Ухвала суду № 28536440, 12.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р.Справа № 2а-3736/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства «Харківський дослідний ливарний завод»до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и л а:

У березні 2012 року позивач -приватне акціонерне товариство «Харківський дослідний ливарний завод»(далі по тексту -ПрАТ «Харківський дослідний ливарний завод») звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення -рішення відповідача -Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -Основ'янська МДПІ) від 23.01.2012 року № 0000371520, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 181.288 грн. 50 коп., з яких 120.859 грн. -основний платіж, 60.429 грн. 50 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року позовні вимоги ПрАТ «Харківський дослідний ливарний завод»задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Основ'янська ДПІ, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 26.12.2011 року по 27.12.2011 року фахівцями Основ'янської МДПІ (на час здійснення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення -ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) проведено документальну невиїзну перевірку ПрАТ «Харківський Дослідний Ливарний Завод»з питань взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ «Промспец Консалтинг», що відображені у податковій декларації з податку на додану вартості за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 04.01.2012 року №12/15-215/30430183 (т. 1, а.с. 121-130).

За результатами проведеної перевірки відповідачем зроблений висновок, зокрема, про порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог назначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ - бронза ливарна, бронза в чушках, пруток);

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (далі по тексту ПК України), що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі ПДВ 120.859 грн.

- в порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України занижена сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за лютий 2011 року в сумі 120.859 грн.;

На підставі вказаних висновків викладених в акті перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 23.01.2012 року № 0000371520 (т. 1, а.с. 6).

Судом встановлено, що підставою для прийняття Основ'янською МДПІ оспорюваного податкового повідомлення-рішення послугувала інформація, викладена в Акті ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 01.06.2011 року № 1253/15-05-14/37091549 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промспец Консалтинг»(ЄДРПОУ 37091549) з питання дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року, яким встановлено: неможливість реального здійснення фінансово-господарської діяльності, порушення ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України під час здійснення правочинів з зазначеними у розділах 1.3.2 акту перевірки постачальниками та покупцями, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188 ПК України.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ПрАТ «Харківський Дослідний Ливарний Завод», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.п. 198.3, 198.6. ст.198 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач - ПрАТ «Харківський Дослідний Ливарний Завод», мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Промспец Консалтинг».

Так, на підставі договору купівлі - продажу від 03.01.2011 року №ПК/Х-03/01, укладеному між ТОВ «Промспец консалтинг»- (продавець) та ПрАТ «Харківський Дослідний Ливарний Завод»- (покупець), продавець зобов'язується передати у власність товарно - матеріальні цінності, а саме: бронзу ливарневу Бр О5Ц6С5 в чушках; бронзу ливарневу АЖ 10-3 в чушках; латунь ливарневу ЛС в чушках; пруток БрАМц в асортименті; пруток ЛМц в асортименті (т. 1, а.с.35-37).

Виконання сторонами вказаного договору підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ «Промспец консалтинг»на адресу АТ «Харківський Дослідний Ливарний Завод»від 01.02.2011 року №83 на суму з ПДВ 372.000,00 грн. (т. 1, а.с.40), від 11.02.2011 року №383 на суму з ПДВ 353.151,94 грн.(т. 1, а.с.43), видатковими накладними від 01.02.2011 року №ПК-01/02 на суму з ПДВ 372.000,00 грн. (а.с.38), від 11.02.2011 року №ПК-02/02 на суму з ПДВ 353.151,94 грн. (т. 1, а.с.41).

Транспортування товару за договором купівлі - продажу від 03.01.2011 року №ПК/Х -03/01 проводив ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) автомобілем КАМАЗ № НОМЕР_3 відповідно до договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.01.2011 року №4 укладеному між ФОП ОСОБА_1 - (перевізник) та ПрАТ «Харківський Дослідний Ливарний Завод»- (замовник) (т. 1, а.с.51-51). Фактичне перевезення товару підтверджують товарно-транспортні накладні від 01.02.2011 року №01/02 (т. 1, а.с.39), від 11.02.2011 року №11/02 (т. 1, а.с.42).

Оплата товару за договором купівлі-продажу між ТОВ «Промспец Консалтинг»та ПрАТ «Харківський Дослідний Ливарний Завод»здійснювалася через розрахунковий рахунок, про що свідчать, виписки по особовому рахунку №260000028901, а саме: від 07.02.2011 року, від 10.02.2011 року, від 15,02.2011 року, від 12.03.2011 року, від 17.03.2011 року (т. 1, а.с.44-49).

Товар придбаний позивачем на умовах договору від 03.01.2011 року №ПК/Х-03/01 в подальшому був реалізований ВАТ «Херсонський суднобудівний завод»та Підприємству «Глобал Технолоджи»ХОО ВОІ «СОІУ», про що в матеріалах справи свідчать податкові накладні від 14.02.2011 року №8, від 14.02.2011 року №9, від 24.02.2011 року №27, від 22.02.2011 року №25, від 22.02.2011 року №26, від 01.02.2011 року №14, від 01.02.2011 року №35, від 07.02.2011 року №31, від 07.02.2011 року №36, від 14.02.2011 року №32, від 14.04.2011 року №37, від 21.02.2011 року №34, від 21.02.2011 року №38, видаткові накладні №Х-00000055 від 14.02.2011 року, №00000055 від 14.02.2011 року, №00000071 від 28.02.2011 року, №00000072 від 28.02.2011 року, №00000075 від 01.02.2011 року, №00000079 від 01.02.2011 року, №00000076 №07.02.2011 року, №00000080 від 07.02.2011 року, №00000077 від 14.02.2011 року, №00000081 від 14.02.2011 року, №00000081 від 14.02.2011 року, №00000078 від 21.02.2011 року, №00000082, виписки по особовому рахунку (т. 1, а.с.52-82).

Первинні документи по взаємовідносинам ПрАТ «Харківський Дослідний Ливарний Завод»та ТОВ «Промспец Консалтинг»оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу положень ст.44 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Промспец Консалтинг»у лютому 2011 року. Оскільки вони мали реальний характер, викликали зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ «Промспец Консалтин㻴рунтується на вимогах Податкового кодексу України. Крім того, вірно встановив факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України судам першої та апеляційної інстанції податковим органом не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення.

Інші доводи апеляційної скарги висновки колегії суддів не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис)(підпис Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) (підпис З.Г. Подобайло

(підпис)())(підпис) А.М. Григоров

Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова