Ухвала суду № 28562993, 19.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3616/12/0170/2

19.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Капітал авто" - Єремєєв Олексій Олегович, довіреність № 01 від 01.01.12 року;

представник відповідача - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Одабаші Алі Ахтемович, довіреність № 10/9/10-0 від 10.07.12 року;

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 13.08.12 року по справі № 2а-3616/12/0170/2

за позовом Приватного підприємства "Капітал авто" (вул. Київська, буд.187, Гресівський, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95493)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Белова, 2, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.08.12 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Сімферопольському районі № 000522301 від 20.02.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку коштів, призначених на утримання Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, на користь Приватного підприємства "Капітал авто" 412,11 грн.

Не погодившись з постановою суду, представник Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представника відповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками відповідача, проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Південь комплект -сервіс" за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2010р., за результатами якої 20.02.2012 року складено акт перевірки № 369/23-02/36647835 .

В зазначеному акті перевірки зафіксоване порушення позивачем п.п.7.4.1., п.п.7.4.5, п.7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 32969 грн.

За результатами вищевказаної перевірки ДПІ 28.02.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522301, згідно з яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 32969 грн., до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 8242грн.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення Закону України "Про податок на додану вартість", Податковий Кодекс України.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням була загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковим кредитом -сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З акту перевірки № 369/23-02/36647835 від 20.02.2012 року вбачається, що при формуванні сум податкових зобов'язань по ПДВ в період часу, що перевірявся, позивач безпідставно сформував податковий кредит по сумі ПДВ, сплаченій під час здійснення розрахунків за товар, придбаний у ТОВ "Південь-Комплект -Сервіс".

На думку відповідача завищення суми податкового кредиту з ПДВ виникло в наслідок того, що відсутні документи, яки підтверджували би фактичне отримання товару позивачем та використання його в господарській діяльності платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Південь-Комплект -Сервіс" 16.08.2010 року був укладений договір, предметом якого було постачання останнім автозапчастини (далі товар) на суму 197815 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "Південь-Комплект -Сервіс" на адресу позивача поставлений товар на суму 197815 грн., що підтверджено податковими накладними № 2608-2 та № №2608-3 від 26.08.2010 року. Позивач платіжним дорученням № 642 від 31.08.2010 року перерахував ТОВ "Південь-Комплект -Сервіс" на зазначеним у договорі розрахунковий рахунок 197815 грн. (в тому числі ПДВ у сумі 32969,17 грн.).

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

У порушення вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано документів, яки б спростовували твердження позивача щодо отримання товарів від зазначеного вище контрагенту, оплату ним їх вартості, подальше використання в його господарській діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що на час формування податкового кредиту за серпень 2010 року позивачем не тільки отриманий від ТОВ "Південь-Комплект -Сервіс" товари, але і сплачена його вартість (в тому числі перерахований ПДВ).

До матеріалів справи залучена податкова звітність по ПДВ ТОВ "Південь-Комплект -Сервіс" за серпень 2010 року, у додатку 5 до якої зазначено його податкове зобов'язання по сплаті цього податку у сумі 32969,20 грн., з обсягу постачання позивачу товару вартістю 164846,10 грн.

Таким чином, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що наявність доказів оформлення податкових накладних, проведення розрахунків платником податків, отримання ним товару, свідчить про те, що позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ТОВ "Південь-Комплект -Сервіс" під час розрахунків за придбаний у нього товар.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000522301 від 28.02.2011 року, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 369/23-02/36647835 від 20.02.2012 року про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість" не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 13.08.12 року по справі № 2а-3616/12/0170/2, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 13.08.12 року по справі № 2а-3616/12/0170/2, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська