Ухвала суду № 28536462, 11.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/6207/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року по справі за позовом приватного науково-виробничого підприємства «Аверса»до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

Встановила:

У липні 2012 року позивач, приватне науково-виробниче підприємство «Аверса»(далі по тексту -ПНВП «Аверса»), звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відповідача -Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі -ДПІ в м. Сумах) від 04.07.2012року №0004991503/25905, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 41.908 грн. 75 коп., з яких 33.527 грн. -основний платіж, 8.381,75 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку про нікчемність та безтоварність господарських операцій проведених позивачем з ПП «Промспецтех» в жовтні 2010 року, з ТОВ «Авангард-Стиль» в листопаді 2010 року та з ТОВ «АТ «Лугметпроект»в березні 2011 року, оскільки укладені договори не порушують публічний порядок, а реальність виконання господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ПНВП «Аверса»відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Сумах задоволенню не підлягає, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах Сумах 05.06.2012 року проведено документальну невиїзну перевірку приватного науково-виробничого підприємства «Аверса»з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року та березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12.06.2012р. № 1332/15-319/21103939 (а.с.8-24).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 1.7, ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого збільшено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на 33.527 грн., а саме: у жовтні 2010 року на суму 7.692 грн., у листопаді 2010 року на суму 25.835 грн..

Зазначеного висновку позивач дійшов з огляду на інформацію, наявну в інформаційних базах даних ДПА України та отриману від податкових органів щодо проведення перевірок фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача, а саме:

приватного підприємства «Промспецтех»: акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 20.07.2011 року № 1160/231/36841884, складений за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Промспецтех»за жовтень 2010 року;

товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Стиль»: акт Основ'янської МДПІ м. Харкова (Червонозаводський район) від 10.03.2011 року № 924/233/31151366 від 10.03.2011 року, складений за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авангард-Стиль»за листопад 2010 року;

товариства з обмеженою відповідальністю «АТ «Лугметпроект»: акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 14.03.2012 року № 296/16/37384521, складений за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АТ «Лугметпроект»за березень 2011 року

якими було встановлено, що у ПП «Промспецтех», ТОВ «Авангард-Стиль», ТОВ «АТ «Лугметпроект»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємства не знаходяться за юридичним адресами, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань. Тому, у відповідності до вимог ч.ч.1, 5 ст. 203, п.п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди з вищезазначеними підприємствами, є нікчемними.

На підставі висновків акту перевірки підприємства позивача податковим органом прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення: 04.07.2012року №0004991503/25905 (а.с. 25).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ПНВП «Аверса», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Вказані положення кореспондуються з діючими на час судового розгляду справи положеннями податкового кодексу України, а саме.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність у платника податку належно оформлених первинних документів, які відповідно до положень ПК України необхідні для віднесення певних сум для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, так як і факт оплати не є безумовним доказом реального характеру господарської операції.

В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності тих товарно-матеріальних цінностей, за результатами придбання яких позивачем сформовано валові витрати та, відповідно, податковий кредит.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що підприємство ПНВП «Аверса»документально підтвердило факт здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами. У зв'язку придбанням товарно-матеріальних цінностей відбулись реальні зміни майнового стану платника податків. Крім того, ДПІ у м. Сумах не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідач не спростував факти отримання ПНВВ «Аверса»від постачальників товарно-матеріальних цінностей відповідно до умов договорів поставки з ТОВ «Промспецтех»та ТОВ «Авангард-Стиль»(договір № 26/10 від 26.10.2010 року) та послуг відповідно до умов договору пор надання товарно-експедиторських послуг по переввезенню грузів автомобільним транспортом від 04.03.2011 року № 03/11 з ТОВ «АТ «Лугметпроект», проведення підприємством оплати у безготівковій формі поставленого товару, його оприбуткування підприємством та фактів використання цього товару у власній господарській діяльності.

Враховуючи вищенаведене з урахуванням положень ст. 200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року -без змін.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров