Ухвала суду № 28536455, 04.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-7556/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів -Подобайло З.Г., Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Эстейт-Менеджмент»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В с т а н о в и л а:

У червні 2012 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Эстейт-Менеджмент»(далі -ТОВ «Эстейт-Менеджмент») звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі -ДПІ у Київському районі м. Харкова) за № 0003312302 від 17.04.2012 року, посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки підприємства за № № 328/221-31796350 від 04.04.2012 року, щодо порушення податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Эстейт-Менеджмент»з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд-Монта був складений Акт перевірки № 328/221-31796350 від 04.04.2012 року (а.с. 56-63, т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 328/221-31796350 від 04.04.2012 року, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 36.094,40грн., у т.ч. за жовтень 2011 року в сумі 36.094,40 грн.

На підставі Акту перевірки № 328/221-31796350 від 04.04.2012 року ДПІ у Київському районі м. Харкова з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003312302 від 17.04.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45118,00 грн., з яких: 36094,00 грн. за основним платежем, 9024,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 6, т. 1).

З дослідженого судом Акту перевірки № 328/221-31796350 від 04.04.2012 року встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Эстейт-Менеджмент»і товариством з обмеженою відповідальністю «Промбуд-Монтажінвест».

Судом встановлено, що у власності позивача перебуває нежитлова будівля за адресою вул. Полтавський шлях, 56, м. Харків, відповідно до договору купівлі-продажу від 02.11.04. (а.с. 26-36, т. 1). З дослідженого судом технічного паспорту на будівлю за адресою вул. Полтавський шлях, 56, м. Харків, встановлено, що остання має технічний поверх. (а.с. 49, т. 1). Позивачем було складено дефектний акт про необхідність проведення ремонтних робіт в приміщеннях технічного поверху зазначеної вище будівлі. (а.с. 138-140, т. 1).

30.10.2011 року між ТОВ «Эстейт-Менеджмент»(замовник) і ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»(виконавець) було укладено Договір № 0310/11, за умовами якого виконавець зобов'язувався виконати ремонтні роботи технічного поверху в будівлі «Бізнес-центра»за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, а замовник зобов'язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. (а.с. 71, т. 1).

Вартість робіт за вказаним договором узгоджувалася сторонами шляхом підписання кошторису до вказаного Договору. (а.с. 79-106, т. 1).

Відповідно до умов вказаного Договору № 0310/11 від 03.10.201 року ТОВ «Эстейт-Менеджмент»ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»були виконані роботи з ремонту технічного поверху в будівлі «Бізнес-центра»за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 107-124, т.1).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Договір будівельного підряду № 0310/11 від 03.10.2011 року, укладений між ТОВ «Эстейт-Менеджмент»та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», був виконаний підрядником в повному обсязі.

Позивачем було отримано від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»податкову накладну № 334 від 31.10.11р., яка за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідає вимогам діючого законодавства. (а.с. 125, т. 1).

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»на момент складання на адресу позивача податкової накладної було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що підприємство-позивач має документи, які повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Крім того, податковим органом не встановлені порушення позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог ст. 198 ПК України.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова -залишити без задоволення,а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - Л.В. Мельнікова

Судді З.Г. Подобайло

А.М. Григоров