Ухвала суду № 28575507, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2012 р. м. Київ К-1154/10

К-1154/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 10.03.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009

у справі № 3/550/08-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехніка ЗАЗ»

до 1. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

2. Головного управління державного казначейства України у Запорізькій області

за участю прокурора Запорізької області

про відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість в сумі 3950,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.03.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009, позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя по ненаданню у встановлений законом строк висновку про відшкодування позивачу бюджетної заборгованості за червень 2008 року та стягнуто з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 3950,67 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бюджетне відшкодування за декларацією за червень 2008 року у сумі 3950,67 грн. підтверджене контролюючим органом за результатами документальної виїзної позапланової перевірки, а тому відповідно до норм підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон № 168/97-ВР) позивач має право на отримання вказаної суми бюджетного відшкодування, а неможливість здійснення зустрічної перевірки контрагента позивача не впливає на формування податкового кредиту такого платника податків за встановленої в судовому процесі реальності господарських операцій.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР, пункту 19 ст.1., ст. 19 Бюджетного кодексу України та відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 19.07.2008 позивач подав до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 38248, 00 грн.

Враховуючи часткове погашення заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ, позивач звернувся до суду про стягнення не відшкодованих 3950,67 грн.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено документальну виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, за результатами якої складено акт від 03.10.2008 № 1791/2303-33431965. За висновками контролюючого органу, викладеними в цьому акті, позивач включив до бюджетного відшкодування суми ПДВ, які були сплачені у вартості товарів та віднесені до складу податкового кредиту у квітні 2008 року за господарськими операціями, зокрема з ТОВ «Запоріжармпром».

Доводячи правомірність не повернення позивачу спірної суми бюджетного відшкодування, ДПІ посилається на ту обставину, що ТОВ «Запоріжармпром»є посередником у ланцюзі поставок товару, покупцем якого став позивач, а зустрічні перевірки по всьому ланцюзі поставки не здійснені.

Обставини, на які посилається контролюючий орган, суди попередніх інстанцій правомірно визнали такими, що не мають правового значення, а доводи відповідача -такими, що суперечать вищенаведеним нормам Закону № 168/97-ВР.

У касаційній скарзі ДПІ не наводить додаткових доводів щодо відсутності у позивача права на відшкодування з бюджету ПДВ в зазначеній сумі, не посилається на результати зустрічних перевірок тощо.

Враховуючи це, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду про наявність у позивача такого права.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, так само як і суд першої інстанції, не застосував пункт 1 частини 1 ст. 157 КАС України, згідно з яким суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та не закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо ненадання у встановлений законом строк висновку про відшкодування позивачу бюджетної заборгованості за червень 2008 року, оскільки вказані вимоги не мають наслідком захист порушеного права позивача. Правильним способом захисту порушеного права на повернення бюджетного відшкодування є стягнення даних сум на рахунок платника податків.

Відповідно до частини 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позову про визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо ненадання у встановлений законом строк висновку про відшкодування позивачу бюджетної заборгованості за червень 2008 року із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в частині стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 3950,67 грн. -залишенню без змін з наведених в цій ухвалі підстав.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.

Скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо ненадання у встановлений законом строк висновку про відшкодування позивачу бюджетної заборгованості за червень 2008 року, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

В іншій частині постанову Господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак