Постанова № 28592730, 05.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2012 року № 2а-13017/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомАкціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типу «Вільшанка»(і.к. 02799697)до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (і.к. 38039715)провизнання нечинною та скасування постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне сільськогосподарське риболовецько-промислове товариство закритого типу «Вільшанка»(надалі -ЗАТ «Вільшанка») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому, з урахуванням клопотання від 19.11.2012 року, просило скасувати Постанову №1685-ЦД-1-Е від 29.08.2012 року, винесену Директором Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Жупаненком В.М.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до п. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства»внесення змін до статуту, в тому числі такі, що пов'язані з приведенням статуту у відповідність з нормами чинного законодавства, віднесено до виключної компетенції загальних зборів. В свою чергу, господарське товариство -ЗАТ «Вільшанка»не може зобов'язати власних учасників брати участь у загальних зборах, а тому не має нести відповідальність за бездіяльність учасників, яка полягає в не вирішенні ними питання щодо приведення статуту товариства у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства». В зв'язку з цим, позивач вважає Постанову №1685-ЦД-1-Е про накладення на нього штрафу необґрунтованою та незаконною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13017/12/2670, закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.11.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Окружний адміністративний суд м. Києва, в реалізацію положень ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, замінив відповідача на Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Також суд виключив зі складу осіб, які беруть участь у справі Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Представники сторін не заперечували щодо таких дій суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Від Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - ЦТД НКЦПФР) 22.11.2012 року через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли письмові заперечення на позов. В своїх запереченнях відповідач зазначив, що НКЦПФР, до системи органів якої він входить, здійснює державне регулювання на ринку цінних паперів шляхом здійснення комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних. В межах своїх повноважень органи НКЦПФР видають обов'язкові для виконання учасниками ринку цінних паперів розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери. Питання винесення таких розпоряджень регулюється нормами Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням ДКЦПФР № 2272 від 11.12.2008 року. Всупереч вимогам п. 5 Розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства»позивачем не було у визначений строк приведено власний статут у відповідність із нормами цього закону, що стало підставою для винесення стосовно нього Розпорядження № 238-ЧК від 21.09.2011 про усунення порушень законодавства про цінні папери в строк до 21.03.2012 року. В свою чергу, невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери є підставою для накладення на юридичну особу штрафу у розмірі від 1000 до 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відповідач наголошує, що ЦТД НКЦПФР діяв в межах та способом, передбаченим законом, накладений на позивача штраф є мінімальним, в зв'язку з чим просить у задоволені позову ЗАТ «Вільшанка»відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням клопотання представників сторін, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2009 року набрав чинності Закон України «Про акціонерні товариства», який визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Зазначеним Законом не передбачено існування таких типів акціонерних товариств, як закрите та відкрите акціонерне товариство. Натомість, акціонерні товариства можуть існувати у вигляді публічних або приватних акціонерних товариств. Так, ч.4 ст. 3 названого Закону визначено, що повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Пунктом 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону в чинній редакції передбачено, що статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 30.04.2011 року.

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій:

1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства;

2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство. Часткове виконання вимог абзацу першого цього пункту не є виконанням вимог цього Закону.

Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Таким чином, законодавець встановив строк для приведення діяльності існуючих акціонерних товариств у відповідність з нормами чинного законодавства.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи Довідці з ЄДРПОУ № 332932 від 22.03.2011 року та статуту ЗАТ «Вільшанка», позивач створений до набрання чинності зазначеним вище Законом. Отже з набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства»статут та внутрішні документи позивача мали бути у строк до 30.04.2011 року приведені у відповідність з чинним законодавством.

Відповідно до службової записки, складеної за результатом аналізу статутних документів ЗАТ «Вільшанка»заступником начальника управління -начальником відділу корпоративних відносин та ліцензування Черкаського територіального управління ДКЦПФР, станом на 08.09.2011 року ЗАТ «Вільшанка»не привела свій статут та внутрішні положення у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства», а саме: не змінило найменування відповідно до чинного законодавства.

В зв'язку з цим, 21.09.2011 року уповноваженою особою ДКЦПФР начальником Черкаського територіального управління ДКЦПФР по відношенню до ЗАТ «Вільшанка»на підставі Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»було винесено Розпорядження № 238-ЧК від 21.09.2011 про усунення порушень законодавства про цінні папери. Виявлене порушення п.5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства»полягало у нездійсненні товариством до 30.04.2011 дій щодо:

- внесення змін до статуту товариства, які, в тому числі, передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство або на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання інших вимог Закону у статуті товариства;

- приведення внутрішніх положень товариства у відповідність з вимогами Закону.

В Розпорядженні № 238-ЧК позивачу надано строк до 21.03.2012 року для усунення виявлених порушень п.5 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства»та зобов'язано письмово проінформувати уповноважену особу про виконання цього Розпорядження. Крім того, позивача попереджено про встановлену Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»відповідальність юридичних осіб за невиконання розпорядження комісії про усунення порушення законодавства про цінні папери, зазначено про можливість оскарження зазначеного розпорядження до суду у встановленому порядку та про можливість перегляду розпорядження або продовження терміну його виконання за письмовим зверненням позивача.

В подальшому, згідно з рішенням НКЦПФР від 26.01.2012 р. № 174 утворено окрему юридичну особу -Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ЦТД НКЦПФР), повноваження якого щодо контролю за учасниками ринку цінних паперів поширюються на м. Київ, Київську, Вінницьку, Житомирську, Чернігівську та Черкаську області, в зв'язку з чим ліквідується Черкаське територіальне управління ДКЦПФР. Таким чином, відповідні повноваження щодо здійснення державного регулювання ринку цінних паперів перейшли до відповідача.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»за невиконання або несвоєчасне виконання рішень НКЦПФР або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб НКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - до юридичних осіб застосовуються фінансові санкції у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Питання та порядок застосування санкцій за порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів регулюється нормами зазначеного Закону та Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням ДКЦПФР № 2272 від 11.12.2007 року.

Розділом VIII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій передбачено, що уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 робочих днів після отримання акта про правопорушення на ринку цінних паперів та документів, що стосуються справи.

Уповноважена особа розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у відповідності до законодавства та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи. Розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення за справою, яке оформлюється у вигляді постанови.

Оскільки позивачем вимоги Розпорядження № 238-ЧК виконані не були, уповноваженою посадовою особою ЦТД НКЦПФР був складний Акт № 1706-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів від 15.08.2012 року.

На підставі зазначеного вище Акту № 1706-ЦД-1-Е директором ЦТД НКЦПФР в присутності представника ЗАТ «Вільшанка»за результатами розгляду справи було винесено Постанову № 1685-ЦД-1-Е від 29.08.2012 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до Постанови № 1685-ЦД-1-Е за невиконання Розпорядження НКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів накладено на ЗАТ «Вільшанка»штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Доказів перегляду вказаної Постанови в адміністративному порядку НКЦПФР суду не надано.

Позивач вважає зазначену Постанову № 1685-ЦД-1-Е незаконною, мотивуючи це тим, що господарське товариство не може вплинути на дії своїх акціонерів, не може змусити їх взяти участь у загальних зборах та проголосувати з приводу внесення змін до статуту та приведення його у відповідність з чинним законодавством. Тому, на думку позивача, він не має нести відповідальність за бездіяльність його учасників, в тому числі, у вигляді штрафу.

Проте, суд не може погодитись з такими доводами позивача з наступних причин.

Матеріали справи не містять підтверджень того, що позивач скористався своїм правом на оскарження винесеного щодо нього Розпорядження № 238-ЧК від 21.09.2011 про усунення порушень законодавства про цінні папери. Оскільки зазначене Розпорядження не було ані оскаржено, ані скасоване у судовому порядку, ані переглянуто в адміністративному порядку, що не заперечується сторонами, воно є чинним та підлягає обов'язковому виконанню особою, щодо якої воно винесено. Позивач факту невиконання Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери не заперечує.

Законодавство передбачає обов'язкове настання відповідальності учасника ринку цінних паперів -юридичної особи за невиконання або несвоєчасне виконання рішень НКЦПФР або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб НКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів. За таких обставин, Постанова № 1685-ЦД-1-Е про накладення на ЗАТ «Вільшанка»штрафу винесена суб'єктом владних повноважень в межах його повноважень та на підставі закону.

Крім того, суд не може визнати обґрунтованими доводи позивача про те, що господарське товариство не має нести жодних негативних наслідків в разі недобросовісної бездіяльності його учасників (акціонерів).

Юридична особа -це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, і яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи (директора, загальні збори тощо), які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства»акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. В ст. 32 цього Закону зазначено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

З викладеного вище вбачається, що акціонерне товариство, як юридична особа, не є матеріально визначеною істотою, а діє виключно через свої органи та посадових осіб. В свою чергу, загальні збори є невід'ємною складовою акціонерного товариства, як юридичної особи.

Таким чином, на думку суду, ухилення або неналежне виконання вищим органом акціонерного товариства своїх обов'язків, не звільняє товариство від відповідальності за порушення або невиконання вимог законодавства, що є обов'язковими для нього.

Отже, застосований до ЗАТ «Вільшанка»штраф не є відповідальністю акціонерного товариства за зобов'язаннями його акціонерів (як стверджує позивач), а є відповідальністю учасника ринку цінних паперів -ЗАТ «Вільшанка»за невиконання Розпорядження № 238-ЧК від 21.09.2011 року, внаслідок бездіяльності керівного органу позивача.

Згідно зі ст 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з посиланням на норми чинного законодавства обґрунтував правомірність винесеної ним постанови. Натомість, доводи позивача були спростовані в ході розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типу «Вільшанка», в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.