Ухвала суду № 28576866, 01.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. справа № 2а/0470/18042/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничої компанії «РАШ»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства Виробничої компанії «РАШ»до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В :

В грудні 2011 року Приватне підприємство Виробничої компанії «РАШ»звернулось до суду з адміністративним позовом до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції та просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000112340 від 20 червня 2011 року, №0000152340 від 20 червня 2011 року та №0000162340 від 20 червня 2011 року.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної відповідачем перевірки було встановлено, що Приватне підприємство Виробничої компанії «РАШ»здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанова обґрунтована тим, що перевірка проведена відповідачем з дотриманням вимог діючого законодавства. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем не надано належним чином оформлених первинних документів, які б підтвердили перевезення автомобільним транспортом запчастин чи фактичне отримання позивачем авто послуг від третіх осіб.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року та задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство Виробничої компанії «РАШ»перебуває на обліку у Марганецькій об'єднаній державній податковій інспекції.

На підставі наказу Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції від 23.05.2011 року №288 та направлень від 23.05.2011 року №253 та №254 уповноваженими особами податкового органу проведена документальна позапланова перевірка Приватного підприємства Виробничої компанії «РАШ» з питання взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Колідо».

За результатами перевірки складено акт від 03.06.2011 року №465/230/34214884, в якому зафіксовано порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 23512 грн.; ст.185, ст.188, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 2497 грн. та до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість у сумі 1414 грн.; ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 з урахуванням п.1.32 ст. та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 18660 грн.

Висновком акта перевірки зазначено, що Приватне підприємство Виробничої компанії «РАШ»здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, їх зміст суперечить моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Товар по вказаним правочинам не був переданий в порушення ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного кодексу України.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20.06.2011 року № 0000112340 про збільшення грошового зобов'язання податку на прибуток в сумі 41945 грн.; №0000152340 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 36054,25 грн.; №0000162340 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 1414,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство Виробничої компанії «РАШ»мало взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Колідо». Перевіркою встановлено, що ТОВ «Колідо»фінансово-господарську діяльність не здійснювало. Крім того, податковий кредит ТОВ «Колідо»формувався за рахунок постачальників, по яких встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту (ТОВ «Трансмультіторг», ПП «Джокер-Інвест», ТОВ «Галицька Деревообробна Група»), що підтверджується актами перевірок цих підприємств відповідними податковими інспекціями. По цих підприємствах порушені кримінальні справи за фактами злочинів, передбачених ч.3 ст.212 КК України та ч.2 ст.205 КК України.

Відповідно п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно з п.п. 5.1.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у ПП ВК «РАШ»відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення запчастин.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, не стосуються обставин, які встановлено перевіркою та яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

За огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничої компанії «РАШ»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук