Ухвала суду № 2855008, 30.09.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Качуріна Л.С.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2008 року                                                                                                                Справа № 22-а-8929/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А.,

суддів:                     Ханової Р.Ф.,

                                 Старосуда М.І.,

при секретареві      Чуріковій Я.О.,

за участю представника позивача Колотович Д.О., представників відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську - Гурського І.М., Сухаревської С.О., Гуменюка Максима Сергійовича, розглянула апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008р. у справі № 2-а-4979/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення з Державного бюджету України 706553,00 гривень, і

В С Т А Н О В И Л А  :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 р. позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „Геліант-ХХІ" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську та Управління державного казначейства у м. Луганську Головного управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення з Державного Бюджету України 706533грн. задоволені в повному обсязі, а саме, з Державного Бюджету України на користь позивача  стягнуто бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, що заявлена за податковими деклараціями за серпень 2007 р. - у сумі 52543,00 грн., за вересень 2007р. - 205961,00грн., за жовтень 2007р. - 198633,00грн., за листопад 2007р. - 249416,00грн., а всього 706553,00 грн. та судові витрати в розмірі 1700,0 грн.

Не погодившись з таким рішення суду, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекції у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки при постановленні судового рішення порушені норми матеріального права.

В судовому засіданні представники відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську (далі Ленінська МДПІ) доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, зокрема пояснили, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську не отримано підтвердження сплати контрагентами позивача сум податку безпосередньо до Державного бюджету України, тому відсутні підстави для відшкодування зазначених сум.

Представник позивача в при апеляційному перегляді справи вважав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не заслуговують уваги, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного перегляду справи сповіщений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову  суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що   позивач  Товариство   з   обмеженою   відповідальністю   «Геліант-ХХІ»,   ідентифікаційний   код 31673389 є суб'єктом   господарювання, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради, з 01 жовтня 2001р. знаходився на податковому обліку в Ленінській МДПІ.

За період з серпня 2007 року по жовтень 2007 року позивачем  подані податкові декларації по ПДВ згідно яких ним було задекларовано: за    серпень 2007 р.   - у  сумі 52543,00 грн., за вересень 2007р. - 205961,00грн., за жовтень 2007р. - 198633,00грн.;   за листопад   2007р.   -   249416,00грн.,  що  відображені  у  рядках   17  та  25   податкових: декларацій та які були заявлені як суми, що підлягають відшкодуванню на рахунок підприємства у загальному розмірі 706553,00 грн., тобто сума податкового кредит; податкових періодів, що була фактично сплачена постачальникам товарів/послуг.

Працівниками Ленінської МДПІ 26.02.2008 року здійснена виїзна позапланові перевірка ТОВ  «Геліант-ХХІ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по ПДВ та складено відповідний акт,, за висновками якого  Ленінська МДПІ не змогла підтвердити заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за податковими деклараціями за період серпень 2007 року - листопад 2007 року на загальну суму 706553,00 грн. у зв'язку із відсутністю отримання зустрічних перевірок за ланцюгом.

Згідно Закону України «Про податок на додану вартість», а саме статтею 7, встановлені виключні підстави для віднесення сум до податкового кредиту та відшкодування їх з державного бюджету України та які були у повній мірі дотримані позивачем.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, відповідно до якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається в різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту Закону України «Про податок на додану вартість», така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки., встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з подать що виник за попередні  податкові  періоди  (у т.ч.  розстроченого  або  відстроченої: відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від ємного значення, яка дорівнює   сумі   податку,   фактично   сплаченій   отримувачем   товарів   у   попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до пп. 7.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Відповідно до пп. 7.7.5 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

На підставі викладеного , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддіввважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути змінено чи скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються.

Керуючись  ст. ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення з Державного бюджету України 706553,00 гривень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. 

                Головуючий:         

                Судді: