Ухвала суду № 28532063, 17.12.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10/2390/678/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ст.236-7 КПК України Кончина О.І. Доповідач в апеляційній інстанції Торопенко М. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоТоропенка М.В. суддівСуходольського М.І., Поєдинка І.А., з участю прокурораШмітька Р.І. за участю адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в апеляційному порядку матеріали за апеляцією прокурора відділу прокуратури Черкаської області Бондаренка М.Ю. на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.11.2012 року про скасування постанови начальника відділу РКС СУ ДПС у Черкаській області Горстки Я.В. від 12.09.2012 року про порушення кримінальної справи, -

в с т а н о в и л а :

Органом досудового слідства 12.09.2012 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, стосовно директора ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» ОСОБА_9, який провів процедуру тендерних закупівель, після чого уклав з їх переможцем ТОВ «НПО Екопром» договір про закупівлю робіт за державні кошти № 20 від 12.09.2011 року. В подальшому, на виконання вказаного договору, протягом вересня - листопада 2011 року безпідставно перерахував кошти в сумі 1855 000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «НПО Екопром».

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2012 року скасовано постанову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_9 за ч.5 ст. 191 КК України. В обґрунтування свого висновку суд першої інстанції вказав, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена в порушення вимог чинного законодавства, поскільки відсутні достатні дані в матеріалах дослідчої перевірки, які б вказували на наявність ознак злочину. Крім того, в указаних матеріалах, відсутня інформація, яка б підтверджувала законність джерел отримання ряду документів, які стали приводами до порушення справи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи щодо здобутих приводів та підстав для порушення кримінальної справи, а тому просить постанову суду скасувати, а матеріали за скаргою направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, позицію захисника ОСОБА_6 щодо залишення оскаржуваного судового рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 98 КПК України за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.. 94 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальший його напрямок.

Отже, суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен оцінити її з точки зору наявності законних приводів і підстав для її винесення і дотримання законного порядку прийняття такого рішення.

На підставі вивчення матеріалів справи колегія суддів дійшла такого висновку, що

висновок судді про незаконність постанови про порушення кримінальної справи за ч.5 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_9 від 12.09.2012 року, є правильним, оскільки в цій постанові, на порушення ст.98 КПК України, не вказані ні приводи ні підстави до її порушення.

Сама постанова не містить даних, що вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України.

Безпідставність порушення цієї справи підтверджується і самими матеріалами, які обґрунтовують її збудження - довідкою про результати перевірки фінансово - господарської діяльності ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» щодо окремих фінансово - господарських операцій з ТОВ «НПО Екопром» від 08.09.2012 року № 168 /16-02/ 31471283.

На період розгляду вказаної скарги будь- яких первинних бухгалтерських документів /накладних, довідок КБ-3, податкових накладних/ підписаних ОСОБА_9 та виданих для ТОВ «НПО Єкопром» органом досудового слідства суду першої інстанції не було надано, а тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав, які б вказували на розтрату останнім коштів в суммі 1 855 000 грв..

Далі, платіжні доручення ТОВ «НПО Екопром» щодо перерахування для ФОП ОСОБА_10 коштів в своїй сумі ніяк не становлять 1855 000 грн., а перерахування проводилось взагалі з інших підстав / тобто, посилання не на договори, що вказані в постанові про порушення справи, а на зовсім інші договори господарської діяльності інших осіб/.

Податкові накладні ФОП ОСОБА_10, видані для ТОВ «НПО Екопром» по даті їх виписки не співпадають з періодом укладення договору № 10 від 2.09.2011 року та часом виконання робіт, і в своїй зазначеній сумі також не вказують на розтрату будь якою особою /в тому числі ОСОБА_9/ коштів в сумі 1855 000 грн..

А вищевказана довідка не містить даних про присвоєння чи розтрату чужого майна.

Цією довідкою тільки встановлено наявність господарських відносин між ДП «Черкаситорф» та ТОВ «НПО Екопром» згідно договору №20 від 12.09.2011 року, згідно якого останній зобов'язується у 2011 році виконати для Замовника роботи на суму 1855 000 грн.

Крім того, відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки дотримання податкового законодавства ДП «Черкаситорф» від 27.08.2012 року № 58 /01044 та наказу ДПІ у Черкаському районі від 27.08.2012 року № 154 направлявся податковий інспектор ОСОБА_11 а фактично провів перевірку головний державний податковий ревізор - інспектор ОСОБА_12 , який вправі перевіряти тільки дотримання вимог податкового законодавства ДП «Черкаситорф».

Відповідно до п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок оформляються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час такої перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні складається довідка.

Отже, результати проведення фактичної перевірки посадовими особами податкового органу повинні не відповідають вимогам ст. 86 Податкового кодексу України.

Тобто, справу порушено на підставі перевірки, яка не відповідає вимогам податкового законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції дослідив надані органом досудового слідства документи, на які останній посилається, як на підстави для порушення кримінальної справи, що викладені в постанові про її порушення і дійшов обґрунтованого висновку, що вони не можуть бути такими підставами до порушення справи, так як вони по своїй суті не несуть в собі будь яких ознак, в тому числі об'єктивної сторони злочину, передбаченої ст. 191 ч. 5 КК України, так як достатні дані, що вказують на наявність таких ознак, це фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, в тому числі, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.

Що стосується доводів прокурора щодо законного порядку прийняття рішення органом досудового слідства щодо порушення кримінальної справи відповідно до вимог ст.. 236-8 КПК України, то судом досліджувалися вказані обставини і суд обґрунтовано прийшов до висновку про неможливість встановлення законності джерел отримання даних, що послужили підставою для порушення вказаної кримінальної справи. А тому доводи прокурора в цій частині є безпідставними.

Далі, в порушення вимог ст. 97 КПК України слідчий ухвалив рішення про порушення справи поспіхом, без належної перевірки, оскільки постанову про порушення справи винесено 12.09.2012 року, на наступний день після отримання довідки про результати перевірки /а.с.2/ 11.09.2012 року.

Хоча слідчий, згідно з цією нормою КПК України, мав можливість у 10-ти денний термін перевірити наявність підстав до порушення справи, але він цього не зробив , що й призвело до необґрунтованого порушення справи.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів з'ясувала, що суд першої інстанції розглянув вищевказану скаргу з додержанням вимог кримінально - процесуального законодавства.

За таких обставин судове рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому апеляція прокурора не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України /1960 року/, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Головуючий :

Судді :