Ухвала суду № 28575286, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2012 р. м. Київ К-17746/10

К-17746/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2010

у справі № 17/141/5018 Господарського суду Полтавської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспімпекс»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 16.12.2008 у задоволенні позову відмовлено.

Висновок суду вмотивований тим, що суми ПДВ, які були сплачені позивачем за податковими накладними, виписаними ТОВ «Група Універсал Агро Трейд»не можуть бути віднесені до податкового кредиту та в подальшому до бюджетного відшкодування, оскільки відсутня можливість проведення зустрічної перевірки вказаного контрагента, через його відсутність за вказаним місцезнаходженням, що унеможливлює перевірку надходження вказаних сум ПДВ до бюджету.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 16.11.2007 № 0000702305/0; в частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві включити 16439,26 грн. до відшкодування з бюджету закрито.

Задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив з того, що факт недоведеності несплати сум ПДВ до бюджету за фактично здійсненими господарськими операціями контрагентом платника податків не може впливати на правомірність формування ним податкового кредиту за такими операціями. За висновком апеляційного суду суми податкового кредиту позивача, які у подальшому відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі -Закон № 168/97-ВР) були враховані при визначенні чистої суми податкових зобов'язань та суми бюджетного відшкодування, заявленої до повернення, підтверджуються податковими накладними, виданими ТОВ «Група Універсал Агро Трейд»-постачальником насіння ріпаку продовольчого, а не отримання контролюючим органом результатів за зустрічною перевіркою вказаного постачальника не може бути підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування, враховуючи доведення факту придбання позивачем в листопаді 2006 року насіння загальною вартістю 178605,00 грн., в том числі ПДВ 29767,00 грн.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування пункту 1.8 ст.1, підпунктів 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за грудень 2006 року згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, що є предметом судового розгляду, стали висновки контролюючого органу, які викладені в акті перевірки від 07.11.2007 № 2224/23-2/30152421. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок завищення суми бюджетного відшкодування на 16439,26 грн. з посиланням на те, що ТОВ «Сільгоспімпекс»включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виданими постачальником - ТОВ «Група Універсал Агро Трейд»на поставку насіння ріпаку загальною вартістю 178605,00 грн., у том числі ПДВ 29767,00 грн., факт сплати ПДВ до бюджету яким не підтверджено через неможливість проведення зустрічної перевірки цього платника податків у зв'язку з його відсутністю за юридичною адресою.

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як свідчать наявні у справі докази, висновок ДПІ стосується операцій з поставки позивачу насіння ріпаку продовольчого ТОВ «Група Універсал Агро Трейд»у листопаді 2006 року. Виконання господарських операцій з поставки насіння підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та платіжними дорученнями про перерахування позивачем грошових коштів постачальнику, включаючи суми ПДВ, нараховані в ціні придбання. Факт здійснення поставки товару за вказаним договором відповідачем не оспорюється, так само як і факт сплати позивачем ПДВ у сумі, заявленій до відшкодування з бюджету, постачальнику товару (ріпаку продовольчого) у ціні придбання.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 цієї статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку -постачальником товару, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах вимог касаційної скарги, як це встановлено частиною 2 ст. 220 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223,224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак