Постанова № 28535077, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Київ К-1867/10

К-1867/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009

та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.09.2008

у справі № 2-а-932/2008 Тернопільського окружного адміністративного суду

за позовом Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»звернулось до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2007 № 000702305/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 184024,50 грн. ( у т.ч. 122047,00 грн. - основний платіж, 61977,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.09.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009, у задоволенні позову відмовлено.

Висновок суду вмотивований тим, що у липні, вересні, грудні 2006 року позивач отримав дотації з державного бюджету на погашення заборгованості, яка виникла за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання та водовідведення, тому, враховуючи норми підпункту 3.2.7 пункту 3.2 ст.3 та підпункту 7.4.3 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), сума дотацій не включається до бази оподаткування ПДВ, а позивач має право на формування податкового кредиту лише в частині тарифу, однак не має права у частині, що відповідає сумі дотацій.

У касаційній скарзі Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування в податковому обліку позивача податкових зобов`язань з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 09.07.2007 № 6107/23-222/03353590 про порушення норм пункту 4.2 ст.4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.3 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР) внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за 2006 рік: червень -5527,00 грн., липень -20543,00 грн., вересень -17807,00 грн., жовтень -179,00 грн., грудень -79899,00 грн. та завищено податок на додану вартість за 2006 рік: серпень -73,00 грн., листопад -353,00 грн.; січень 2007 року -1482,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2007 № 0007002305/0 про визначення підприємству податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 184224,50 грн. (у т.ч. 122047,00 грн. - основний платіж, 61977,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що позивач у липні, вересні, грудні 2006 року отримав дотації з Державного бюджету України на погашення заборгованості, яка виникла за минулі роки у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування, за якими такі послуги надавались позивачем населенню та бюджетним установам.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.2 вказаної статті визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пункту 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (підпункт 7.4.3 вказаної статті).

Підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 ст.3 Закону №168/97 визначено, що не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Як випливає зі змісту вказаної норми, вона регулює оподаткування операцій саме з виплат, та не стосується отримання цільового фінансування витрат, зокрема на покриття різниці в тарифах на теплову енергію, послуг водопостачання та водовідведення.

У свою чергу, отримання цільового фінансування для компенсації від'ємної різниці між затвердженим тарифом і фактичною вартістю теплової енергії, послуг водопостачання та водовідведення, які надавались населенню, за нормами Закону № 168/97-ВР не розглядається як окрема операція, що створює наслідки в податковому обліку з ПДВ.

Бюджетні дотації фактично відшкодовують збитки підприємству за оподатковуваними операціями, здійсненими за регульованими цінами (тарифами), а відтак не входять до ціни таких операцій, яка визначається у межах цих же операцій для покупця/споживача товару (послуги).

Висновок судів попередніх інстанцій про правомірність донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями з отримання коштів цільового фінансування за рахунок Державного бюджету України у вигляді дотацій, що виплачувалися постачальникам теплової енергії та послуг із теплопостачання, водовідведення та водопостачання на покриття різниці в тарифах, яка виникла у зв`язку з не відповідністю фактичної вартості вказаних послуг тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування, за якими такі послуги надавались населенню та бюджетним установам, не відповідає правильному застосування вищенаведених норм Закону № 168/97-ВР, оскільки відшкодування позивачу різниці між ціною придбання послуг та тарифом їх реалізації не означає, що придбані послуги використані в операціях, що не є об'єктом оподаткування чи звільнені від оподаткування.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного та відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»задовольнити, скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.09.2008; позов задовольнити: скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.07.2007 № 0007002305/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак