Ухвала суду № 28535076, 03.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2012 р. м. Київ К-12151/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Кошіля В.В.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника

відповідача Богуцького В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Бродівське хлібоприймальне підприємство»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010

у справі №22-а-12250/08/9104

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Бродівське хлібоприймальне підприємство»

до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 16.07.2008 позов задоволено повністю Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бродовському районі від 02.06.2008 №0000612311/0/5932 та №0000602311/0/5933.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 постанову Господарського суду Львівської області від 16.07.2008 скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач представників у судове засідання суду касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову перевірку з питань взаємовідносин позивача із ТОВ «Вел-мар»за період з 01.01.2006 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт №104/23-0/00954863 від 22.05.2008.

За висновками акта перевірки встановлено порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з чим занижено податок на прибуток внаслідок завищення валових витрат на суму 730985,00 грн. за 2006 рік (у т. ч. у 2 кварталі на суму 668485,00 грн., у 3 кварталі на суму 62500,00 грн.) та на 202938,00 грн. у 2 кварталі 2007 року; пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 584788,00 грн. у 2006 році (в т.ч. за травень 534788,00 грн., за серпень 50000,00 грн.).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000612311/0/5932 від 02.06.2008, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 893540,00 грн. у т.ч. основний платіж 528047,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 365493,00 грн. та № 0000602311/0/5932 від 02.06.2008, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 714832,00 грн., у т.ч. основний платіж 422438,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 292394,00 грн.

Правила обчислення і сплати податку на додану вартість визначені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а віднесення витрат платника податку до валових ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні та серпні 2006 року позивачем включені до складу податкового кредиту суми податку, сплачені ТОВ «Вел-мар»за господарськими операціями по поставці товару (олія, соняшник, ріпак), згідно з податковими накладними № 53 від 31.05.2006 на суму 3208728,00 грн., в т.ч. ПДВ 534788,00 грн. та № 81 від 03.08.2006 на суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.

Згідно з відповіддю позивача від 18.03.2008 № 38 документи по взаємовідносинах ВАТ «Бродівське хлібоприймальне підприємство»з ТОВ «Вел-мар»за період до 01.01.2007 не можуть бути надані у зв'язку з їх втратою під час ремонту офісних приміщень позивача у грудні 2007 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, обґрунтовував своє рішення тим, що висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при формуванні податкового кредиту та валових витрат за наслідками господарських операцій з ТОВ «Вел-мар», що відбулися 31.05.2006 та 03.08.2006, знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. За відсутності у позивача документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, правомірність формування валових витрат та податкового кредиту не підтверджена належними та допустимими доказами реальності операцій. Посилання позивача на часткове повернення товару у травні 2007 року та відповідне проведення коригування валових витрат не може вважатися доведеним, оскільки у накладній № 131 від 31.05.2007 не зазначено осіб, які відпустили та одержали товар (олію), а також відсутні підтвердження повноважень осіб на такі дії.

Крім того, гр.ОСОБА_3, який за установчими документами є директором та засновником ТОВ «Вел-мар», здійснення спірних господарських операцій з позивачем не підтверджено.

Всупереч вимогам абзацу 5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «По оподаткування прибутку підприємств»позивачем не вжиті заходи на поновлення знищених (втрачених) документів.

З огляду на викладене, судова колегія вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції доводи касаційної скарги позивача щодо проведення відповідачем перевірки з порушенням закону.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби позапланових виїзних перевірок визначені частиною 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок ст.11-2 цього Закону та чинними наказами Державної податкової адміністрації України, у разі порушення яких суб'єкт підприємницької діяльності має право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, чим позивач не скористався, визнавши проведення перевірки правомірним.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Бродівське хлібоприймальне підприємство»залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді В.В.Кошіль

Н.Г.Пилипчук