Постанова № 28592726, 03.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2012 року № 2а-13881/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью-Проджект»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013461501 від 14.09.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью-Проджект», скорочена назва: ТОВ "НЬЮ-ПРОДЖЕКТ"Г" (надалі –позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва ДПС (надалі –відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013461501 від 14.09.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.10.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-13881/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 13.11.2012, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві та додаткові документи, що надавались під час розгляду справи.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з огляду на доводи, викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Справа розглянута в порядку письмового провадження з огляду на подане письмове клопотання сторін про розгляд справи в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2012 Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва ДПС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0013461501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «податок на прибуток»на загальну суму 15 755 грн., в тому числі за основним платежем 12604грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3151грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки від 21.08.2012 №5510/15-1-35892131, згідно яких внаслідок порушення ТОВ «Нью-Проджект»п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України платником занижено грошове зобов’язання з податку на прибуток на 12604грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, обґрунтовуючи протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, позивач посилається на те, що 08.08.2012 ТОВ «Нью-Проджект»подано до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби в електронному вигляді податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року з відповідними додатками, в якій задекларовано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 16) у розмірі 00,00 гривень.

Як зазначає позивач, оскільки вказана Декларація подавалася до відповідача в електронному вигляді, через збій у роботі відповідного програмного забезпечення у рядках 06.5 та 06.1 Декларації відбулася технічна помилка, внаслідок чого показник рядка 06.5 було завищено на 60020,00 гривень, а показник рядка 06.1 було занижено на таку ж саму суму у розмірі 60020,00 гривень.

На думку представника позивача, оскільки при розрахунку суми об'єкта оподаткування враховуються обидва показники, що зазначаються у рядках 06.5 та 06.1, у зв'язку з тим, що сума помилки щодо рядку 06.5 та 06.1 дорівнювали одна одній та ці суми взаємно вираховуються одна з одної, оскільки показник рядку 06.5 завищений внаслідок некоректної роботи програмного забезпечення, а показник рядка 06.1 був занижений з тих же самих технічних причин, то вказана технічна помилка не вплинула на визначення суми об'єкта оподаткування за відповідний податковий період - І півріччя 2012 року, а отже і не змінила розміру зобов'язань Позивача щодо сплати ним податку на прибуток за І квартал 2012 року.

Крім того, представник ТОВ «Нью-Проджект»наголошує на тому, що позивач був позбавлений можливості надати відповідні пояснення та уточнюючу Податкову декларацію під час проведення відповідної камеральної перевірки Відповідачем, оскільки останнім, в порушення вимог п.2.10 розділу 2 Примірного порядку проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого Наказом ДПА України від 5 грудня 2008 року № 761, при проведенні перевірки податкової звітності з податку на прибуток не отримано від позивача пояснення з питань виявлених порушень, не запрошено позивача для перевірки правильності заповнення податкової звітності (декларування окремих даних).

На думку представника позивача, вказані вище обставини є достатнім доказом протиправності спірного податкового повідомлення рішення, як наслідок позивач просить його скасувати.

Однак, на думку суду, помилковість визначення у податковій декларації з податку на прибуток ТОВ «Нью-Проджект»за І квартал 2012 відповідних показників, не запрошення та не отримання від позивача пояснень по суті виявлених порушень, не може бути виключно-достатньою підставою для скасування спірного податного повідомлення-рішення, враховуючи також наступне.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставах даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відтак, при вирішенні даного публічно-правового спору по суті заявлених позовних вимог, суд позбавлений можливості застосувати до спірних правовідносин положення п.2.10 розділу 2 Примірного порядку проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого Наказом ДПА України від 5 грудня 2008 року № 761, враховуючи таке.

Відповідно до п.1.2 Порядку, при проведенні камеральної перевірки застосовуються такі нормативно-правові акти: Закон України від 4 грудня 1990 року N509-XII "Про державну податкову службу", зі змінами та доповненнями; Закон України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування", зі змінами та доповненнями; Закон України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" - зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 334); Закон України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2181), які станом на час проведення контрольного заходу та винесення спірного ППР втратили чинність/частково втратили чинність, у зв’язку з прийняття Податкового кодексу України. А податкове повідомлення-рішення №0013461501 від 14.09.2012 винесено саме за порушення позивачем п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, що позбавляє суд можливості прийняти до уваги посилання позивача на порушення відповідачем п.2.10 Примірного порядку, як на підставу скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку посиланням представника позивача на те, що в Акті, складеному Відповідачем, помилково зазначено, що Позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 12604,00 гривень, оскільки, на думку заявника, заниження зобов'язання не відбулося у зв'язку з тим, що не відбулося заниження розміру об'єкта оподаткування (рядок 07 Декларації), на визначення якого впливають показники рядків 06.5 та 06.1 Декларації, суд зазначає наступне.

Згідно статті 150.1 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення

В той же час, відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2012 році таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платника з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень і більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення і з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік, то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних податкових періодів, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення.

Враховуючи те, що станом на 1 січня 2012 року від'ємне значення об'єкта оподаткування позивача складає 80 027 грн., сума, що підлягає відображенню в складі витрат декларації за 1 півріччя 2012 року (рядок 06.5) повинна дорівнювати 20 007 грн. (80 027х 25%), а позивачем зазначено 80 027.

Таким чином, посилання позивача на відсутність факту заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток за І квартал 2012 не знаходить свого підтвердження доказами, наявними в матеріалах справи, адже шляхом застосування математичного методу віднімання, при визначенні суми витрат, що враховуються при визначенні об’єкту оподаткування за І кв. 2012, за умови правильного відображення позивачем суми від’ємного значення в розмірі 20 007, а не 80 027, є можливим погодитись з доводами податкового органу про заниження позивачем суми оподатковуваного доходу/об’єкту оподаткування на 60 020грн. (689759 (валовий дохід) –629739 (валові витрати:163156+437252+9324+20007) = 60020.

Більш того, представником позивача не заперечується, а матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Нью-Проджект»після проведення контрольного заходу до податкового органу надано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2012, в рядку 06.5 якої позивачем особисто визначено від’ємне значення в розмірі 20 007, що відповідає даним податкового органу за наслідками проведеної перевірки.

З огляду на все вищевикладене, оскільки наявність технічної помилки та не застосування відповідачем п.2.10 Примірного порядку при проведенні перевірки, не сприймаються судом як безумовні докази протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, а іншого судом не встановлено, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до переконання про відсутність підстав для скасування ППР №0013461501 від 14.09.2012.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью-Проджект», в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.