Постанова № 28573877, 09.01.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.01.2013 р. справа №5009/1365/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю.за участю представників сторін: від боржника:не з'явивсявід скаржника: від кредитора:не з'явився Тишкевич В.В. - довір. б/н від 09.04.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової службина ухвалу господарського суду Запорізької області від11.06.2012р.по справі№ 5009/1365/12 /суддя Кричмаржевський В.А./за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Лігран" м.Дніпропетровськдо боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Анкей" м.Запоріжжяпробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.06.2012р. у справі № 5009/1365/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі.

Оскаржуючи ухвалу суду, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська просить суд її скасувати та припинити провадження у справі про банкрутство. В обґрунтування апелянт посилається на неможливість проведення податкової перевірки банкрута та відсутність підстав для визнання боржника банкрутом, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості, які передбачені ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та підлягають внесенню до реєстру.

Ухвалою від 29.12.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

ТОВ «Лігран» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її безпідставністю, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не пов'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши заперечення представника ініціюючого кредитора, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

Як вбачається з постанови від 24.04.2012р., підставами визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за ст. 52 Закону є те, що 27.02.2012р. ТОВ "Анкей" складений простий вексель серії АА № 1737470 на суму 52 400грн., який видано ТОВ "Лігран" зі строком виконання «за пред'явленням». У зв'язку з неоплатою векселя приватним нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя від 06.03.2012р. № 199 та виданий виконавчий напис від 06.03.2012р. № 200. З метою примусового стягнення ініціюючий кредитор звернувся до виконавчої служби і постановою від 12.03.2012р. Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ відкрив виконавче провадження. Постановою від 19.03.2012р. Комунарським ВДВС Запорізького міського управління юстиції повернуто виконавчий документ, у зв'язку з вжитими ним заходами не виявлено майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, та місце знаходження боржника. Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.03.2012р. внесено запис про знаходження боржника в стані припинення підприємницької діяльності.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.03.2012р. №13414871, в якому міститься запис про стан юридичної особи ТОВ "Анкей" - в стані припинення підприємницької діяльності (а.с.42) та про реєстрацію 26.03.2012р. рішення засновників про припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.

Статтею 104 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 передбачено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Таким чином, запис в ЄДР про знаходження боржника в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням його засновників є належним та допустимим доказом щодо наявності інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника, передбачених ст. 52 Закону.

Колегія суддів вважає, що за змістом ст. 52 Закону допускаються альтернативні підстави для порушення провадження у справі за спрощеною процедурою, визначеною диспозицією зазначеної норми. Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.09.2010р. у справі №45/116б.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

На підставі ст. 52 Закону та наявності достатньої кількості доказів у матеріалах справи господарський суд Запорізької області 24.04.2012р. виніс постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором у справі ініціюючого кредитора.

Господарським судом від ліквідатора був отриманий звіт, ліквідаційний баланс ТОВ "Анкей", які розглянуті та затверджені судом, а провадження у справі - припинено, що підтверджується ухвалою суду від 11.06.2012р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори можуть в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом (п. 90 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15).

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається зі звіту ліквідатора та доданих до нього документів, ліквідатором були повідомлені потенційні кредитори (державні контролюючі органи) в м. Дніпропетровську та в м. Запоріжжя, отримані відповіді про відсутність заборгованості ТОВ "Анкей" перед ними. Також з'ясовано наявність у боржника за попереднім місцезнаходженням та у м. Запоріжжя рухомого та нерухомого майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, які свідчать про відсутність майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 30 Закону ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

У звіті про результати ліквідаційної процедури ліквідатор вказав про відсутність у банкрута відкритих рахунків в банках. Але колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи № 5009/1365/12 відсутня інформація про з'ясування ліквідатором відкритих банківських рахунків у ТОВ "Анкей" та наявність коштів на них, а також в матеріалах справи немає відомостей про закриття рахунків банкрута в банківських установах. Тобто звіт ліквідатора та дані ліквідаційного балансу не підтверджені відповідними доказами в частині відсутності у банкрута коштів на банківських рахунках.

Однак у судовому засіданні 09.01.2013р. представник ініціюючого кредитора надав клопотання про долучення до матеріалів справи завірену належним чином копію довідки ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» від 11.06.2012р. №08.7.0.0.0/120615171904, в якій зазначено про відсутність грошових коштів на рахунках №26000105208001 та №26051105208005, та довідку ПАТ «КБ «Аксіома» від 26.06.2012р. № 04/488 про закриття поточного рахунку. В обґрунтування клопотання про неможливість надання вказаних довідок до суду першої інстанції зазначив про їх пошкодження після отримання, а для поновлення знадобився час.

Колегія суддів приймає вказане клопотання до уваги, оскільки дати оформлення цих довідок (11.06.2012р. та 26.06.2012р.) свідчать про неможливість їх надання в судове засідання 11.06.2012р.

Але вказані доводи не свідчать про закриття усіх банківських рахунків банкрута у зв'язку з відсутністю на них коштів станом на день розгляду судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, не з'ясувавши наявність на всіх банківських рахунках, зазначених у додатку до листа ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 05.06.2012р. (а.с.118-119), грошових коштів та закриття цих рахунків, господарський суд без належних та допустимих доказів затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Банкрут як суб'єкт господарювання та юридична особа може мати у власності не тільки наземні транспортні засоби, а й літаки, плавзасоби, бути суб'єктом права іншої форми власності, зокрема, інтелектуальної.

Ліквідатором не з'ясовувалось питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власність.

Таким чином, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.06.2012р. у справі №5009/1365/12 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.06.2012р. у справі №5009/1365/12 про банкрутство скасувати.

Справу № 5009/1365/12 направити до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Анкей" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.:

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1.ДАГС

1.до справи

1.ГСЗО

1. держ.реєстратору