Рішення № 28556111, 28.12.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/19899/12

2-5570/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Демидовської А.І.,

при секретарі Григорович Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Кредитної спілки „Сімейна позика" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2012 року КС «Сімейна позика»(далі по тексту -Позивач) звернулася до суду з позовом до Відповідачів ОСОБА_1 (далі по тексту -Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі по тексту - Відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує, що 15.10.2007 р. між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Кредитний договір № 1401/07-5525/01 (далі по тексту - Договір). Відповідно до умов ОСОБА_3 позивач надав Відповідачу-1 кредит в сумі 15000,00 грн., а Відповідач-1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 29,87% річних строком до 15.10.2010 р..

В забезпечення виконання зобов'язань за ОСОБА_3, між Позивачем та Відповідачем-2 було укладено Договір поруки № 1401/07-5525/01 від 15.10.2007 р. (далі по тексту -Договір поруки), за умовами якого, Відповідач-2, як Поручитель за ОСОБА_3, поручився перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 зобов'язань за ОСОБА_3.

В зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, загальна сума заборгованості Відповідача-1 станом на 28.03.2012 р. за кредитним договором склала 43562,44 грн., з яких: 10440,05 грн. - прострочена заборгованість за Кредитом; 33122,39 грн. - процентів. На цій підставі Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за ОСОБА_3 в розмірі 43562,44 грн..

Представник позивача під час слухання справи позовні вимоги підтримував.

Представник відповідачів в судовому засідання проти позову заперечував в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2007 року Позивач та Відповідач-1 уклали Договір № 1401/07-5525/01 про надання споживчого кредиту члену кредитної спілки "Сімейна позика" (а.с. 4).

У відповідності до п. 1.1., 2.3. ОСОБА_3 Позивач надав Відповідачу-1 грошові кошти у кредит у сумі 15000 грн. на відпочинок зі сплатою відсотків по ньому в розмірі 29,87 відсотків річних строком погашення не пізніше 15.10.2010 р.

15 жовтня 2007 року Позивач та Відповідч-1 уклали Договір № 1401/07-5525/01 про внесення внеску (вкладу) члена Кредитної спілки «Сімейна позика»на блокований рахунок (а.с. 5). Відповідно до ОСОБА_3 блокованого рахунку внесок в сумі 4245 грн. (чотири тисячі двісті сорок п'ять грн. 00 коп.) залучається як забезпечення зобов'язань за ОСОБА_3.

Однак, в порушення умов ОСОБА_3 Відповідач-1 не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом. Невиконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за ОСОБА_3 призвело до порушення ним прав та інтересів Позивача.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У відповідності до п.4.1.4. ОСОБА_3 та ОСОБА_3 блокованого рахунку (п.2.3.), у випадку прострочення внесення чергових платежів, Внесок на блокованому рахунку переходить у дохід Позивача.

15 жовтня 2007 року Позивач та Відповідч-1, Відповідач-2 уклали Договір поруки 1401/07-5525/01 (а.с. 8), згідно якого гр. ОСОБА_2 виступає поручителем гр. ОСОБА_1.

Відповідно до п. п. 1.1., 2.1. ОСОБА_3 поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Позичальником усіх зобов'язань за ОСОБА_3. Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Станом на 28 березня 2012 року заборгованість за Кредитним договором становить 43 562,44 грн., в тому числі: тіло кредита -10440 (десять тисяч чотириста сорок) грн. 05 коп.; відсотки -33122 (тридцять три тисячі сто двадцять дві) грн. 39 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що Позивач надав, а Відповідач-1 одержав кошти в сумі 15000,00 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа -юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Як вбачається з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, щодо ринку банківських послуг -Національним банком України.

Згідно ст. 26 Закону України «Про кредитні спілки», державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок здійснює Уповноважений орган згідно з законодавством України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, що ставляться до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади й органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»(надалі -Правила), Національний банк України діяв в межах вимог чинного законодавства України і, зокрема, вимог Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції від 01.12.2005 № 3161-IV).

Згідно вимог ст. 56 Закону України «Про Національний банк України»з метою встановлення єдиного для всіх банків порядку надання споживачеві повної й достовірної інформації про сукупну вартість кредиту Національним банком були розроблені й уведені зазначені Правила. Таким чином, ці Правила є частиною банківського законодавства (аналогічна позиція міститься в листі Національного банку України від 18.02.2008 року № 40-115/616-1863).

Правилами було встановлено єдиний для всіх банків порядок надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту.

Договір споживчого кредиту -це правочин, який надає споживачу особливі засоби правового захисту, які не притаманні для інших банківських правочинів.

Правилами порядку розрахунку реальної процентної ставки зазначено, що за своєю математичною сутністю цей порядок не відрізняється від порядку розрахунку ефективної ставки відсотка, вимога щодо застосування якої банками встановлена «Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України»(надалі -Правила № 255), затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 255.

У відповідності до вимог пункту 3.2 глави 3 Розділу II Правил № 255: «для розрахунку ефективної ставки відсотка визначаються потоки грошових коштів з урахуванням усіх умов договору за фінансовим інструментом, у тому числі включаються всі комісії та інші сплачені або отримані сторонами суми, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту».

В порушення Правил та вимог листа Національного банку України від 30.05.2007 року № 40-117/1858-5518 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», позивач не надав Відповідачу-1 повний та об'єктивний розрахунок реальної процентної ставки за споживчим кредитом, що призвело до не правильного сприйняття умов ОСОБА_3, не дало реально оцінити Відповідачу-1 власної платоспроможності та мати можливість здійснити виважений вибір при прийнятті рішення щодо отримання споживчого кредиту.

Відповідачем-1 було здійснено наступні оплати:

1) 27.11.2007 року суму коштів у розмірі 1 300 грн., що підтверджується квитанцією № 16679;

2) 06.12.2007 року суму коштів у розмірі 850 грн., що підтверджується квитанцією № 17206;

3) 18.01.2008 року суму коштів у розмірі 900 грн., що підтверджується квитанцією серії 01АААЖ № 458304;

4) 02.06.2008 року суму коштів у розмірі 4 683 грн., що підтверджується квитанцією № 9406;

5) 04.06.2008 року суму коштів у розмірі 1800 грн., що підтверджується квитанцією № 9550;

6) 03.12.2008 року суму коштів у розмірі 500 грн., що підтверджується квитанцією № 27464;

7) 11.01.2009 року суму коштів у розмірі 500 грн., що підтверджується квитанцією № 40869;

8) 26.08.2009 року суму коштів у розмірі 500 грн., що підтверджується квитанцією № 447640;

9) 10.03.2010 року суму коштів у розмірі 427,05 грн., що підтверджується квитанцією № 2752;

10) 10.03.2010 року суму коштів у розмірі 73 грн., що підтверджується квитанцією № 2753.

Відповідно до Додатку до ОСОБА_3 споживчого кредиту від 15.10.2007 року № 1401/07-5525/01 «Графік місячних платежів», Відповідач-1 повинен був сплачувати щомісячно Позивачу кошти у розмірі 849 грн. з 15.11.2007 року до 15.10.2010 року включно.

Але, самим Позивачем було визначено, що платежі з 15.06.2010 року по 15.10.2010 року включно вже сплачені у відповідності до п. 2.2. ОСОБА_3, шляхом вже внесеної суми по ОСОБА_3

В зв'язку з чим, Відповідачем-1 фактично сплачено Позивачу кошти в розмірі 15778,05 грн..

Отже, Відповідач-1 повинен сплатити Позивачу кредит та нараховані відсотки у загальній сумі 14 781,81 грн. (30 559,86 грн. (сума до сплати) -15 778,05 грн. (сплачена сума).

Таким чином, оскільки відповідач, згідно укладеного договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений строк борг не повернув, суд вважає необхідним стягнути з Відповідача-1 14 781,81 грн..

Що стосується вимоги Позивача щодо застосування процента у розмірі 0,39% та застосування подвійного процента, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

П. 2.2. ОСОБА_3 визначено, що погашення кредиту і відсотків здійснюється Відповідачем-1 рівними частками в сумі 849 грн. щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця, починаючи з наступного місяця після надання кредиту, до повного погашення боргу згідно з даним ОСОБА_3, тому застосування проценту в розмірі 0,39% суперечить умовам ОСОБА_3.

Щодо застосування подвійного процента, суд вважає за необхідне зазначити, що її застосування не є правомірним, оскільки з матеріалів справи та поданих Позивачем документів неможливо розмежувати суму коштів по:

1) тіло кредиту;

2) відсотки за користування кредитом;

3) відсотки за обслуговування кредиту.

Що стосується солідарного стягнення суми боргу з Відповідача-1 та Відповідача-2, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 2.2 ОСОБА_3 поруки, підставою відповідальності Поручителя (Відповідач-2) є невиконання Позичальником (Відповідач-1) своїх зобов'язань за п. 1.1 Кредитного договору.

Згідно п. 1.1. ОСОБА_3 про надання споживчого кредиту від 15.10.2007 р., Кредитор надав Позичальнику споживчий кредит строком погашення не пізніше 15.10.2010 р..

Відповідно до п. 2.3. ОСОБА_3 про надання споживчого кредиту, остаточне погашення залишку кредиту і відсотків здійснюється не пізніше 15.10.2010 р..

Отже, Позивач повинен був звернутись до Відповідача-2 з вимогою про виконання основного зобов'язання в період з 16.10.2010 р. по 15.04.2011 р..

Стороною Позивача не було надано доказів звернення до Відповідача-2 як поручителя щодо плати боргу Відповідача-1.

На цій підставі, суд вважає, що вимоги Позивача до Відповідача-2 задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовані частково і підлягають частковому задоволенню, позивачу необхідно відшкодувати судові витрати в частині сплаченого судового збору частково відповідно до задоволеної суми.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 551, 559, 610, 611, 651, 1049 - 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 8, 10 , 60, 79, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Кредитної спілки „Сімейна позика" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Кредитної спілки „Сімейна позика" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5; код ЄДРПОУ 26252392) заборгованість за кредитним договором № 1401/07-5525/01 від 15.10.2007 р. в розмірі 14781,81 грн., судовий збір в розмірі 214,60 грн.. Всього стягнути 14 996 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень) 41 копійку.

В задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а якщо сторони під час проголошення рішення не були присутні, то протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.І. Демидовська