Ухвала суду № 28538193, 13.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р.справа № 2а/0470/1552/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Головко О.В. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі № 2а/0470/1552/12 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради, в якій просить зобов'язати комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради виконати вимоги контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 31.10.2011 року №04-06-05-15/11620 на загальну суму 171321,37 грн., шляхом визначеним у вимозі.

В обґрунтування позову зазначено, що за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача, складено акт ревізії та винесено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень, якою зобов'язано відповідача у термін до 20 листопада 2011 року вжити заходів щодо усунення таких порушень. Проте, відповідачем вимога виконана не в повному обсязіі, внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовною заявою про зобов'язання відповідача виконати вимогу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012р. позов задоволено. Постанова суду обґрунтована тим, що порушення виявлені у ході ревізії мали місце. Вимога відповідачем не оскаржена та не виконана в повному об'ємі.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій зазначає що оскільки частково вимогу виконали, а в нішій частині вважають вимогу виконати неможливо.

У судовому засіданні представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, з підстав в ній викладених. Не заперечив факту не оскарженя вимоги прийнятої позивачем за результатами ревізії.

Представник Позивача у судовому засіданні заперечив щодо податної скарги. Зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням всіх доказів та прийнято обґрунтоване рішення. У задоволенні скарги просив відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що Позивачем за результатами перевірки (ревізії) Відповідача складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача від 17.10.2011 №06-21/82.

За результатами ревізії прийнята вимога від 31.10.2011 № 04-06-05-15/11620 якою зобов'язано усунути порушення, що були виявлені в ході ревізії, а саме:

- донарахувати орендну плату в загальній сумі 162 366,76 грн. та стягнути її з орендарів: ТОВ «Астеліт» у сумі 40048,06 грн., ВАТ «Укртелеком» - 19142,32 грн., ПрАТ «МТС Україна» - 52570,68 грн., ПрАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» - 50605,70 грн., у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, та забезпечити перерахування коштів у сумі 68377,95 грн. до міського бюджету на реєстраційний рахунок 31411535700002, одержувач ГУДКУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 23928791, код платежу 21080000. В іншому випадку стягнути суму збитків з винної особи, в подальшому забезпечити визначення сум орендної плати у відповідності до вимог чинного законодавства;

- відшкодувати завищення вартості виконаних робіт у загальній сумі 8 954,61 грн. у тому числі шляхом подання позову до фізичної особи-підприємця.

Станом на час розгляду справи відповідачем не виконані вищевказані обов'язкові вимоги позивача.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

З метою усунення виявлених порушень, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і

Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

У разі невиконання вимоги, відповідно до п.10 ст. 10 вказаного Закону, звертаються до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, вимога КРУ є обов'язковою для виконання підконтрольною установою, а у разі непогодження з нею повністю або частково, така підконтрольна установа не позбавлена права на її оскарження, відповідно до норм КАС України.

Так ч. 2 ст. 2 КАС України встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В матеріалах справи відсутні докази про оскарження Відповідачем вимоги.

Таким чином доводи Відповідача в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі № 2а/0470/1552/12 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 09 січня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.А. Щербак