не було визначено розмір застави та не покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, ухвалу слідчого судді як постановлену з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону слід скасувати та ухвалити нову ухвалу, з визначенням розміру застави та покладенням обов'язків, передбачених законом.

Вирішуючи дане питання, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, потребує від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, вирішуючи справу відповідно до вимог міжнародного та національного законодавства, при визначенні розміру застави, колегія суддів враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 не працює, раніше судимий, що дане кримінальне правопорушення, яке віднесено до злочину середньої тяжкості було вчинено невдовзі після звільнення умовно-достроково з місць позбавлення волі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення підозрюваному застави в розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, що становить 22940 гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, і такий розмір застави, не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати

Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві ВечіркаР.С., погодженого із прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ЄрмоленкоС.М., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк тримання ОСОБА_1 під вартою строком 60 днів з моменту затримання, тобто до 10 год. 10 хв. 07 лютого 2013 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 22940 (двадцять дві тисячі дев»ятсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104)

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ВечіркаР.С. із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ВечіркоР.С. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО .

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві Вечірка Р.С., прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва ЄрмоленкаС.М. та слідчого суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_______ ____ ______

С.М. Коваль О.І. Єфімова Л.В. Бартащук

[1]Справа № 11-сс/796/13/2013 Категорія: ст. 194 КПК Головуючий у першій інстанції - Бірса О.В.

Доповідач - Коваль С.М.