Ухвала суду № 28575479, 13.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2012 р. м. Київ К-36748/10

К-36748/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010

у справі № 2-а-6505/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Приватного підприємства (ПП) «Проспер»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000992304/0 від 12.12.2008; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Проспер»3,40 грн. судового збору.

У касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги , вважаючи її безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання із плати за землю став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 01.12.2008 № 730-23-4-21572404, про порушення позивачем статті 14 Закону України «Про плату на землю»(Закон № 2535-ХII) у зв'язку із несплатою до місцевого бюджету орендної плати за землю у п'ятикратному розмірі нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 66 днів прострочення укладання договору оренди землі у період з 09.07.2007 по 13.09.2007.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2008 № 0000992304/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із плати за землю у сумі 13754,00 грн. ( у т.ч. основний платіж -9169,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -4585,00 грн.).

Відповідно до статті 2 Закону № 2535-ХII, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати , що визначається залежно від грошової оцінки земель; за земельні ділянки , надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 78-6-00457 від 13.09.2007, згідно умов якого орендодавцем на підставі рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 91/752 передається орендарю земельна ділянка для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі адміністративного призначення з аптекою загальною площею - 360 кв. метрів, розташованої за адресою: м. Київ, Мінське шосе,6-А.

Відповідно до п. 4.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3,5 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою.

Пунктом 4.3 зазначеного договору передбачено, що у випадку, якщо договір не підписаний орендарем в установленому законом порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради від 08.07.2007 №91/752, на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди, орендна плата встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріально посвідчення або державної реєстрації, а у разі необхідності нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.

Статтею 18 Закону № 2535-ХII передбачено, що договір оренди землі набирає своєї чинності після його державної реєстрації.

У судовому процесі встановлено, що договір № 78-6-00457 від 13.09.2007 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради - 13.09.2007, що підтверджується записом за № 78-6-00457 у книзі записів державної реєстрації договорів. Судом обґрунтовано взято до уваги доводи позивача, що рішення Київської міської ради № 91/752 від 08.02.2007 ним було отримано 13.04.2007, а договір оренди підписано 27.06.2007, тобто в межах строку, встановленого пунктом 4.3 договору. Ці обставини ДПІ в судовому процесі не спростовані.

А отже, податкове повідомлення-рішення від 12.12.2008 № 0000992304/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із плати на землю у сумі 13754,00 грн. ,з приводу якого виник спір, з посиланням на прострочення позивачем на 66 днів укладання договору оренди землі в період з 09.07.2007 по 13.09.2007 є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та правильному застосуванню наведених норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко А.О. Рибченко